Негаторний позов

Негаторним (від лат. actio negatoria – той, що заперечує) є позов володіючого власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням володіння (ст. 391 ЦК).

Негаторний позов пред’являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування або (та) розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричинили позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча і не позбавляли власника володіння майном, але об’єктивно порушували його права і були протиправними. Як і віндикаційний, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов’язальних відносин та подається щодо індивідуально-визначеного майна.

Об’єкт негаторного позову. Об’єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Сторони негаторного позову. Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на іншій правовій підставі (титульний володілець). До останніх належать як суб’єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб’єкти зобов’язальних прав, які пов’язані з володінням (наприклад, орендар, зберігач, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування або розпорядження і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову.

Відповідачем за негаторним позовом є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомочність щодо користування чи розпорядження майном.

Предмет негаторного позову. Предметом негаторного позову є вимога власника про усунення з боку іншої особи будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном (наприклад, вимоги щодо виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право власника на користування та розпорядження майном, вчинення іншою особою дій, що перешкоджають власнику використовувати належне йому право, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Якщо на момент подання позову правопорушення, що є об’єктом негаторного позову, припинилося, то підстав для задоволення позову у суду немає.

Прикладами негаторного позову про усунення перешкод у здійсненні користування майном є: позов власника до відповідача, який без належних правових підстав використовує нерухомість власника для зберігання свого майна; позов власника про виселення фізичних осіб з неправомірно зайнятих ними житлових приміщень; позов власника гаража до власника сусіднього гаража, який розмістив біля воріт його гаража будівельні матеріали, що перешкоджають виїзду або в’їзду його машини та ін. Негаторний позов може мати місце і за вимоги усунення перешкод у здійсненні правомочності розпорядження майном. Так, це може бути позов про знесення неправомірно збудованих споруд на земельній ділянці власника, позов про усунення перешкод з розпорядження майном, що встановлені податковими органами: податкова застава, адміністративний арешт активів платника податків (статті 8, 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Умови задоволення негаторного позову. Умовою задоволення негаторного позову власника є встановлення судом факту протиправності дій іншої абсолютно зобов’язаної особи, задоволення позовних вимог позивача не залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом інтересів власників за негаторним позовом надається судом у вигляді припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Позовна давність до вимог за негаторним позовом (на відміну від вимог, що витікають із віндикаційного позовом) не застосовується, оскільки такі правопорушення можуть носити досить тривалий характер. Тому негаторний позов може бути пред’явлений позивачем у будь-який момент, поки існує саме правопорушення.