Виробничих групах (цехах), ц

№ пп

Виробничі групи тварин (цехи)

Поголів’я худоби у виробничій групі (цеху), гол. (** / *)

Корми

осінньо-зимовий період

весенньо-літній період

Всь-ого кор- мів, ц корм. од.

Всь-ого кор- мів, ц корм. од.

Телята яких випоюють незбираним молоком

Телята молочники

Молодняку першого періоду вирощування

Молоднякдругого періоду вирощування

Ремонтних телиць

Нетелей першої половини тільності

Нетелей другої половини тільності

Перевірювані первістки

Всього

Примітка: */**- у чисельнику записують кількість корму в натурі; в знаменнику – його загальну поживність, ц корм. од.

22.Визначивши добову потребу в кормах тварин кожної виробничої групи, встановлюємо загальну потребу кормів для всього поголів’я ферми на осінньо-зимовий і весняно-літній період (табл. 34).

34. Потреба кормів на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди для поголів’я ферми

№ пп

Виробничі групи тварин (цехи)

Середньо річне поголівʹя тварин у періоді (цеху), гол. * / **

Корми

осінньо-зимовий період

весняно-літній період

Усь-ого кор.- мів, ц корм. од

Усь-ого кор.- мів, ц корм. од

Телята яких випоюють незбираним молоком

Телята молочники

Молодняку першого періоду вирощування

Молоднякдругого періоду вирощування

Ремонтних телиць

Нетелей першої половини тільності

Нетелей другої половини тільності

Перевірювані первістки

Всього

Примітка: */ ** - у чисельнику записують кількість корму в натурі; у знаменнику – його загальну поживність, ц корм. од.

Ці дані необхідні для визначення потреби сховищ для грубих, соковитих і концентрованих кормів, а також для розрахунків річного балансу кормів.

23.Далі складаємо річний баланс кормів (табл. 35). Річна потреба кормів становить суму потреби кормів для тварин на осінньо-зимовий івесняно-літній періоди.

35. Річний баланс кормів для ферми по вирощуванню ремонтного молодняку

№ пп	Корми	Потреба кормів, на період, ц	Річна потре ба кормів, ц	Річна потреба кормів з урахуванням страхо вого фонду, ц	Буде вироблено кормів у господ-дар., ц	Дефіцит кормів, ц	Урожайність кормов культур, ц/га	Пот реба земельних угідь, га
осін- ньо-зимо вий	весня-но-літ ній

Примітка: Страховий фонд формують у розмірі 10% для грубих та концентрованих і 15-20% річної потреби соковитих кормів.

При складанні балансу передбачено також врахування крім реальної річної потреби худоби в кормах ще й страховий фонд та деяких втрат кормів при зберіганні.

Страховий фонд - це кількість кормів, що можуть бути використані в період несприятливих кліматичних умов або період неврожаю. Слід зазначити, то не всі корми можуть бути використані для страхового фонду, а лише ті, які можуть зберігатися один рік і більше.

Страховий фонд формують у розмірі 10 % для грубих та концентрованих і 15-20 % річної потреби соковитих кормів.

Для кормів, що будуть вироблені в господарстві, також, плануються певні втрати при зберіганні. Вони завжди диференційовані у кожному господарстві і по роках.

Розрахунок потреби у підстилці для всього поголів’я ферми на добу і на осінньо-зимовий та весняно-літній періоди (табл. 36).

36. Розраховуємо потребу підстилки для всього поголів’я ферми

№ пп	Виробничі групи тварин	Поголів’я худоби у виробничій групі (цеху), гол.	До бова норма	Добова потреба для всього поголів’я,ц	Середньо річне поголів’я худоби у виробни чій групі (цеху), гол.	Потреба на період, ц
со ло ма	тир са	осінньо-зимовий, днів	весняно-літній, днів
со ло ма	тир са	со ло ма	тир са
	Цільно молоч ний		1,5
	Молоч-ний		1,5
	Молодняку першого періоду вирощування
	Молодняку другого періоду вирощування
	Ремонтних телиць
	Нетелей першої половини тільності
	Нетелей другої половини тільності
	Перевірюваних первісток
	Всього	Х	Х

Оскільки спосіб утримання худоби всіх виробничих груп при проектуванні вибраний безприв’язний на глибокій підстилці, то підстилкою буде солома пшениці озимої.

