Стаття 21

}■ Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю «Щою безпосередньо або через вільно обраних представників.

■ Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у ^{18 к}Раїні.

_я ^оля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля має у періодичних і нефальсифікованих виборах, які необхідно

проводити за умови загального і рівного виборчого права таємного голосування або через інші рівнозначні форми, що чують свободу голосування.

Стаття 22

Кожна людина як член суспільства має право на соціальне забез чення, а також на реалізацію необхідних для підтримки її гідності!& вільного розвитку особистості прав у економічній, соціальній і ку» турній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародної співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держава

Стаття 23

1. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір пралі, ва
справедливі та сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

2. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну
оплату за рівну працю.

3. Кожен, хто працює, має право на справедливу й задовільну вина­
городу, яка забезпечує гідне людини існування для неї самої та Е сім'ї
та яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального
забезпечення.

4. Кожна людина має право створювати професійні спілки і входи­
ти до професійних спілок з метою захисту своїх інтересів.

Стаття 24

Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи пра­во на розумне обмеження робочого часу та на оплачувану періодичну відпустку.

Стаття 25

1. Кожна людина має право на такий рівень життя, включаючи ЬкУ,
одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування,
який необхідний для забезпечення здоров'я і добробуту її самої та П
сім'ї, а також право на забезпечення у разі безробіття, хвороби,
інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів Д°
існування із незалежних від людини обставин.

2. Материнство та дитинство дають право на особливе піклування
та допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повиняі
мати однаковий соціальний захист.

буїв

Стаття 26 1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна

безплатною, принаймні початкова і загальна. Початкова освіта має ти обов'язковою. Технічна та професійна освіта повинні бути загаль

ними, а вища освіта має бути однаково доступною для всіх дно до здібностей кожного.

7 Освіта повинна спрямовуватися на всебічний розвиток людської 3. стості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних "д _д Освіта має сприяти взаєморозумінню, терпимості й дружбі між ^с • народами, расовими чи релігійними групами, а також повинна ^УС1ї^ діяльності Організації Об'єднаних Націй у справі підтримання

З Батьки мають пріоритетне право у виборі форми освіти для своїх дітей.

Стаття 27

1 Кожна людина має право вільно брати участь у культурному _хяхгі суспільства, насолоджуватися мистецтвом, брати участь у науко­вому прогресі та користуватися його благами.

2. Кожна людина має право на захист своїх моральних і матеріаль­них інтересів, які є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона виступає.

Стаття 28

Кожна людина має право на такий соціальний і міжнародний поря­док, за якого права і свободи, викладеш в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

Стаття 29

1. Кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому лише
можливий вільний і повний розвиток її особистості.

2. Кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазна­
вати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з ме­
тою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та
з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського поряд­
ку та загального добробуту в демократичному суспільстві.

3. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно супере­
чся цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

Стаття ЗО

"іщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання якій-"Удь державі, групі осіб чи окремим особам права займатися будь-^ ^0І° діяльністю або чинити дії, спрямовані на порушення прав і сво-Д> викладених у цій Декларації.

Друкується за: Права людини в доку­ментах ООН. Амстердам; Київ, 1997. Кн. 1.

2. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ

Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Нап"*
20 листопада 1959 р. *

ПРЕАМБУЛА

Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердила Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та піввісь людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;

беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній д_е кларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна во лодіти всіма зазначеними в вій правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, мова релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне по­ходження, майновий стан, народження чи інша обставина;

беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової не­зрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і на­лежний правовий захист, як до, так і після народження;

беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і вказана у За­гальній декларації прав людини, а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями добро­буту дітей;

беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має,

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ

проголошує цю Декларацію прав дитини з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні ор­ганізації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:

Принцип 1

Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і ^бе. відмінностей чи дискримінації за ознакою риси, кольору шкіри, ст»¹¹' мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи <# діяльного походження, майнового стану, народження або іншої обсі» вини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.

Принцип 2

Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпеч^ спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які Д°

б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у со-_яому відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах сво-та гідності. При виданні з цією метою законів головним мірку-має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип З

дитині має належати від її народження право на ім'я і громадян-

ство-

Принцип 4

Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її ма­тері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Принцип 5

Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціаль­ному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальний режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на п особливий стан.

Принцип б

Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує лю­бові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають им'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, Щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на Утримання дітей.

Принцип 7

№тнп& має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і '" ~~ковою, в усякому разі на початкових стадіях. їй має даватися _)п^ яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки здіб ^В°?^а- ^могла б ^на основі рівності можливостей розвинути свої Чіалі!⁰⁰^ • ^осо^^истс мислення, а також усвідомлення моральної і со-_а^' відповідальності, і стати корисним членом суспільства.

раще забезпечення інтересів дитини має бути керівним 'чом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відпо-ість лежить насамперед на її батьках.

Принцип 8

Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто одержують захист і допомогу.

Принцип 9

Дитина повинна буга захищена від усіх форм недбалого ставле
жорстокості і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі¹*'
будь-якій формі. "

Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного в» вого мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволяти" роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти «бо* перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові

Принцип 10

Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати ра­сову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народа­ми, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.

Друкується за: Права дитини: 36. до­кументів. Львів, 1995.