ДОДАТКИ. - загальне й ефективне визнання та дотримання як серед на держав

- загальне й ефективне визнання та дотримання як серед на

держав

— членів Організації, так і серед народів тих територій,

Р° побувають під їхньою юрисдикцією.

1. ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Прийнята й проголошена

Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 р.

ПРЕАМБУЛА

Беручи до уваги, що визнання гідності, притаманної всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру в усьому світі; і

беручи до уваги, що зневажання й нехтування правами людини при­звели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що ство­рення світу, в якому люди матимуть свободу слова й переконань і бу­дуть вільні від страху та нестатків, проголошено як високе прагнення людей; і

беручи до уваги, що необхідно охороняти права людини силою зако­ну з метою усунення необхідності застосування її як останнього засобу повстання проти тиранії та гноблення;

беручи до уваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і

беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй підтвердили в Хартії свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи та в рівноправність чоловіків і жінок, а також вирішили сприяти со­ціальному прогресові та поліпшенню умов життя за умови більшої сво­боди; і

беручи до уваги, що держави-члени у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй зобов'язалися сприяти підтримці загальної поваги і дотриманню прав людини й основних свобод; і

беручи до уваги, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повної реалізації цього зобов'язання,

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ

проголошує цю Загальну декларацію прав людини як певний зразок, відповідати якому мають прагнути всі народи і всі держави з тим, Ш⁰" кожна людина і кожна структура суспільства, постійно враховуючи п°^ ложення цієї Декларації, прагнули шляхом проведення просвітницько' та освітньої діяльності сприяти поважанню цих прав і свобод, а тако забезпечити, шляхом національних і міжнародних прогресивних з*

Стаття 1

V ' люди народжуються вільними й рівними за своєю гідністю та -*?«. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один сто-[ого в дусі братерства.

Стаття 2

Кожній людині надаються всі права і всі свободи, проголошені цією кларапією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, Д діхичних або інших переконань, національного, соціального чи ста­нового походження, майнового або іншого стану.

Крім того, не повинно проводитися жодного розрізнення людей за­лежно від політичного, правного чи міжнародного статусу країни або території, до якої вони належать, незважаючи на те, чи є ця територія незалежною чи підопічною, несамоврядною або іншим чином обмеже­ною у своєму суверенітеті.

Стаття З

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недо­торканність.

Стаття 4

Ніхто не повинен утримуватися в рабстві або в підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх формах.

Стаття 5

Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність, ставлення чи покарання.

Стаття 6

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

Стаття 7

Усі

*сі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якого Розрізнення, на рівний захист законом. Усі люди мають право на одна-і вілк ^{Захист ВІ}Д будь-якої дискримінації, що порушує цю Декларацію, "Д "УДь-якого підбурювання до такої дискримінації.

Стаття 8

Кожна людина має право на ефективне поновлення в правах ком-національними судами у випадках порушення її основних

наданих їй конституцією або законом.

Стаття 9

Ніхто не може бути підданий безпідставному арешту, затриманим
чи вигнанню. ^<^^ч*°