Добову норму підстилки беремо з ОНТП-1-89 - корови - 5 кг, молодняк - 3 кг, телята - 1,5 кг - і, перемноживши її на кількість тварин у виробничій групі, визначаємо добову потребу для поголів’я групи.

Щоб визначити потребу підстилки на той чи інший період, необхідно її добову потребу помножити на середньорічне поголів’я тварин у тій чи іншій групі і на тривалість періоду. Сума потреби підстилки для всіх груп на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди дасть річну її потребу.

Слід зазначити, що в приміщеннях в осінньо-зимовий період, крім щоденного внесення добової норми підстилки на голіву для тварин кожної виробничої групи, планується вносити початковий шар підстилки (1 раз на рік) з розрахунку 20 кг на голіву; у весняно-літній період добова норма підстилки повинна вноситись через день.

На кормо-вигульних майданчиках на початку кожного періоду (2 рази на рік) теж планується внесення початкового шару підстилки з розрахунку 10 кг на голіву, а потім, внесення підстилки в середньому 1,5 кг на голіву через день.

Таким чином, періодичність зміни глибокої підстилки в приміщеннях (видалення гною) становить 1 раз на рік, на кормо-вигульних майданчиках - 2 рази на рік (у кінці кожного з періодів). Його спочатку транспортують до гноєсховища для біотермічного знезараження протягом 100-120 діб, а потім вивозять на поля для удобрення, хоча можна вносити і безпосередньо при видаленні із приміщень чи кормових майданчиків.

Розрахунок потреби у воді. Для нормального протікання технологічного процесу важливо знати також потребу ферми у воді. її визначаємо, виходячи з добової норми холодної і гарячої води для кожної тварини певної вікової групи (табл. 37).

Витрати води (л/добу) для корів -.100 (85 холодної, 15 гарячої) для нетелей - 60 (55 холодної і 5 гарячої), длямолодняку - 30 (28 холодної і 2 гарячої), телят - 20 (18 холодної і 2 гарячої).

Визначаючи добову потребу води для виробничої групи, слід кількість тварин у групі помножити на добову норму води для одній тварини.

37. Розрахунок потреби води для ферми

№ пп

Виробничі групи тварин

Пого лів’я худоби у вироб ничій групі (цеху), гол.

Норма води на гол., л.

Добова потреба для всього поголів’я, л.

Середньо річне поголів’я худоби у виробни чій групі (цеху), гол.

Річна потреба води для всього поголів’я, м3

усього

хо лодної

гарячої

усього

хо лодної

гарячої

усього

хо лодної

гарячої

Цільномолочний

Молоч-ний

Молодняку першого періоду вирощування

Молодняку другого періоду вирощування

Ремонтних телиць

Нетелей першої половини тільності

Нетелей другої половини тільності

Перевірюваних первісток

Всього:

Тобто:

Q_{доб. ср.} = q₁ × n₁ + q₂ × n₂ +… + q_n × n_n,

деQ_{доб. ср} – середньодобова витрата води, л;

q – добова витрата води для однієї тварини;

n – кількість тварин у виробничому періоді (цеху), голів.

При розрахунках річної потреби води середньорічну кількість тварин у виробничій групі перемножуємо на добову норму і на кількість днів року.

Знаючи добову потребу гарячої води, визначаємо, скільки і які водонагрівальні прилади необхідно мати, щоб забезпечити технологічно правильне виконання операцій у процесі. Оскільки перерви у надходженні води для напування і виконання інших технологічних операцій небажані, необхідно знати її максимальне добове і годинне витрачання. Його визначаємо із виразів:

Q доб. max = Q доб. ср. × Кі,

де Q доб. mах - максимальне добове витрачання води, л;

Q доб. ср - середньодобові витрати води на фермі, л;

К - коефіцієнт добової нерівномірності потреби води (Кі = 1,1 - 1,3).

