Примітки до глави 1

¹ Шлях до сьогоднішнього розуміння теорії та практики PR був непростим. Відомо, що зародилися паблік рилейшнз наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в США у лоні так званої звинувачувальної (викривальної) журналістики, котра займалася розслідуваннями скандалів навколо підприємців і чиновників. Гаслом кампанії, яка була розпочата американськими журналістами, було: „Громадськість повинна знати все”. Вони вважали: щоб громадськість позитивно сприймала та розуміла підприємця або посадовця, її потрібно інформувати. Не обманювати, не маніпулювати, не догоджати публіці, а інформувати, прагнучи таким чином завоювати довіру та прихильність до себе з її боку. Саме американці першими зрозуміли: всю громадськість можна обдурювати лише певний час. Тривалий час можна обманювати тільки певну її частину. Обдурювати всю громадськість і увесь час ще нікому не вдавалося. Саме з цього виходять зв’язки з громадськістю і сьогодні, хоча підходи до розуміння механізму взаємодії організацій і установ з громадськістю зазнали значних змін. Одностороння комунікація, зорієнтована на інформаційний вплив організації на громадськість, вже не відповідає потребам сучасного суспільства.

² М.Шишкіна вважає, що першим з російських вчених застосував поняття „наука паблік рилейшнз” Л. Варустін у 1998 році.

^3. У липні-серпні 2002 року було досліджено 992 компанії, питання адресувалися керівникам маркетингових організацій, маркетингових підрозділів і PR-менеджерам. До речі, в 2000 році штатні працівники, що відповідали за зв’язки з громадськістю, становили лише 20% опитаних, в 2002 році – 40% (http://www.sovetnic.ru).

^4. Див., наприклад, кандидатську дисертацію в галузі державного управління, захищену в Академії державного управління при Президентові України Руїс Мендісабаль Л.М. „Зв’язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління” (2001).