А.О.Капелюшний. 2. Психологічні засади роботи редактора над текстом

2. Психологічні засади роботи редактора над текстом. Пси­хологічні передумови редагування потрібно трактувати широко: до розгляду цієї проблеми варто включати не тільки теорію процесів ви­никнення і сприйняття мовлення, але й психологію творчості, психоло­гію читача, збагнувши, що суть редакторської праці - співтворчість і психологічні передумови не є сумою положень згаданих наук, здобу­тою під час вивчення інших сфер діяльності. Це складна єдність¹. Проблеми, пов'язані з психологією творчості, докладно розглянуто в посібниках В.А.Роменця, А.Горальського, В.Й.Здоровеги, Г.В.Лазуті-ної²; погляди цих дослідників на психологічні засади журналістської творчості ми, зокрема, висвітлюємо тут у Темі 7, п. 5.

У теорії редагування процес творчості розглядають, оскільки 1) будь-який текст є підсумком певного творчого процесу, навіть цілого ланцюга творчих процесів; 2) особливості творчого процесу того, хто пише, обов'язково позначаються на тексті³. Жорж Луї Бюффон зауважував: "Стиль - це людина"⁴. Н.В.Зелінська пише: "Можна сказати, що і текст - це творче обличчя його автора, причому не лише професійного майс­тра слова, але й спеціаліста у будь-якій галузі, що стає автором друко­ваного твору в порядку виконання службових обов'язків"⁵. Дослідниця наголошує на тому, що будь-які суто людські риси, що їх має автор,-позитивні й негативні - позначаються на тексті: почуття гумору, прист­расно зацікавлений погляд на світ, внутрішня дисциплінованість і над­мірний педантизм, беземоційність, неорганізованість тощо⁶.

Саме зумовленість багатьох характеристик тексту рисами особи автора та особливостями його творчого процесу й спричиняє інтерес редактора до того чи тих, хто стоїть за текстом, хто цей текст створює,

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

зрештою, до психології творчості¹. На відміну від Н.В.Зелінської К.М.Накорякова виокремлює три чинники, які визначають інтерес ре­дактора до творчої особистості автора: "текст, по-перше, характеризує свого автора, по-друге, відображає процес творчості (навіть на ранніх, дотекстових його стадіях), по-третє, є остаточним підсумком цього процесу, а тому природно вбирає в себе всі його особливості та хиби"².

Редакторське втручання в текст зумовлене тим, що "мовленнєве спілкування ефективне тільки за умови однакового розуміння повідом­лення його відправником і отримувачем"³. Неадекватне розуміння ви­слову чи слова авторське і читацьке (слухацьке, глядацьке) змушує редактора ЗМІ вносити в текст виправлення⁴. Для редактора усвідом­лення труднощів розуміння тексту особливо важливе, оскільки усунен­ня їх, розв'язання суперечності між словом і думкою - одне з найвідпо­відальніших завдань редагування⁵. "Не завжди те, що говорить автор, буде адекватно сприйняте адресатом. Особливості породження і спри­ймання висловлювання зумовлені психологією співбесідників. Існують об'єктивні умови, які ускладнюють процес сприймання твору. У ЗМК це опосередкований текстом або якимось технічним засобом контакт автора з аудиторією. Відсутність безпосередньої комунікації обмежує автора та адресата у формах вираження й отримання змісту твору... Об'єкт впливу при цьому спілкуванні - свідомість людей, розділених часом і простором, що передбачає особливу літературну обробку пові­домлень"⁶. При цьому суперечність між автором і масою читачів у сприйнятті того самого тексту трактуємо як суперечність між індивіду­альним (автор) і соціальним (читачі)⁷. "Труднощі мовного спілкування сягають максимуму, оскільки адресат є невизначеною множиною... Автор, а особливо редактор, повинен добре знати психологію спри-