Qдоб. mах = 260830 × 1,2 = 312996 л

Qдоб. mах = (Qдоб. mах / 24) × К₂,

де Q доб. max – максимальна годинна витрати води, л;

К₂ – коефіцієнт годинної нерівномірності потреб води

(К₂ = 2,0 – 2,5, для пасовища 5,0).

Q год. max = (312996 / 24) × 2,3 = 29995,45 л.

Розрахунок виходу побічної продукції (гною). Вихід гною розраховуємо за фракціями, користуючись нормативними матеріалами (ОНТП-1-89). Орієнтовний вихід твердої фракції (калу) і рідкої фракції (сечі) за добу (кг) становить: для корів - відповідно, 35 і 20, для нетелей 20 і 7, для молодняку 12 і 6, для телят 5 і 2 (табл. 38.).

38. Розрахунок добового виходу гною по виробничих групах (цехах) ферми

№ пп	Вироб ничі групи тварин (цехи)	Пого лів’я худоби у вироб ничій групі (цеху), гол.	Добовий вихід гною
від однієї тварини, кг	від виробничої групи (цеху), т
тверда фрак ція	рідка фрак ція	доміш ки	усь ого	тверда фрак ція	рідка фрак ція	доміш ки	усь ого
	Цільно молочний
	Молоч-ний
	Молод няку першого періоду вирощування
	Молод няку другого періоду вирощування
	Ремонт них телиць
	Нетелей пер шої поло вини тіль ності
	Нете лей другої поло вини тіль ності
	Пере вірю ваних первісток
	Всього

Примітка. Домішки - це підстилка і 3-10% добового раціону об’ємистих кормів (сіно, солома, силос,сінаж, трава).

Розрахунок виходу гною за рік, виробничий цикл чи інший період (осінньо-зимовий, весняно-літній) проводимо за залежністю:

Нр = Ндоб × Дп,

де Нр-вихід гною за рік, виробничий цикл чи інший період, т;

Ндоб - вихід гною від тварин ферми за добу, т;

Дп - тривалість періоду, днів.

Важливе значення, особливо в сучасних умовах, мають способи утилізації гною, які застосовують на фермі. Вони повинні забезпечувати економічно доцільне і безпечне у ветеринарно-санітарному відношенні використання всього гною, що надходить із ферми, а також надійну охорону навколишнього середовища.

Як відомо, найкраще зазначені вимоги виконуються при зберіганні гною в гноєсховищах. Тому площу сховища, необхідного для зберігання гною визначаємо за залежністю:

Р = (Ндоб × Д) / h × р,

де Ндоб - вихід гною від тварин ферми за добу, т;

Д- тривалість зберігання гною у гноєсховищі, днів

(як мінімум 100 - 120 днів);

h - висота бурта (штабеля) складання гною (глибина гноєсховища), м (як правило-1,5 - 2,5 м);

р - густина гною (приймають у межах 0,7 - 0,9 т/м³⁾.

Робочі розрахунки технологічного процесу закінчують укладанням виробничої програми роботи ферми (табл. 39).

39. Виробнича програма роботи ферми

№ п/п	Показник	Періоди виробничого циклу (цехи)
1.	Тривалість вирощування, днів
2.	Кількість оборотів голівомісць за рік з урахуванням санітарного розриву
3.	Коефіцієнт збереження поголів’я
4.	Кількість групових кліток (секцій)у періоді (цеху)
5.	Кількість тварин у технолог. групі (секції), гол.
6.	Кількість голівомісць у виробничому періоді (цеху)
7.	Кількість голівомісць у виробничому періоді (цеху), зайнятих тваринами
8.	Поголів’я, що надійшло у виробничому періоді (цеху) за рік, гол.
9.	Поголів’я, що вийшло з виробничого періоду (цеху) за рік, гол.
10.	Середньорічне поголів’я у виробничій групі, гол.
11.	Середньодобовий приріст живої маси, г
12.	Абсолютний приріст живої маси тварини за період, кг
13.	Жива маса тварини в кінці періоду, кг
14.	Валовий приріст живої маси всієї худоби за рік, ц
15.	Витрати кормів на все поголів’я періоду (цеху) за рік, ц корм. од.
16.	Витрати кормів на 1 ц приросту (молока), ц корм. од.

