Зупинення, переривання та відновлення строків позовної давності

Час як форма існування матерії безперервний і тому його як такий ні зупинити, ні перервати, ні тим більше відновити не можна. Мова може йти, як вірно відзначає М.Я. Кирилова, лише про те, що ті чи інші відрізки (періоди) часу при наявності вказаних у законі обставин можуть зараховуватися або не зараховуватися в строки позовної давності.[162] І в такому випадку мова може йти або про зупинення, або про переривання строків позовної давності.

Сутність зупинення перебігу позовної давності полягає у тому, що термін, під час якого виникає і діє обставина, що перешкоджає захисту порушеного права, не зараховується в установлений законом строк позовної давності. До таких обставин згідно ст. 263 ЦК відносяться: 1) надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);[163] 2) відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, якій регулює відповідні відносини; 4) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших створений відповідно до закону військових формуваннях, які переведені на військовий стан.

У разі виникнення зазначених обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Переривання перебігу позовної давності полягає у вчиненні особою передбачених законом дій, які переривають перебіг позовної давності і одночасно виступають підставою перебігу позовної давності спочатку. Час, який минув до переривання позовної давності до нового давнісного строку не зараховується. Перебіг позовної давності переривається: 1) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку; 2) у разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦК).

Треба, однак, звернути увагу, що перебіг строку позовної давності переривається вчиненням зобов’язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу тільки по спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни. Щодо позовів юридичних осіб вчинення зобов’язаною стороною (боржником) дій, що свідчать про визнання боргу, не перериває перебігу строків позовної давності.[164]

Щодо пред’явлення особою позову до суду, слід підкреслити, що воно має відбутися в повній відповідності з вимогами матеріального та процесуального законодавства. Позов пред’явлений з порушенням цих вимог не приймається судом до провадження, залишається без розгляду і строку позовної давності не перериває.

Якщо суд залишив без розгляду позов, пред’явлений у кримінальному процесі, час від пред’явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців (ст. 265 ЦК).

Таким чином, можна виділити певні відмітні ознаки зупинення та переривання позовної давності. Так, якщо зупинення позовної давності представляє собою триваючий стан, то переривання виражається в однократній дії. Якщо час, який сплинув до зупинення зараховується в строк давності, то час, що сплинув до переривання давності до уваги не приймається. Якщо після припинення зупинення давність продовжує перебігати далі на строк, що залишився, то з моменту переривання перебіг позовної давності поновлюється.

Крім зупинення та переривання позовна давність може бути відновлена. Якщо суд визнає поважними причини пропущеної позовної давності, порушене право підлягає захисту (п. 5 ст. 267 ЦК).

До поважних причин відносяться перешкоди, які є непереборними саме для даної особи, але не непереборними взагалі. В останньому випадку мова буде йти про зупинення позовної давності. При оцінці поважних причин пропуску позовної давності суд має враховувати можливість пред’явлення позову через представника, пересилання позову через пошту і т.д. Зокрема, не можна визнати поважною причиною тривалий перепис між сторонами.

Правила про зупинення, переривання та відновлення позовної давності поширюються як на загальний строк позовної давності, так і на спеціальні строки.