Загальні положення про особисті немайнові фізичної особи

Особисті немайнові права визначають соціально-правове положення особистості в суспільстві та закріплені в Конституції України, ЦК, міжнародних та інших нормативних актах.

Особисті немайнові права в об’єктивному сенсі – це система норм, що покликані регулювати особисті немайнові відносини.

В суб’єктивному сенсі особисті немайнові права – це суб’єктивні права, що виникають з приводу нематеріальних благ не мають економічного змісту, є тісно пов’язаними з особистістю управоможеної особи, та спрямовані на розвиток її індивідуальності і є такими, що мають специфічні підстави виникнення та припинення.

Ознаки особистих немайнових прав:

- вони належать кожній особі від народження або за законом;

- вони не мають економічного змісту;

- вони є тісно пов’язаними з фізичною особою, тобто особа не може від них відмовитися або бути їх позбавленою;

- вони належать фізичній особі довічно.

Види особистих немайнових прав. Права, що забезпечують природне існування людини. До таких відносяться: право на життя, право на усунення загрози життю та здоров'ю, право на охорону здоров'я, право на медичну допомогу, право на медичну інформацію про стан свого здоров'я, право на таємницю про стан свого здоров'я, право на свободу, право на особисту недоторканність, право на донорство, право на сім'ю, право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє середовище, та ін.;

права, що забезпечують соціальне буття людин. До таких прав відносяться: право на ім'я, право на повагу честі та гідності, право на недоторканність ділової репутації, право на особисте життя та його таємницю, право на інформацію, право на особисті папери, право на таємницю кореспонденції, право особи, що зображено на фотографіях або в інших художніх творах, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на місце проживання, право на недоторканність житла, право обирати виді діяльності, право на свободу пересування, право на свободу об’єднань та мирні зібрання, та ін.

Зміст особистих немайнових прав становлять можливості суб’єкта вільно, на свій розсуд визначати свою поведінку в сфері свого приватного життя. До таких відносяться: право на власні дії, (можливість самостійно здійснювати юридично та фактично значущі дії); право вимагати (можливість вимагати від зобов’язаної особи виконання покладених на неї обов’язків), право на захист (можливість використання або вимоги використання державно-примусових заходів в разі порушення суб’єктивного права).