Далі складається графік руху поголів’я худоби на фермі по цехах і визначається кількість приміщень, необхідних для його утримання (табл. 40).

40. Графік руху поголів’я худоби по цехах ферми

Періоди виробничого циклу (цехи)	Кіль-кість примі щень у цеху	Надійде у цех, голів за	Час перебування у цеху	Буде переведено, голів за	Буде вибракувано голів за
такт	рік	днів	тактів	такт	рік	такт	рік
Цільно- молочний	2-320*
Молоч-ний	2-360*
Молод-няку першого періоду вирощування	2-400*; 1-100*
Молод-няку другого періоду вирощу-вання	3-320*							-	-
Ремонт-них телиць	1-360*; 1-400*
Нетелей першої половини тільності	3-320*							-	-
Нетелей другої половини тільності	2-400*; 1-320*							-	-
Перевірюваних первісток	1-360*; 1-320*
Всього:		X	X			X	X

Примітка: *- кількість поголів’я, на яке розраховане приміщення

Після цього складається план росту молодняку (табл. 41), враховуючи у цьому разі вихідні дані до завдання.

41. План вирощування ремонтних телиць

Вироб-ничі групи худоби	Такти вироб-ничого циклу	Вік, діб	Жива маса, кг	Приріст
на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	середньо-добовій, г	абсолют ний за період, кг
Телята, які випоюються незбираним молоком
	1 - 6			42*	96,6	700,0	54,6
Телята молочники
	7 -13			96,6	160,3	700,0	63,7
Молодняк першого періоду вирощування
	14–22			160,3	230,5		70,2
Молодняк другого періоду вирощування
	23-32			230,5			71,5
Ремонтні телиці
	33-40				344,9	412,5	42,9
Нетелі першої половини тільності	41-50			344,9	387,8		42,9
Нетелі другої половини тільності	51-62			387,8	491,8	666,7
Перевірювані пер-вістки	63-69			491,8	497,3		1,9

Примітка: *Жива маса телят при постановці на вирощування – 42 кг, із яких 28 кг-середня маса новонароджених телят і 14 кг-приріст за перші 20 днів життя телят (0,7 кг 20 днів).

Після складання плану вирощування ремонтних телиць, розробляється циклограма – графік руху технологічних груп (секцій) у розрізі часу і простору по цехах ферми (табл. 42, додаток 4).

Циклограма дає можливість технологу точно визначити, з якого цеху, на якому такті виробничого циклу і з якім приростом чи надоєм повинна знаходитись та або інша технологічна група. Отже, циклограма дає можливість технологові оперативно коригувати складним динамічним виробництвом.

Циклограма складається з титульної частини, в якій викладається цехова структура виробництва, тривалість виробничих періодів, кількість технологічних груп і поголів’я в цехах; координатного графіка руху поголів’я технологічних груп (секцій) у розрізі часу і простору (по цехах) за тактами виробництва; розрахунків виробництва (приросту) по тактах процесу.

Розміри координатного графіка визначаються так, щоб кількість поділок на ординаті дорівнювала кількості технологічних груп (секцій), а величина лінії абсцис та її кількість поділок - кількості тактів виробничого циклу.

42. Циклограма вирощування ремонтного молодняку

№ пп

Періоди виробничого циклу (цехи)

Вік, днів

Кіль кість тварин у періоді (цеху, голів

Кіль кість техно логіч-них груп, секцій

Номер техно-логіч-ної групи (секції)

…

n

Такти процесу по цехах

n

1.

1.

Цільно- молочний

. . . n

2.

Молочний

3.

Молодняку 1періоду вирощування

4.

Молодняку 2періоду вирощування

5.

Ремонтних телиць

6.

Нетелей 1 половини тільності

7.

Нетелей 2 половини тільності

8.

Перевірюв. первісток

9.

