Методика моделювання технологічного процесу вирощування ремонтного молодняку для молочного стада

Робочі розрахунки технологічного процесу розпочинаються з:

1.визначення обсягів кінцевої продукції, тобто потреби перевірених за продуктивністю первісток для господарства, яких необхідно мати щорічно для ремонту стада за залежністю:

Р = Пк (Вкр + пп) / 100 = 8850 × (24 + 0) / 100 = 2052 гол.,

де Р - щорічна потреба нетелей, або перевірени за продуктивністю

первісток, голів (річна виробнича програма);

П_К - поголів’я корів у господарстві, голів;

Вкр - щорічний ремонт маточного стада (відсоток вибракувати), %;

пп - запланований (при розширеному відтворенні) приріст поголів’я за рік, %.

2.Кількість теличок, яких необхідно поставити на ферму за рік, щоб виростити необхідну кількість перевірених за продуктивністю первісток (нетелей) визначається за формулою:

Тр = Р × 100 / 100 - Вп = 2052 × 100 / 100 - 20 = 2565 голів,

де Тр - поголів’я теличок, яких необхідно поставити на ферму за рік, голів;

Вп - вибракування теличок за період від часу постановки на вирощування до реалізації перевірених первісток (нетелей) або інтенсивність відбору, %.

3.Такт роботи ферми визначається залежністю:

Т = (d × с × r) / p = 889 × 0,41 × 73 / 2052 = 12,96 = 13 днів,

де Т - такт роботи ферми, днів;

d - тривалість виробничого циклу, днів;

с - циклічність виробництва, разів;

r - ритм процесу, в одиницях якими вимірюють готову продукцію

(голів), тобто аналогічним одиницям виміру річної виробничої

програми.

У цьому разі:

d = (вік телиць при заплідненні) + (тривалість тільності) + (тривалість оцінки за показники продуктивності і придатності до машинного доїння) – (вік, у якому телички надходять на вирощування).

Отже,

d = (533 + 285 + 91) - 20 = 889 днів,

де 533 дні - вік при заплідненні (17,5 міс.);

285 днів - середня тривалість тільності (9,5 міс.);

91 день - тривалість оцінки (3 міс.);

20 днів - вік при постановці згідно з обраною технологією.

Циклічність виробництва визначається відношенням кількості днів року до тривалості виробничого циклу.

С = 365/d = 365 / 889 = 0,41 разів.

Ритм процесу - це кількість продукції заданої якості при реалізації з ферми (кількість тварин у технологічній групі при реалізації).

Величина ритму залежить від розміру ферми, типу доїльної установки на якій будуть доїти первісток або ж розміру технологічної групи корів на молочній фермі для якої вирощують ремонтне поголів’я.

У цьому разі пам’ятати, що такт повинен бути цілим числом або максимально наближеним до нього і бажано не більшим 15днів.

4.Кількість надходжень на ферму теличок за рік визначається за формулою:

З = 365 / Т = 365 / 13 = 28,1 разів,

де З - кількість надходжень теличок на ферму за рік, разів;

Т - такт роботи ферми, днів.

5.Модуль комплектування ферми, яким є окрема технологічна група теличок, близьких за віком і масою, які одночасно надходять і реалізуються з ферми і протягом всього виробничого циклу знаходяться в одному станку (секції) визначають за залежністю:

Пг.о. = Тр / З = 2556 / 28,1 = 91 голіва,

де Пг.о. - кількість теличок у технологічній групі (модуль

комплектування), голів;

Тр - поголів’я теличок, яких необхідно поставити на ферму

за рік голів;

З - кількість надходжень теличок на ферму за рік, разів.

6.Визначають часові параметри виробничого циклу, тобто кількість технологічних періодів та їх тривалість у днях і тактах (табл. 27).

