Невербальні компоненти спілкування. Велике значення для підсилення смислової виразності та впливу на слухачів мають невербальні засоби спілкування

Велике значення для підсилення смислової виразності та впливу на слухачів мають невербальні засоби спілкування, за допомогою яких передається, за твердженням окремих науковців, від 55 до 65 % інформації. Невербальні засоби вивчає наука паралінгвістика. Основними засобами невербальної комунікації вважають такі: тактильний контакт; дистанція між співрозмовниками; орієнтація, тобто просторове положення партнерів щодо один одного; зовнішній вигляд; поза; міміка; жести; погляд; інтонація, ритм, тембр голосу.

Жести, які являють собою вияв людських думок, емоцій, певним чином класифікують:

- жести оцінювання – почісування підборіддя; вставання під час розмови та ін.;

- жести впевненості – поєднання пальців у піраміду;

- жести невпевненості – переплетені пальці рук; постукування пальцями по поверхні стола;

- жести самоконтролю – руки зведені за спиною, одна при цьому тримає іншу;

- жести очікування – потирання долонь; потирання пальців об тканину;

- жести заперечення – руки схрещені на грудях; корпус відхилений назад;

- жести домінування – жести, пов’язані з демонстрацією великих пальців на руках; різкі помахи згори вниз;

- жести нещирості – рука торкається носа, затуляє рота та ін.

У поєднанні зі словами вони стають надзвичайно промовистими: жести посилюють емоційне звучання сказаного.

Практичні поради:

Жести мають бути мимовільними. Застосовуйте жест, відчуваючи необхідність у ньому. Жестикуляція не повинна бути безперервною. Не жестикулюйте руками протягом усієї доповіді. Керуйте жестами — жест не повинен відставати від слова. Урізноманітнюйте жестикуляцію. Не користуйтеся тим самим жестом у всіх випадках, коли потрібно надати словам виразності; жести мають відповідати своєму призначенню.