Виіщого

-•і..- Рішення Комісії з етики може бути скасоване Президією або і Іовариства психологів.

Друкується за: Етичний кодекс пси­холога, Тернопіль, 1996.

4. КАРТА ОСОБИСТОСТІ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОРИСТУВАННЯ

Практикуючому психологові майже завжди потрібно спиратися в» вичерпну психологічну характеристику клієнта, аби кваліфцмвадо розв'язувати його особистісні проблеми. Знання такої характеристик! вже само по собі може сприяти розкриттю чинників виникнення осо. бистісних проблем та шляхів їх подолання. В інших випадках ґрунтов­на психологічна характеристика дає змогу прогнозувати та запобігати виникненню вказаних проблем, формувати практичні рекомендації для оптимізацїї діяльності та поведінки людини.

Для складання психологічної характеристики доцільно орієнтува­тися на всебічне уявлення про особистість, тобто на її психологічну структуру. З цією метою ми пропонували використовувати тривимірну психологічну структуру особистості (див. підрозділ 3.1). На її основі розроблена так звана карта особистості дорослої людини, що наводить­ся нижче. Карта створена шляхом конкретизації зазначених у загаль-нопсихологічній структурі функцій, процесів та якостей у відповідності з вимогами до особистості з боку загальноприйнятого у суспільстві типу поведінки та діяльності громадянина.

Подібні карти вже здавна використовувались у практичній психо­логічній роботі. У цьому зв'язку можна згадати опитувальний лист ди­ректора Берлінського інституту прикладної психології О. Лшмана, що застосовувався у 20-х роках при складанні психологічної характеристи­ки професіоналів, та карту особистості К. Платанова, яка розглядалась як важлива складова загальної службової характеристики людини, по­ряд з її медичною та педагогічною характеристиками (див.: Ллато-нов К. К. Вопросьі психологаи труда. Москва, 1970. С. 228—249).

Пропонована нами карта являє собою систематизований перелік психічних якостей та здібностей особистості, необхідних для сучасної дорослої людини — члена суспільства, що прямує шляхом реформ до демократизації, ринкових відносин тощо. Карта не охоплює спеціаль­них здібностей, лише обмежуючись їх переліком. З цією метою можуть бути розроблені відповідні карти особистості фахівців, тобто кла­сифікації здібностей, наприклад, до науково-технічної, управлінської діяльності і т. д.

Побудова карти має певні особливості. Так, за рівнем узагальнення — конкретизації поняттєвого апарату вона відповідає 3—5 етапам, пр° які йдеться у підрозділі 3.1. Тобто користувач цієї карти може прадю-вати на кожному з цих рівнів, вибираючи з них найбільш зручний для себе. Однак найповніша психологічна характеристика складається тоді, коли робота починається з 5-го рівня і далі характеристика поступово узагальнюється при переході відповідно до 4-го та 3-го рівнів.

Дім заповнення карти треба попередньо зібрати численні психо­логічні дані, використовуючи для цього різноманітні джерела та мето­ди. Це можуть бути особисті документи, відгуки та думки близьких і знайомих даної людини, результати її поведінки та діяльності, опитУ"

оточуючих і самої людини, бесіди, систематичне планомірне ваяяя еВНЯ у різних умовах, тестування, експеримент тощо. £Я°ч^ оання попередніх психологічних даних потребує досить трива- су та великого обсягу пізнавальної та психодіагностичної робо-^"^акаробота має складний комплексний характер і тому впорядко- 18' г-яме на засадах використання згаданої психологічної структури иується їда»' °С°Так бесіда й цілеспрямоване спостереження мають здійснюватися но'ві попередньо складеної програми — шляхом використання всіх "* ° пунктів карти (5-й рівень узагальнення — конкретизації) і додат­ 28-ми пунктів (див. у IV частиш карти перелік спеціальних здібно- і бі 4 і

х 28ми у (

І^гей) Однак можна працювати і з більш узагальненим 4-м рівнем конкре­тизації, який у карті позначений нумерацією властивостей від А-1 до Є-33, тобто включає 33 пункти. Ще легше (але з утратою конкретної інформації) працювати на 3-му рівні, який містить усього 7 щцструктур (від А до Є), (^зауважити, що в кожному з цих випадків слід не випускати з поля зору п'ять компонентів діяльнішого виміру структури особистості (див. "Заключну частину" карти, розділ II).

Зазначимо, що отримання психологічних даних щодо тієї чи іншої підструктури особистості передбачає використання різних методів. Так, дані про якості та здібності, що належать до підструктур спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, інтелекту, радимо отримува­ти переважно за допомогою тестів та опитувальників. Психофізіо­логічні дані про темперамент краще за все здобувати на основі викори­стання експериментального методу Б. Цуканова, підсилюючи їх резуль­татами опитування за стандартизованими тестами. Відомості про якості, що належать до підструктури досвіду, доцільно отримувати на основі вивчення документів, продуктів діяльності та поведінки, а також шляхом спостереження. В усіх випадках слід дублювати психологічні відомості за допомогою декількох методів, аби працювати далі по мож­ливості з об'єктивними даними.

Важливим методом збирання психологічних даних для складання карти особистості можна вважати комплексну психодіагностику якостей особистості, один із варіантів якої наведений у книжці.

Усю отриману таким чином психологічну інформацію доцільно інтегрувати в єдину систему оцінок за методом узагальнення незалеж­них характеристик, який був запропонований К. Платановим (указ, праця, с. 48—52). Згідно з цим методом обчислюється відносна оцінка прояву кожної якості цілісної психологічної характеристики особис­тості, що формується на основі інтеграції оцінок, здобутих з різних Джерел і за допомогою різних методів.

оці^ься поміт»о, ^Л^ШЬСЯ слабко> 6ути №Р°айко оцінена, про неї нічого сказати — ставиться

слабко> випадково, трапляється дуже рідко, вона

якпг ~^ОМУ варіанті використовується п'ятибальна система оцінки»«етяеи за певною схемою (від +2 до -2 балів). Так, якщо якість <*Ь>ттсть, здібність) особистості: _На оці^^{Ється поміт}»о, систематично, є характерною для людини, во-

не виявлялася зовсім і ніколи — оцінюється як -1;

не виявляється, і сама людина налаштована проти неї, не вважає доцільне її формувати у собі — оцінюється як -2.

Заповнена таким чином карта особистості характеризує неповторне сполучення соціальяо-психологічних та індивідуально-психологічних якостей людини, тобто її соціальність та індивідуальність, що розкри­ваються у "Заключній частиш" карти. У цій частиш названий аспект психологічної характеристики розкладається на три виміри: соціально-психолого-індивідуальний, діяльніший та віковий. Додатково оціню­ються спеціальні здібності людини. У завершальному V розділі заключ­ної частини формується загальна характеристика особистості та ц індивідуальності, виявляються наявні та прогнозуються можливі осо­би стісні проблеми, намічаються шляхи їх подолання, складаються відповідні рекомендації та конкретна програма психологічної роботи з людиною, якщо така потрібна.