Форми монополістичних об’єднань

Форми монополії	Ознаки
Картель (від фр. сartel – угода)	Об’єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, які укладають угоду про регулювання обсягів виробництва, умови збуту продукції та найму робочої сили. Учасники картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність, домовляються про частину кожного учасника в загальному обсязі виробництва, ринку збуту, ціни, обмінюються патен­тами на нові технології
Синдикат (від лат. sin­di­catus, sindicus – пові­рена особа)	Об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини та реалізації продукцію здійснюється через єдину збутову контору або іншу організацію. Учас­ники даного об’єднання втрачають комерційну самостій­ність але зберігають виробничу
Трест (від англ. trust – довіра)	Повне об’єднання підприємств однієї або декількох пов’яза­них між собою галузей промисловості. Учасники об’єд­нання підкоряються єдиному контролю, втрачаючи свою виробничу та комерційну самостійність. Створення тресту означає передачу контролю над незалежними підприєм­ст­вами (у формі контрольного пакета акцій) його заснов­ників. Іноді трест очолює холдинг, який зосереджує в своїх руках акції учасників цього об’єднання і здійснює контроль над їх діяльністю
Концерн (від англ. сon­cern – турбота)	Об’єднання підприємств або трестів різних галузей промисловості, торгівлі, банків, транспорту, науково-дослід­них центрів і т. д. Учасники об’єднання зберігають фор­мальну самостійність, однак підкорюються контролю фінансової групи, яка очолює концерн. Оперативне управління здійснює рада директорів

Слід зазначити, що виникнення монополій відбувалося не тільки в найбільш розвинених у промисловому відношенні країнах, але в країнах з відносно невисоким рівнем індустріального розвитку, так монополії склалися в більшості країн Західної Європи, США, Японії, Росії.

Для монополій і фінансової олігархії найефективнішим способом отримання максимального прибутку став вивіз капіталу в нерозвинені країни. Капіталів там гостро не вистачало, а робоча сила і сировина були дешевими. Тільки за перші 13 років ХХ ст. обсяг зарубіжних капітало­вкладень найбільших країн подвоївся і досяг 44 млрд. дол. Найбільш широке розповсюдження вивіз капіталу отримав в Англії, Франції, Німеччині, а потім і в США.

Для забезпечення панування монополій відбувається їх зрощення з державою, внаслідок чого виникає державно-монополістичний монополізм. За допомогою міжнародних угод монополії розподіляють світовий ринок на сфери впливу. У боротьбі за ці сфери різко посилюються протиріччя між державами, що призводить до світових війн.

З переходом світової економіки в стадію монополістичного капіта­лізму посилюється циклічність виробництва, економічні кризи стають більш глибокими. Зростає нерівномірність економічного розвитку різних регіонів світу, що сприяє переміщенню світового центру економічного розвитку з Англії в США.

З другої половини ХІХ – початку ХХ ст. найбільш високі темпи розвитку економіки мали відносно молоді країни, а саме США і Німеччина, які зайняли провідне місце в світі за обсягами промислового виробництва і обігнали Англію і Францію. Проте розподіл ринків збуту і джерел сировини не відповідали цим положенням, тому що колоніальні володіння Англії та Франції набагато перевищували за розміром і багатством колонії Німеччини і США. Посилення нерівномірності розвитку капіталістичних країн і збільшення диспропорцій у розподілі ринків збуту та сировини виявилися основними причинами, які призвели до зростання супереч­ностей між провідними країнами. Доки розподіл світу не було закінчено, капі­таліс­тичні держави знаходили вихід у захопленні нових колоній. Проте в кінці ХІХ ст. "вільних" територій вже не було. Починається боротьба за переділ світу.

Монополізація у Сполучених Штатах здійснювалася через організацію трестів. У 1880 – 1890 рр. процес монополізації охопив багато галузей промисловості: текстильну, електротехнічну, цукрову, спиртову, тютюнову та ін. Монополії взяли під свій контроль транспорт і зв’язок (однієї з пер­ших монополій стала "Стандарт оіл компані" у 1882 р.)

Перед Першою світовою війною однією з найбільш перспективних галузей економіки стало автомобілебудування: провідними компаніями стали "Дженерал Моторс", "Б’юік", яка об’єднала "Понтіак", "Кадилак" і "Шев­роле". Вплив трестів проявлявся у всіх сферах економіки США. Поглинання малих і середніх підприємств, зростання цін на товари, розо­рення фермерів спричинили невдоволення з боку населення. Розвиток монополістичного капіталізму сприяв розвитку фінансового капіталу. Великі фінансові монополії, маючи великі фінансові можливості володіли і розпоряджалися шахтами, залізничними, нафтовими, металургійними, машинобудівними та іншими компаніями.

