А.О.Капелюшний. Снегирев А.В. Премия "Оскар": Популярная знциклопедия

Снегирев А.В. Премия "Оскар": Популярная знциклопедия. - М.: ЗКСМО-Пресс, 2001. - 368 с.

Універсальний словник-енциклопедія. - К.: Ірина, 1999. - 1568 с. (вид. 2-ге. - К.: Ірина, 2001; вид. 3-тє. - К.: Всеувито, Новий друк, 2003.- 1414 с).

Феллини о Феллини. - М.: Радуга, 1988. - 478 с.

Большая знциклопедия Кирилла и Мефодия - 2003. - "Кирилл и Мефодий"; БРЗ, 2003 (2 СО).

Знциклопедия кино Кирилла и Мефодия - 2002. - "Кирилл и Мефодий", 2002 (2 СО).

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

III. ОСНОВИ РЕДАКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИСНОВКІВ РЕДАКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ

1. Особливості редакторського аналізу тексту. Праця редак­тора над текстом - складний творчий процес, у якому багато що не можна регламентувати. Тут звичайно виокремлюють два найважливіші аспекти: редакторський аналіз і практичну реалізацію його висновків¹. Аналіз твору (від грец. апаїузіз - розкладання, членування, розбір) -це метод його розгляду, вивчення, що передбачає насамперед розчле­новування цілого на окремі частини, складники, визначення елементів, які входять у ціле, з'ясування окремих його аспектів і властивостей. Однак це не просто логічна процедура; це складна розумова діяль­ність, що включає в себе багато операцій: і порівняння, і зіставлення, і класифікацію, і синтез. Редакторський аналіз - це розгляд рукопису і його всебічна характеристика, до яких вдається редактор з метою вдосконалення змісту й форми журналістського твору. Мета аналізу-визначення реальної цінності рукопису, сприяння якнайповнішому вті­ленню авторського задуму й підвищенню ефективності видання².

В.І.Свинцов виявляє трохи інше розуміння терміна "редакторський аналіз", що пов'язуємо насамперед із завданнями, які ставить перед собою автор посібника, присвяченого логічним засадам редагування. "Термін "редакторський аналіз", - пише дослідник, - належить до най­більш поширених у теорії та практиці редагування. Зазвичай його вжи­вають у широкому розумінні для позначення будь-яких дій щодо роз­гляду рукопису й оцінювання деяких його властивостей. Однак станов­лення теорії редагування як наукової дисципліни робить бажаним уточ­нення низки засадничих термінів і понять. Щодо терміна "редакторсь­кий аналіз" це, напевно, має означати його зіставлення з певними операціями і якісну диференціацію останніх залежно від їх функціо­нальних та інших особливостей. У цьому розумінні доцільно говорити не про аналіз узагалі, але про різні його види"³. Можна зауважити, що