Запланова-ний середньо-добовий приріст, г

10.

Абсолют ний приріст тварин у періоді (цеху) за добу, ц

11.

Валовий приріст живої маси всієї худоби цеху за такт, ц

12.

Запланований середньо-добовий надій молока від первісток, кг

13.

Надій молока від первісток періоду (цеху) за добу, ц

14.

Валовий надій всіх первісток за такт, ц

Щоб визначити за циклограмою, де повинна знаходитись та чи інша технологічна група (секція) на певному такті виробничого процесу, необхідно знайти її на перетині лінії цього такту з лінією зазначеної групи.

У чисельнику зазначено порядковий номер технологічної групи (секції) від початку виробничого циклу до його закінчення (наприклад 11), а в знаменнику – кількість теличок у ній (див. значення в графі 4 табл. 3 по цехах). Звичайно, при переході з одного цеху в наступний кількість поголів’я зменшується на кількість вибракуваних тварин. Далі слід більш детально розглянути суть розрахунків виробництва (приросту і молока) по тактах процесу.

Запланований середньодобовий приріст тварин у цеху (періоді) за добу береться з плану вирощування телиць (табл. 41), а абсолютний приріст тварин цеху за добу визначаємо шляхом перемноження середньодобового приросту на кількість тварин у періоді (цеху).

Валовий приріст живої маси всієї худоби за такі визначаємо шляхом множення абсолютного приросту кожної тварини в тому чи іншму цеху, тривалості перебування у ньому і кількості тварин, які перебували протягом року (періоду) у даному цеху за добу на 13 днів такту.

Запланований середньодобовий надій молока від первісток знаходимо, враховуючи очікуваний надій від первісток за лактацію 2890 кг (додаток), або іншого подібного довідника, яка надає розподіл середньодобових надоїв по місяцях лактації).

Надій молока від первісток періоду (цеху) за добу визначаємо перемноженням середньодобового надою молока від первістки на кількість їх у цьому періоді (цеху).

Валовий надій від усіх первісток за такт у цеху визначаємо шляхом множення надою молока від первісток цього цеху за добу на кількість днів такту.

Використовуючи дані, наведені у таблиці 40.складається рух поголів’я худоби на фермі і визначається структура стада (табл. 43).

При розрахунках руху поголів’я виходять із умови, що ферма уже укомплектована повністю і тому є всі виробничі групи худоби. Поголів’я на початок року (періоду) переносимо з таблиці 4., а показники живої маси з таблиці 40. На початок року (періоду) це буде середня жива маса тварин, взята

як півсума їх маси на початок і кінець кожного виробничого періоду. При переведеннях із періоду в період це буде маса на початок або на кінець відповідного періоду.

Валовий приріст розраховується, виходячи із абсолютного приросту кожної тварини в тому чи іншому цеху, тривалості перебування у ньому і кількості тварин, які перебували протягом року (періоду) у даному цеху.

43. Рух поголів’я худоби на фермі з вирощування ремонтного молодяка

Виробничі групи худоби

Наявність на початок року, періоду

Надійде

Вибуде

Наявність на кінець року, періоду

Структура стада, %

Перехід із молодших груп

Закуплено в інших господарствах

Всього надійшло

Валовий приріст, ц

Переведено до старших груп

Вибракувано

Реалізовано господарством

Інші вибуття

Всього вибуло

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

Телята, що ви-поються цільним молоком

Телята-мо-лочники

-

-

Молодняк 1 1 періоду виро-щування

-

-

Молодняк ІІ періоду вирощуван-ня

-

-

-

-

-

-

-

-

Ремонтні телиці

-

-

Нетелі першої половини тільності

-

-

-

-

-

-

-

-

Нетелі другої половини тільності

-

-

-

-

-

-

-

-

Перевірювані первістки

-

-

-

-

Всього

Жива маса нетелей другої половини тільності при переході в цех перевірюваних первісток зменшується на масу народжених телят та плодових оболонок, приблизно на 60кг кожної (згідно з планом росту - табл. 16).

