А О. Капелюшний

М.П.Сенкевич і М.Д.Феллер, а також Н.В.Зелінська, як і Р.Г.Іванчен-ко, надають великого значення психологічним засадам редагування, наголошують на тому/що редактор має виконати головне завдання -"допомогти авторові донести до читача свої думки найбільш повно й точно"¹. Але Н.В.Зелінська вважає, що для виконання цього завдання "потрібно, по-перше, виявити, що автор прагнув відобразити в тексті, і визначити, наскільки це йому вдалось (читання "на рівні автора"); по-друге, оцінити, як сприйматиме запропонований текст його адресат (читання "на рівні читача"), і, по-третє, максимально полегшити його сприйняття (зближення рівнів автора і читача, або власне редакторська правка). На практиці все це майже завжди здійснюється одночасно, тобто аналіз, оцінка і, якщо є потреба, виправлення тексту суміщають­ся"². Дослідниця називає це триєдністю "аналіз - оцінка - виправлен­ня"³. Якщо Н.В.Зелінська пише про поєднання всіх трьох завдань щодо видавничої практики, то в практиці ЗМІ це відбувається ще частіше. Але не можна вважати таке поєднання позитивним моментом у редак­торській праці. Набагато ефективнішим є все-таки максимальне роз'єд­нання "триєдності". Якщо тільки дозволяють умови й час, варто уважно проаналізувати журналістський текст, оцінити його і вже тільки після цього виправляти. Проте, на жаль, оперативність у діяльності мас-медіа часто не дає можливості для тривалої праці над рукописом.

Водночас не можна не зауважити, що в деяких дослідженнях до сфери праці редактора (літературного редактора) відносять надто ши­роке коло завдань або ж ці завдання надто подрібнюють, виокремлю­ючи недуже істотні й роблячи на них наголос. Наприклад, З.В.Партико називає такі завдання редагування: верифікація повідомлень, адап­тація повідомлень, адвербіалізація повідомлень, нормалізація пові­домлень, рецепціація повідомлень, інтерпретація повідомлень, уніфі­кація/урізноманітнення повідомлень, політизація / деполітизація пові­домлень, естетизація повідомлень, етизація повідомлень⁴. М.Д.Фел­лер зазначає: "Праця сучасного редактора складна й багатоманітна. Це, насамперед, - громадська діяльність (участь у формуванні інфор-

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

маційної системи суспільства...), що починається з визначення того, які видання, на які теми, з якими особливостями розробки, викладу й оформлення сьогодні потрібні передовсім, і продовжується як добір авторів, формування творчих колективів, своєрідне керування їх пра­цею"¹. Дослідник завершує перелік, наголошуючи на тому, що редактор стежить за розповсюдженням видання, вивчає його дієвість і громад­ський резонанс².

Ясна річ, що здебільшого в дослідженнях з теорії редагування зі зрозумілих причин майже не враховано специфіку праці редактора в ЗМІ. Найбільш повно враховано ці особливості в посібниках К.М.Нако-рякової, В.В.Різуна, Д.С.Григораша. Зокрема, К.М.Накорякова зосере­джує увагу й на таких питаннях: "Ефективність журналістського виступу та його літературна досконалість - поняття нерозривні. Одне з найваж­ливіших завдань редагування, яке трактуємо як галузь суспільної ді­яльності й літературно-творчої практики, - допомогти авторові досягти досконалості"³.1 як висновок: "У сучасних умовах сама суть редактор­ської праці змінилася, і редагування варто розглядати як багатоманітну творчу працю над текстом"⁴. Цілком поділяємо думку дослідниці щодо праці редактора в ЗМІ як творчості, як співтворчості з автором.

Специфіка медіатекстів своєрідно позначається на процесі їх реда­гування. "Чималу роль відіграють під час підготовки до друку й жанрові особливості газетних матеріалів, специфіка малого жанру, короткого виступу"⁵, - зазначає К.М.Накорякова. Справді, якщо під час редагу­вання наукових, офіційно-ділових чи, скажімо, художніх текстів жанрові особливості істотно не впливають на специфіку праці редактора, то в журналістських текстах їх жанрово-стильовий різновид нерідко справ­ляє вирішальний вплив на методику редагування. Наприклад, істотно відрізняються засадничі підходи до редагування офіційно-інформатив­ного та фейлетонного тексту в ЗМІ.

Під час редагування тексту в мас-медіа треба брати до уваги й міркування іншого плану: "Навіть міркування, здавалося б, технічного характеру - місце, яке займає матеріал на шпальтах, те, як він розта-