Словник. Неоколоніалізм – система економічного співробітництва та торгівлі західних країн у ХХ ст., яка закріпила залежність країн "третього світу" від

Неоколоніалізм – система економічного співробітництва та торгівлі західних країн у ХХ ст., яка закріпила залежність країн "третього світу" від провідних економічно розвинених країн світу.

Монополістичний капіталізм – стадія розвитку капіталізму; економічний лад із системою великих і надвеликих підприємств, що уклали один з одним різного роду угоди чи союзи, і як монополії займають панівне становище в економіці та на ринках недосконалої конкуренції.

Монополія – підприємство, що є єдиним великим постачальником товару або послуги. Монополія може підвищувати ціни, обмежувати пропозицію. За своїм походженням монополії поділяються на об’єднання у сфері комерційної діяльності (картелі, кулі, синдикати) і виробничо-інтегровані комплекси (трести), а також об’єднання підприємств, що знаходяться під єдиним фінансовим контролем (концерни, корпорації).

Картель – це угода між самостійними підприємствами однієї галузі щодо поділу ринків збуту, квотування випуску продукції, встановлення відпускних цін, розподілу прибутків тощо. Квотування (обмеження) випуску продукції, за умовами якого весь надлишок доходу внаслідок перевищення квоти йде у загальну касу картелю, має на меті стримуванням випуску товарів не допустити зниження цін. Картелі є найнижчою, але разом з тим досить еластичною й поширеною формою монополістичного об’єднання.

Синдикат – монополістичне об’єднання, в якому підприємства галузі зберігають юридичну і виробничу самостійність, об’єднуючи тільки комерційну діяльність. На відміну від картелю, синдикат ліквідує безпосередній зв’язок окремих виробників з ринком.

Трест – форма промислової монополії, де об’єднуються виробництво і збут продукції, а також фінансова діяльність підприємств. Економічна основа тресту – спільна власність його учасників, організована, як правило, на акціонерних засадах.

Концерн – форма монополістичного об’єднання, велика багатогалузева корпорація, до складу якої входить значна кількість підприємств, що належать до різних галузей виробництва.

11. Особливості формування ринкового господарства
Японії (XVIII – перша половина ХХ ст.)

Основні питання:

11.1. Особливості феодального господарства Японії. Соціально-еко­номічні передумови та наслідки революції Мейдзі. Ринкові реформи.

11.2. Становлення індустріального суспільства в Японії.

Професійні компетентності:

характеризувати феодальну систему господарювання та виділяти ознаки її розпаду;

знати основні елементи революційної ситуації;

дати характеристику соціально-економічних реформ;

оцінити соціально-економічні реформи з точки зору їх повноти, послідовності, завершеності, наслідків;

аналізувати вплив інших держав на розвиток економіки Японії;

обґрунтувати зв’язок між етичними нормами суспільства та його економічним розвитком.

Ключові слова: сьогунат, революція Мейдзі, дзайбацу.