На кінець року (періоду) поголів’я тварин буде становити таку ж кількість, яка була і на початок року (періоду), що передбачено умовами повносистемності, потоковості та ритмічності технологічного процесу.

Беручи до уваги, що в процесі вирощування ремонтного молодняку можна використовувати теличок, які одержані від первісток на даній фермі, то кількість завезень теличок на неї за рік можна значно зменшити. Кількість необхідного для завезення (закупівлі) поголів’я теличок буде становити різницю між поголів’ям теличок, яких необхідно поставити на ферму за рік і кількістю теличок, які одержані від перевірених первісток на даній фермі. У цьому разі слід враховувати вихід телят від корів і співвідношення теличок і бугайців у приплоді. В нашому випадку від 2052 перевірених первісток буде одержано 1026 голів теличок. При виході технологічних теличок відповідно до завдання на проектування 93 % і приблизного співвідношення статей у приплоду 50 відсотків на 50 для ремонту використаємо 954 телички. Звідси, закупити потрібно 1611 голів (2565 – 954).

Відповідно до проценту вибракування у витратах поголів’я, враховується, крім поголів’я, що переводиться до старших груп, ще й поголів’я вибракуваних тварин (для забою на м’ясо тощо), поголів’я для реалізації іншим господарствам (виранжирувані тварини в перших семи цехах і тварини після оцінки за продуктивністю в останньому цеху) та загибель (інші вибуття).

Для перевірки правильності складання таблиці 18 до живої маси тварин на початку року додасться жива маса всіх прибувших тварин та валовий приріст і віднімається жива маса всіх вибувших тварин. Це. буде жива маса тварин на кінець року. Аналогічно можна перевірити правильність переводів поголів’я тварин.

Останнім моментом моделювання технологічного процесу є окремих його операцій, визначення найбільш оптимальної їх послідовності, зоотехнічних і ветеринарних вимог та режимів їх виконання Це дає змогу розробити технологічну документацію, яка основою для нормального функціонування ферми. Найважливішим документом для технолога є технологічна карта процесу яка дає змогу аналізувати процес з позицій його оптимізації у засобам виробництва і затратах праці. Вона об’єднує, всі основні операції після оптимізації і показує об’єм виробництва. У технологічній карті надається загальна картина спроектованого технологічного процесу, його часових трудових і енергетичних характеристик. Для цього проводиться розрахунок потреби в машинах, обладнанні, затрат часу і праці відповідно до запланованого обсягу виробництва з метою визначення кількості і завантаженості машин обладнання і трудових ресурсів протягом доби та року.

Марки, показники потужності і продуктивності енергетичних засобів механізації та спеціальних машин і обладнання, які необхідні при складанні технологічної карти розробленого процесу вирощування ремонтного молодняку, можна вибрати після аналізу даних навчальних посібників та довідників з механізації.

Орієнтовно форма операційної карти наведено в таблиці 44, а технологічної карти в додатку 4.

44. Орієнтовна форма операційної карти (операція - транспортування теличок із господарств- постачальників)

Підго товчі, основні та заключ ні елемен ти опера цій у порядку їх виконан ня

Об сяг робіт

Зооветеринарні вимоги і режими виконання

Машини і обладнання

Технологічні режими роботи

Кількість працівни ків

Кваліфіка-ція працівників

Розцін ки

Одиниці виміру

Кількість

марка

кількість

Відстань, км

Техноло гічні простої, год, хв,

Швидкість руху

Час перебудуван ня в дорозі, год, хв

Загальна тривалість одного рейсу, год/хв

тваринників

Інших працівників

Усього працівників

тваринників

Інших працівників

тваринників

Інших працівників

При навантаженні

При розвантаженні

З вантажем

Без вантажу

З вантажем

Без вантажу

Форма технологічної карти наведено в таблиці 20.

20. Технологічна карта процесу вирощування ремонтного молодняку

№ пп

Операції або окремі їх елементи

Кратність виконан ня операції, за

Обсяг виробницт-ва, за

Засоби механізації і автоматізації

Потреба в засоб ах меха ні зації і авто маті зації

Тривалість операції, за

добу

пері од

од. ви мі ру

до бу

пері од

енерге тичні

спец. маши ни та облад нання

енергетичних

спец. обладн.

