А. О.Капелюшний. 10. Прихід гостя до студії перед самим прямим ефіром, через що він не освоївся з обстановкою і розглядає під час передачі телеапара-туру

10. Прихід гостя до студії перед самим прямим ефіром, через що він не освоївся з обстановкою і розглядає під час передачі телеапара-туру, інтер'єр студії.

11. Незнання інших колег, які пишуть на ці ж теми, роблять такі самі передачі, необізнаність з їх досвідом, з досвідом попередників, унаслідок чого виникає ситуація, коли гість демонструє більшу обіз­наність у журналістиці, ніж інтерв'юер.

12."Обігравання" прізвища гостя студії чи людини, відсутньої під час розмови.

13.Проведення опитування на вулиці, після якого під час монтажу вирізано всі "зайві" думки й залишено тільки одну - "потрібну".

14.Тенденційна постановка запитань, на які можлива тільки одна ("по­трібна") відповідь: ЛОР запитувало: "Чи варто встановлювати барикади Хвилі Свободи на святому місці-біля пам'ятника Тара­сові Шевченкові?" Відповіді були переважно "Ні". "Експрес" запиту­вав: "Тарас Шевченко був борцем за Свободу. Чи правильно вчинив "Експрес", улаштувавши барикади Хвилі Свободи саме біля його пам'ятника?" Відповіді були здебільшого "Так" (Квітень 2000 р.).

15.Неготовність репортера задавати додаткові запитання в тому разі, якщо його не задовольнила відповідь на основне.

16.Демонстрування надмірної уваги до кожного слова гостя студії, внаслідок чого він починає довго обдумувати кожне своє слово.

17.Відволікання уваги інтерв'юйованого, коли, скажімо, кореспондент робить записи, а гість студії має змогу їх читати, коли в студії хтось робить зайві рухи, жестикулює тощо, а інтерв'юйований починає за цим стежити.

18.Непродумування ключових запитань, невизначення напрямів, ос­новної лінії, структури інтерв'ю. 19.Втрата зорового контакту з інтерв'юйованим на тривалий час. 20.Читання запитань з блокнота.

21.Постановка одразу декількох запитань, після чого співрозмовник або розгублюється, не знаючи, на котре з них відповідати, або, відповівши на перше, не може згадати, про що йшлося в другому: Саме той // УТ-1. - 2000. - 2 червня.

Питання для самоперевірки

1. Текст як основний об'єкт редакторського аналізу. Основні риси й ознаки тексту.

2. Особливості процесу виникнення тексту. Створення журналістського

тексту в ЗМІ.

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

3. Зафіксованість тексту як його основна ознака.

4. Когерентність тексту.

5. Місце редактора в комунікативному акті.

6. Психологічні передумови редагування.

7. Праця редактора як співтворчість з автором.

8. Мета втручання редактора в текст.

9. Основна суперечність у тексті між індивідуальним і соціальним. Роль редактора в подоланні цієї суперечності.

Ю.Ситуаційний контекст.

11.Досягнення інформативної, емоційної та спонукальної адекватності розуміння тексту.

12.Психологічні причини авторських помилок.

13.Труднощі, які виникають під час "перекладу" з внутрішнього мов­лення.

14.Процес редакторської інтерпретації тексту.

15.Психологічні закономірності, що є визначальними для глибокого авторського аналізу тексту.

16.Мотивація в редакторській діяльності.

17.Використання специфічних дій-навиків у редакторському аналізі. 18.Чотири аспекти втручання редактора в авторський текст. 19.Редакторське втручання в текст і порушення авторської манери викладу.

20.Особливості визначення меж редакторського втручання в текст.

21. Специфіка редакторського читання тексту.

22. Багатоплановість редакторського читання тексту.

23. Три основні "ланки" в системі редакторського читання тексту.

24. Три види ставлення редактора до читання тексту.

25. Три функції скеровування читання.

26. Типові психологічні помилки.

27. Типові помилки в інтерв'юванні.

Практичні завдання Завдання 3. З'ясувати психологічні причини помилок. Визначити межі редакторського втручання в авторський текст.

Видатний італійський режисер

Видатний італійський режисер Федеріко Фелліні народився 22 трав­ня 1921 в Риміні. В Римі ж Федеріко провів дитячі та юнацькі роки. Цьому містечку Фелліні присвятить пронизливі кадри й рядки, буде там похований. Після закінчення школи в 1937-1939 роках юнак пра-