Наукова доповідь

Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові актуальні проблеми, які ще потребують розв'язання.

Розрізняють політичні, звітні, ділові та наукові доповіді.

Політична доповідь торкається політичних питань, у ній з'ясовуються суть, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства.

Звітна доповідь — це доповідь, яка виголошується під час звіту про роботу, виконану особою або колективом за певний період.

Ділова доповідь — це доповідь, офіційне повідомлення про що-небудь керівникові або начальникові.

Наукова доповідь — це доповідь, у якій промовець інформує про наукові спостереження, їх результати, нові відкриття, робить узагальнення наукових даних.

Кожен із названих видів доповідей має свою специфіку написання та виголошення. Далі йтиметься про підготовку та виголошення наукової доповіді.

Перший крок. Окреслити мету й завдання виступу, визначити колопитань, що їх має охопити промовець.

Другий крок. Дібрати допоміжну інформацію, яку можна отримати з двох джерел: теоретичних — статей у періодичних виданнях, книг та окремих публікацій, що стосуються теми, енциклопедичних, термінологічних та галузевих словниках; усних розмов з людьми, обізнаними з проблемою. Висвітлювані питання мають засновуватися на найновіших дослідженнях та наукових публікаціях. Добираючи інформацію, пам'ятайте, що повідомлення буде теоретично обґрунтованим та актуаль­ним лише за наявності промовистих прикладів.

Завершивши підготовку, треба організувати інформацію в певні категорії, надати їй чіткості, визначити й сформулювати власне бачення проблеми. Доповідь слід будувати, дотримую­чись таких вимог: теоретична обґрунтованість, фактичний матеріал, як основна наведення переконливих прикладів і, що найголовніше, — власне бачення проблеми.

Структура доповіді відповідає структурі наукової праці: вступна частина, основна частина, висновок (висновки). Є така композиційна схема побудови мовлення оратора: