А. О.Капелюшний. В.І.Свинцов1 та ін. 13елінська Н.В

В.І.Свинцов¹ та ін.

В.В.Різун розглядає текст як "комунікативно-психологічне явище"². В.І.Свинцов наголошує на тому, що кожний текст є завжди фрагментом мовлення, переданий засобами певної мови і закріплений переважно за допомогою писемності або якимись іншими засобами. Тією мірою, якою мовлення відображає, крім інших психічних процесів (наприклад, емоцій), також і мислення, текст є продуктом останнього. Дослідник розглядає зв'язок явищ, які "беруть участь" у виникненні тексту, - мови, мислення й мовлення³. Прийняте в мовознавстві розрізнення понять "мова" та "мовлення" дозволяє відтворити процес виникнення тексту за його (процесу) основними ланками: мова - мовлення - текст. Зага­лом процес створення тексту має такий вигляд: "Люди розуміють одне одного завдяки тому, що висловлюють свої думки спільною (у типових випадках-якоюсь конкретною національною) мовою. Така мова вклю­чає певний запас відносно простих висловів і комплекс правил, за допомогою яких їх перетворюють і з'єднують у складніші вислови. Передбачено, що як прості вислови, так і правила, за якими їх перетво­рюють і з'єднують у складні, однаково знайомі й людині, яка створює текст, і людині, яка сприймає його. В іншому разі текст би втратив од­ну із своїх найважливіших функцій - комунікативну"⁴. Проте ця схема базується лише на лінгвістичному аспекті процесу виникнення тексту, тому дослідник додає до неї елементи, пов'язані з діяльністю свідомос­ті. Треба зауважити, що мова й мовлення, крім комунікативної, викону­ють ще й репрезентативну функцію, тому мовлення є засобом відтво­рення та передавання певної інформації. "Звукові або графічні комп­лекси, які сприймає адресат, породжують у його свідомості мисленнєві процеси, у принципі аналогічні тим, що відбуваються у свідомості лю­дини, яка створює текст. Кожний акт мовлення - більш або менш трива-

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

лий процес. Момент закінчення якогось конкретного акту мовлення є водночас моментом виникнення конкретного тексту. Зв'язок між мовою, мисленням, мовленням і текстом, отже, утворює такий ланцюжок: мова і свідомість - мислення і мовлення (конкретні процеси мислення і конкретні акти мовлення)-текст (конкретні тексти). Місце тексту в цій схемі визначає його прямий зв'язок з мисленням і опосередкований (через мислення і мовлення) з мовою"¹. Основні ознаки тексту - це його закріпленість (зафіксованість), об'єктивованість, зв'язність (коге­рентність) і цілісність² (Докладніше обґрунтовано деякі з цих важливих характеристик тексту тут у Темі 6). Треба зауважити, що саме закріпле­ність, зафіксованість тексту якимись засобами є однією з важливих теоретичних передумов перетворення його на об'єкт редагування, оскільки, зафіксований, він набуває певної самостійності. "Текст - це і є форма відчуження твору від автора. У вигляді тексту твір набуває відносної самостійності і відносно самостійного життя"³.

У класичній схемі комунікації, яку запропонував Г.Лассвелл і уточ­нив В.Ламсер, є такі елементи: комунікатор, адресат (реципієнт), саме повідомлення, канал зв'язку, напрям передавання, засоби передаван­ня, комунікативний ефект. Інколи між комунікатором і адресатом розта­шовують медіатора (посередника), що має можливість свідомого пере­творення, редагування повідомлення. "Річ у тому, що текст міг бути об'єктом певного опрацювання з боку медіатора вже в той період, ко­ли єдиною формою його передавання було усне мовлення, а єдиною формою фіксування - пам'ять. Найпереконливішим фактом, що свід­чить на користь цього положення, є варіативність односюжетних, пов'я­заних з єдиним джерелом фольклорних творів"⁴.

І хоча "у практиці наукової повсякденності термін "текст" багатознач­ний"⁵ і ще більш багатозначним він є в журналістській практиці, все одно "робота над авторським текстом для редактора - основний етап, який визначає унікальність його літературної праці. Навіть за найшир-шого трактування обов'язків редактора, прийнятого сьогодні в практиці періодичної преси, аналіз, оцінка й правка тексту залишаються голов­ними завданнями редактора"⁶.