27. Часові параметри виробничого циклу

Періоди виробничого циклу (цехи)	Вік, тварин,	Тривалість періодів
діб	дні	такти
Цільномолочний	21-98
Молочний	99-189
Молодняку першого періоду вирощування   .	190-306
Молодняку другого періоду вирощування	307-436
Ремонтних телиць	437-540
Нетелей першої половини тільності	541-670
Нетелей другої половини тільності	671-826
Перевірюваних первісток	827-917
Всього	21-917

При цьому слід пам’ятати, що вікові параметри можуть звичайно значно змінюватися, але завжди при визначенні їх тривалості слід враховувати фізіологічні зміни, які відбуваються в організмі тварини в тому чи іншому віці, а також вік у якому вони надходять у даний процес. Крім того, щоб мати можливість переводити тварин із одного цеху (періоду вирощування) до іншого синхронно, тривалість вирощування у кожному з них повинна бути кратна такту процесу. Проте, це не означає, що тривалість вирощування у кожному з них повинна бути однакова.

7.Кількость технологічних груп (секцій) у кожному періоді (цеху) визначається за залежністю:

Гі = Дпі / Т,

де Гі - кількість технологічних груп (секцій) у періоді;

Дпі - тривалість вирощування в і-тому періоді (цеху), днів;

Т - такт процесу, днів.

Для розрахунків Гі у кожному цеху (періоді) вирощування використовуємо дані тривалості вирощування тварин із таблиці 2.

Отже: Г₁ = 78 / 13 = 6; Г₂ = 91 / 13 = 7;…...Г₈ = 91 / 13 = 7.

8.Відповідно з вимогами Законодавства Ветеринарної медицини кожна клітка (секція) у цеху повинна працювати за принципом " все зайнято - все пусто ", то для їх санації і ремонту необхідно мати або вільний час у такті технологічного процесу, або вільну клітку (секцію) для розміщення переведених тварин.

Необхідну кількість санітарних кліток (секцій) для ферми визначається за залежністю:

Кс = (Дсі × Ц) / Т = 13 × 8 / 13 = 8 кліток (секцій),

де -Кс - необхідна кількість санітарних кліток (секцій) для

ферми, штук;

Дсі - кількість днів санітарної перерви в одному цеху;

Ц - кількість періодів вирощування (цехів) на фермі;

Т - такт роботи ферми, днів.

Найкращим вважається варіант, за якого у кожному цеху є одна вільна клітка (секція). Це буде за умови коли Дсі = Т.

11.Загальна кількість кліток (секцій) у кожному періоді вирощування (цеху) визначається за залежністю:

Кі = (Гі + Дсі) / Т,

де Кі - кількість кліток (секцій) у і-тому періоді (цеху), штук;

Гі - кількість технологічних груп тварин у цьому ж періоді (цеху),

штук;

Дсі - кількість днів санітарної перерви в одному цеху, днів;

Т - такт роботи ферми, днів.

Отже:

К₁ = 6 + 13/13 = 7; К₂ = 7 + 13/13 = 8;.... К₈ = 7 + 13/13 = 8.

10.Кількість голівомісць у груповій клітці (секції) у кожному послідуючому періоді (цеху) розраховується за залежністю:

Мкл.і = Пг.о. × к,

де Мкл.і – кількість голівомісць у груповій клітці (секції) по

закінченню і-го -1 періоду вирощування і переведенні у

наступний період;

Пг.о. - кількість теличок у технологічний групі (модуль

комплектування) голів;

к - коефіцієнт збереження поголів’я по закінченню і-го-1-періоду вирощування і переведенні у наступний період (цех), виражається у частках одиниці.

Тобто, якщо за завданням відсоток вибракування (виранжирування) за період вирощування і оцінки становить 20, то коефіцієнт збереження відповідно дорівнюватиме - 0,80. Враховуючи це встановлюють певний відсоток вибракування (виранжирування) у кожному конкретному періоді вирощування (цеху) тобто встановлюють коефіцієнт збереження поголів’я (табл. 28).

28. Коефіцієнт збереження поголів’я

Номер цеху, періоду
Відсоток вибракування						-	-
Коефіцієнт збереження	0,97	0,96	0,95	0,94	0,91	0,91	0,91	0,80

Необхідна кількість голівомісць у кожній клітці (секції) наступного періоду вирощування (цеху) визначаеться з урахованням коефіцієнтів збереження поголів’я:

Мкл₁ = 91 × 0,97 = 88; Мкл₂ = 91 × 0,96 = 87;

Мкл₈ = 91 × 0,80 = 73

11.Потребу голівомісць для кожного періоду (цеху) визначають за залежністю:

Мці = Мклі × Кі,

де Мці - кількість голівомісць необхідних для і-го періоду (цеху);

Мклі- кількість голівомісць в одній клітці (секції) цього ж і-того цеху (періоду);

Кі - кількість групових кліток (секцій) у цьому ж і-тому періоді (цеху).

