США. "Емігрантський" імперіалізм

Після закінчення Громадянської війни 1861 – 1865 рр., яка була одночасно і буржуазною революцією, у США завершується промислова революція та індустріалізація, відбувається становлення якісно нової ринкової економіки.

Якщо світове промислове виробництво у 1870 – 1913 рр. зросло в 5 разів, то промислове виробництво США – в 8,6 раза. Країна
виходить на лідируючу позицію в світі за обсягами промислового вироб­ництва.

Головними джерелами накопичення капіталу стали золото Каліфорнії та нафта Пенсільванії. Також таке зростання стало можливим завдяки розвитку нових галузей важкої промисловості, на базі досягнень науково-технічного прогресу.

Важливим фактором динамічного розвитку країни стало будівництво залізниць, які за відносно невеликий проміжок часу з’єднали північ США з півднем, а схід із заходом. Завдяки цьому будівництву в господарський товарообіг залучалися нові землі, що сприяло динамічному розвитку сільського господарства американського типу – велике приватне землеволодіння, основане на використанні провідної техніки, прогресивних технологій та найманої праці.

Крім того, будівництво американських залізниць стало першим досвідом функціонування акціонерного капіталу, який пізніше став голов­ним інструментом утворення монополістичних об’єднань.

Так, ув 80-ті роки ХІХ ст. виникла фірма Едісона, яка перетворилася на величезну корпорацію з глобальними інтересами "Дженерал Електрик".

Генрі Форд першим застосував двигун внутрішнього згоряння в конструкції свого автомобіля та конвеєр для його виробництва, завдяки чому його фірма швидко стала монополією "Концерн Форда" і вивела автомобілебудування США на перше місце в світі.

Нафтовий трест Рокфеллера вважається першим у США монополістичним об’єднанням (1870 р.), уже у 1880 р. цей трест переробляв 90 % американської нафти. "Сталевий трест" Морганів контролював 75 % заліз­ної руди США і випускав половину відповідної продукції.

Масштаби діяльності цих компаній і її наслідки призвели до того, що США стала першою країною, де з’явилось антимонопольне законодавство – антитрестовський закон Шермана (1890 р.). Наслідком введення в дію цього закону стало виникнення холдинг-компаній – компаній, що утри­мують контрольні пакети акцій інших фірм, а отримані дивіденди розподіляють між своїми членами. Але закон Шермана не зміг протистояти роз­витку монополій і на початку ХХ ст. у США діяло вже близько 1 000 трес­тів. Після злиття промислового і банківського капіталів найбільшими в країні фінансово-промисловими групами стають групи Морганів та Рок­феллера.

На відміну від європейських країн, у США на межі ХІХ – ХХ ст. імпорт капіталу був майже вдвічі більшим за експорт, що пояснюється ефек­тивністю його застосування в країні, що динамічно розвивається, та традицією вивезення англійського капіталу в заморську колонію. Щодо інших держав, то США не втручалися в боротьбу за колонії в різних куточках світу, а з початку ХХ ст. проголосили "доктрину Монро" ("Америка для американців") і проводили політику неоколоніалізму щодо менш розвинених країн американського континенту. Це означало, що формально суверенна держава потрапляла в економічну залежність від американського капіталу, що дозволяло США експлуатувати її ринки та національні
багатства.