Основними формами монополій у Німеччині були картелі та син­дикати. Це було обумовлено відсутністю концентрації великих капіталів у німецьких банкірів. Монополії об’єднували велику кількість підприємств, були монополізовані навіть такі галузі промисловості, які в інших країнах діяли в умовах вільної конкуренції. Невідповідності розвитку виробництва купівельній спроможності внутрішнього ринку, а також незабезпеченість деякими видами промислової сировини примушували німецькі монополії активно діяти на світовому ринку.

Таким чином, в останній третині ХІХ ст. на основі великих успіхів у галузі науки відбуваються значні технічні зрушення. З’являються нові галузі промисловості, змінюється її структура. У підсумку швидкого розвитку важкої промисловості, будівництва великих заводів і електростанцій відбувається централізація капіталу.

Запитання для самодіагностики

1. Назвіть основні здобутки науки, техніки технології виробництва в останній третині ХІХ ст., вкажіть їх наслідки.

2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації та його наслідки.

3. Назвіть основні форми монополій.

4. Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об’єднань?

5. У чому причини концентрації промислового та банківського капіталу?

Проблемні запитання

1. Порівняйте процес монополізації виробництва економіки США та Німеччини.

2. У чому полягають основні відмінності в правилах організації господарської діяльності трестів, картелів, синдикатів, концернів?

3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини ХІХ ст. – на початку ХХ ст.?

Тести

1. Індустріалізація в розвинутих країнах світу характеризувалася:

а) зменшенням обсягів фабрично-заводської промисловості;

б) концентрацією виробництва та капітальними змінами в організації й управлінні виробництвом;

в) використанням старих галузей виробництва;

г) зменшенням частки промислових підприємств у виробництві ВНП і НД.

2. Основними причинами поступового переростання капіталізму вільної конкуренції в монополістичний капіталізм були:

а) якісно нові зміни в організації та управлінні виробництвом;

б) початок контролювання банками грошового капіталу та промислового виробництва;

в) виникнення монополістичних об’єднань;

г) усі відповіді правильні.

3. Який вчений вперше розробив двигун внутрішнього згорання:

а) В. Сіменс;

б) Т. Едісон;

в) Ч. Парсонс;

г) Н. Отто?

4. Хто винайшов багатоступеневий паровий двигун – турбіну:

а) В. Сіменс;

б) Т. Едісон;

в) Ч. Парсонс;

г) Н. Отто?

5. Об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган – це:

а) синдикат;

б) концерн;

в) трест;

г) картель?

6. У якій країні відбувся масовий процес монополізації в галузях важкої промисловості:

а) Франції;

б) Англії;

в) Німеччині;

г) США?

7. Об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учас­ники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготов­лений продукт, домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва – це:

а) концерн;

б) картель;

в) синдикат;

г) трест.

8. У який період відбувалася друга технологічна революція:

а) 1870 – 1918 рр.;

б) 1819 – 1928 рр.;

в) 1910 – 1958 рр.;

г) 1861 – 1865 рр.?

9. Яка країна наприкінці XIX ст. стала "світовим банком":

а) Франція;

б) Англія;

в) США;

г) Японія?

10. Об’єднання підприємств різних галузей промисловості зі спільною власністю та єдиним фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної діяльності – це:

а) концерн;

б) картель;

в) трест;

г) синдикат.

11. У якій країні відбулося зниження темпів економічного розвитку наприкінці ХІХ ст.:

а) Англія;

б) США;

в) Німеччина;

г) Японія?

12. У якій країні відбувся розвиток такої галузі, як автомобільна:

а) Німеччина;

б) Франція;

в) США;

г) Англія.

Резюме

Індустріалізація була наслідком промислового перевороту розвинутих країн світу і відбувалася на основі науково-технічної революції, її темпи та строки залежали від конкрет­них історичних умов кожної країни, загально­світового економічного роз­витку. Промисловий переворот характеризувався структурними зрушеннями в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з’являлися нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалася їхня роль в економіці. Запроваджувалися масово у виробництво технічно нові механізми, прилади, машини.

Структурні зрушення останньої третини XIX – почат­куXX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії, її провідними галузями стало виробництво елект­роенергії, продукції органічної та неорганічної хімії, добувної, металургійної, ма­шинобудівної, хімічної, транспортної про­мисловості.

Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і наф­топере­робна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і буді­вельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш дина­мічно розвивалося транс­портне виробництво та верстатобудування. За умов масово­го виробництва зросло значення стандартизації. Старі га­лузі, такі, як текстильна, харчова, суднобудівна, розширюва­лися та модер­нізувалися.