Отже: Мц₁ = 91 × 7 = 637 голівомісць;

Мц₂ = 88 × 8 = 704 голівомісць.

Аналогічно знаходимо Мц₃; Мц₄; Мц₅; Мц₆; Мц₇;

Мц₈ = 83 × 8 = 664 голівомісця.

12.Загальну потребу голівомісць для ферми (розмір ферми в голівомісцях) визначають як їх суму по окремих періодах (цехах).

13.Далі визначається фронт робіт по цехах ферми (табл. 29). Загальна чисельність виробничої групи у кожному періоді (цеху) визначається множенням кількості тварин у технологічній групі (секції) на кількість технологічних груп (секцій) у періоді (цеху).

29. Фронт робіт по цехах ферми

Періоди виробничого циклу (цехи)	Вік тварин, діб	Кількість тварин у техноло- гічній секції (групі), голів	Кількість технологіч-них секцій (груп) у цеху	Загальна кількість виробничої групи, голів
Цільномолочний	21-98
Молочний	99-189
Молодняку 1-го періоду вирощування	190-306
Молодняку 2-го періоду вирощування	307-436
Ремонтних телиць	437-540
Нетелей першої половини тільності	541-670
Нетелей другої половини тільності	671-826
Перевірюваних первісток	827-917
Всього	21-917	Х

14.Середньорічне поголів’я молодняку, яке буде знаходитись у кожному цеху розраховується, виходячи із залежності:

Псрі = (Пні + Пві) х Дні / 2 × 365,

де Псрі - середньорічна кількість молодняку в і-му цеху (періоді) вирощування, голів;

Пні - поголів’я теличок, яке необхідно поставити у цех для

вирощування за рік, голів;

Пві - поголів’я, що виходить після вирощування із даного цеху

з урахуванням коефіцієнта збереження, голів;

Дні - тривалість вирощування теличок в і-му цеху (періоді), днів.

Розрахунок Псрі проводиться з точністю до десятих:

Пср₁ = (2565 + 2488) 78 / 2 ×365 = 539,9 голів;

Пср₂ = (2488 + 2466) 91 / 2 ×365 = 617,0 голів;

Пср₃ = (2334 + 2052) 91 / 2 ×365 = 546,7 голів.

Наведені розрахунки використовуються в подальшому при визначенні потреби в кормах, воді, підстилці та виходу гною.

Розрахунок потреби у кормах. Враховуючи продуктивність тварин, визначаються їх потреби в енергії і поживних речовинах (норми годівлі табл. 30).

30. Норми годівлі молодняку на фермі

№ п.п

Виробничі групи тварин

Вік тварин, днів

Серед-ньо добови прирости, г; надої, кг

Добова норма поживних речовин

обм. енер. мДж

сух реч кг

корм од.

Са

Р

Телята яких випоюють незбира-ним молоком

21-30 31-60 61-98

Телята молоч -ники

99-189

Молодняку першого періоду вирощування

190-306

Молоднякдругого періоду вирощування

307-436

Ремонтних телиць

437-540

Нетелей першої половини тільності

541-670

Нетелей другої половини тільності

671-826

Перевірю-вані первістки

827-917

Всього

21-917

Показники продуктивності берутся з плану росту тварин по періодах вирощування, а добовий надій - із циклограми, де він запланований. При визначенні норм годівлі використовуємо матеріали довідника поживності кормів [6].

20.Після цього, враховуючи відповідно з завданням на проектування, зону розміщення господарства (Лісостеп), можливу структуру кормових культур, її зміни і тип годівлі (силосно-сінажно-концентратний), складаються орієнтовні раціони для всіх виробничих груп молодняку на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди (табл. 31;32).