добу, г од. хв.

пе р і од,г од.

марка

потужність

продук тивність

марка

потужність

продук тивність

Продовження таблиці 20

Кіль кість персо налу для вико нан. опера ції	Квал.,спеціалність обслуговуючого персоналу	Затрати праці,люд. год., за	Необхідно для виконання обсягу робіт
опер.	ме ха ни зат.	ін же нер. тех. пер сон.	до бу	пе рі од	трак торо змін	автомобіле змін	коне-днів	електро енергії, кв./ год.	ГСМ	ін. ші мат.ре сурси

Продовження таблиці 20

Експлатаційні витрати	Припадає експлуата ційних витрат, на
зарплата (основна + додат кова з нараху вання ми)	амор тиза ція ма шин і облад нання	по точ ний ре монт ма шин і облад нання	вар тість ГСМ	вар тість елек тро енер гії	вар тість ро біт авто тран спор ту	вар тість ро біт трак торів	вар тість ро біт ко ней	вар тість ін.. мат. ре сур сів	всь ого екс плу ата цій них вит рат	люд. год.	1 гол ху до би

Для оцінки економічної ефективності змодельованого технологічного процесу розраховуємо загальний об’єм виробництва продукції по фермі (табл. 45).

45. Розрахунок річного виробництва валової продукції на фермі

Продукція	Пого-лів’я, голів	Вихід продукції від однієї тварини,ц	Одержано всього продукції за рік чи виробничий цикл, ц	Вартість одиниці продукції, грн.	Вартість всієї продукції, грн.
Приріст ж.маси за період ви-рощування	5848,0	1,82	10604,5	339,3	3598000,8
Жива маса вибракував-них тварин		3,16	1595,52	180.0	287193,6
Приплід		1,50	3246,0	41,01	133118,46
Молоко		13,14	30583,76	4 1,01	1254239,9
Приріст ж. маси телят до 20-дн.		0,14	302.96	147,1	44574,5
Гній	5848,0	99,64	580558,05	8,50	4934743,4
Всього:	-	-	-	756,94	10251870,6

Вартість одиниці продукції кожного виду (графа 5) взята по даних річного звіту державного підприємства з племінної справи у тваринництві.

Сума затрат праці на все поголів’я худоби по всіх виробничих періодах за календарний цикл орієнтовно становить 88136,44 люд.-год. Ця цифра необхідна для визначення одного з основних економічних показників, які свідчать про ефективність розробленого технологічного процесу - затрат праці на виробництво 1 ц приросту тварин.

У завданні на проектування ставилася вимога визначити витрати кормів (корм. од.) та праці (люд/год.) на одиницю продукції, тому що саме за цими показниками економічної ефективності можна провести оцінку (визначити переваги та недоліки) розробленого технологічного процесу.

Для того, щоб визначити витрати кормів на одиницю продукції, потрібно витрати кормів на все поголів’я виробничих періодів (цехів) за рік поділити на валовий приріст живої маси всієї худоби (валовий надій первісток):

135392,18 ц корм.од./10604,5ц приросту = 12,77 корм, од.

29314,45 ц корм. од./ 30583,76 ц молока = 0,96 корм.од.

Для того, щоб визначити затрати праці на одиницю продукції, потрібно затрати праці на все поголів’я худоби за рік поділити на валовий приріст живої маси всієї худоби:

88136,44 люд.- год. / 10604,5 ц приросту = 8,31люд.- год

Контрольні питання:

1.Перечисліть основні принципи враховуючи при моделювання технологічного процессу в скотарстві.

2.Навести складові при визначенні обсягу кінцевої продукції (нетелей

або перевірених за продуктивністю первісток) яких необхідно мати

щорічно для ремонту стада

3.Навести вираз для розрахунку виробничого циклу процесу з

вирощування ремонтного молодняку.

4.Надати визначення ритму технологічного процеса з вирощування

ремонтного молодняку.

5.Тривалість періодів фізіологічного циклу корів (днів).