Теорія спеціалізації

Близькою за своїм змістом до матеріалістичної теорії походження держави е теорія спеціалізації, автором якої є сучасна російська дослідниця Т. Кашаніна. Основою цієї теорії походження держави є загальний закон розвитку навколишнього світу — закон спеціалізації. Спеціалізація притаманна як світу біології, так і соціальному світу. Як тільки людина виявила себе як щось відмінне від тварин, вона практично відразу вступила на шлях соціальної спеціалізації. Перший вид кардинальної спеціалізації праці — економічна спеціалізація. В її межах виокремлюються кілька різновидів великих суспільних поділів праці: 1) відділення скотарства від землеробства; 2) виділення ремесла; 3) поява торгівлі, які дали могутній поштовх розвитку як самого виробництва, так і суспільства загалом. По-перше, зріс інтелектуальний багаж суспільства: спеціалізоване засвоєння видів виробництва відбувалося на якісно новому рівні. По-друге, у результаті підвищення продуктивності став накопичуватися додатковий суспільний продукт. По-третє, здійснювалася соціальна диференціація та відповідно ускладнилися взаємини між членами суспільства.

Усе це дало змогу перейти до подальшої спеціалізації праці, яка вже вийшла за межі сфери виробництва. Потреба в управлінській чи організаторській праці привела до появи в житті суспільства другого виду кардинальної спеціалізації — політичної спеціалізації. Результатом появи, поряд зі спеціалізацією у виробничій сфері (економічною спеціалізацією), спеціалізації в сфері управлінської (політичної спеціалізації), на думку Т. Кашаниної, і стала держава.

Пізніше відбувається третій кардинальний поділ праці, виокремлюється ідеологія як самостійний вид людської діяльності або відбувається ідеологічна спеціалізація. Це проявилося тоді, коли язичництво поступається місцем монорелігії і з'являються професійні фахівці «ідеологічного фронту» — жерці, священики. Досягнення суспільством певного рівня багатства дало змогу відбутися і четвертому кардинальному поділу праці — науки (наукової спеціалізації). Наукові дослідження і відкриття використовувалися для «видобутку» знань про світ ще в далекій давнині, але тоді ними займалися як би попутно жерці та ін. Самостійним професійним видом діяльності наука стала в XV столітті.