На період до 6 місячного віку краще складати схему годівлі або ж використати одну із тих, що є у довіниках по годівлі.

При складанні всіх раціонів необхідно якомога точніше наближати показники вмісту енергії та поживних речовин у них до відповідних норм годівлі.

Для більш повної оцінки забезпеченості елементами живлення вирощуваного молодняку після кожного раціону наводиться його аналіз за такими показниками:

- поживність І кг сухої речовини, корм. од.;

- кількість перетравного протеіну на 1 корм. од., г;

- вміст сирої клітковини в сухій речовині, %;

- цукрово - протеїнове відношення;

- відношення Са і Р в раціоні.

31. Раціон на осінньо-зимовий період для ремонтних телиць:

вік 437 - 540 днів, жива маса 302,0 - 344,9кг, середньодобовий приріст 413г.

Назва корму	кг	ОЕ, мДж	СР, кг	Корм од.	ПП, г	Са г	Р, г	Цукор, г	Кліт-ко-вина, мг	Ка-ро­тин, мг	Сіль, г
Норма		55,6	7,0	5,7
Сіно зл/бобових	1,5	10,5	1,26	0,75		5,4	2,65				-
Сінаж різнотравний		10,32	1,36	0,87		14,7	3,9				-
Силос кукурудзяний		34,5	3,75	3,0							-
Буряк кормовий		9.9	0.72	0.72		2.4	3.0			0.6	-
Макуха соняшникова	0.2	2.088	0.18	0.22	64.8	1.18	2.58	12.52	25.2	0.4	-
Кукурудза жовта	0.25	3.05	0.217	0.33	18.25	0.125	1.3		9.5	1.7	-
Сіль кухонна	0.04
Крейда кормова	0.0041					1.595
Монокальцийфосфат	0.0405						9.67
Всього	-	70.36	7.48	5.89	500.6	46.4	29.1	445.5	2024.3	401.7	-
± до норми:	-	+ 14,7	+ 0,48	+ 0,19	- 5,0	- 0,6	+ 0,1	- 9,5	+ 484,3	+ 221,7	-

Аналіз раціону. Поживність 1 кг сухої речовини раціону 0,79 корм. од. На 1 корм. од. припадає 84,88 г перетравного протеїну. Вміст сирої клітковини у сухій речовині становить 27,05%. Цукрово-протеїнове відношення - 0,89: 1.Відношення Са до Р у раціоні - 1,59: 1.^:

32. Раціон на весняно-літній період для ремонтних телиць:

вік 437-540 днів, жива маса 302,0-344,9 кг, середньодобовий приріст 413 г

Назва корму	кг	ОЕ, мДж	СР, кг	Корм од.	ПП, г	Са г	Р, г	Цу- кор, г	Клітко-вина, мг	Каро тин, мг	Сіль, г
Норма		55,6	7,0	5,7
Вико-вівсяно- горохова суміш (трава)		47,5	4,8	4,56							-
Ріпак озимий				0,24		2,8	0,8				-
Кукуру дза жовта (дерть)	0,6	7,32	0,52	0,8	43,8	0,3	3,12		22,8	4,08	-
Ячмінь (дерть)	0,06	0,63	0,05	0,07	5,1	0,12	0,23	0,12	2,94	0,03	-
Сіль кухонна	0,040	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Моно-натрій-фосфат	0,0538	-	-	-	-	-	12,84	-	-	-	-
Всього:	-	58,13	5,614	5,669	524,9			704,1		1168,1
± до норми:		+2,5	-1,386	-,031	+ 19,9	+64	-	+249,1	-84,26	+ 988	-

Аналіз раціону. Поживність 1кг сухої речовини раціону становить 1,01 корм. од. На 1 кормову одиницю припадає 92,59 г перетравного протеїну. Вміст сирої клітковини у сухій речовині раціону становить 25,93 %. Цукрово-протеїнове відношення - 1,34:1. Відношення Са до Р в раціоні - 3,84:1.

21.Встановивши структуру раціонів, визначаємо добову потребу кормівдля поголів’я по виробничих групах (цехах) восінньо-зимовий і весняно-літній періоди (табл. 33).

33. Добова потреба кормів для всього поголів’я ферми по