Доля сполучень tort, tert, tolt , telt

У мовознавчій літературі пропонуються різні тлумачення процесу змін праславянських сполучень *tort,*tert, *tolt,*telt, а також *-ort-, *-olt- (t – це позначення будь-якого приголосного звука) у зв’язку з дією відкритого складу. В основному, пояснення змін пов’язується з різним акцентом довготи.

В мові південних слов’ян, частково у мові чехів і словаків довгота складу зосереджувалася на голосному звукові, тому відбувся перерозподіл елементів (метатеза): плавний звук відійшов до наступного складу: tort › tart › tart, голосні а, е стали вимовлятись після плавного як rat, lat, rеt, lеt: ст.-слав. вранnа, бръгь, глава, млъко; чес. mleko (т. зв. неповноголосся).

У мовленні східних слов’ян (предків поляків, лужичан) довгота складу була зосереджена не на голосному, а на плавних r, l. Тут при перерозподілі у сполученні tort після плавного утворювався подібний до голосного попереднього складу, тобто розвинулося так зване повноголосся типу torot, tolot: укр. ворона, берег, голова, молоко.

У предків західних слов’ян голосний перед плавним звуком зайняв позицію після нього - ro, lo: польськ. wrona, brzeg, glowa.

Праслов’янські *trьt, *tlьt, *trьt, *tlьt у слабкій позиції занепали, а сонорні зберегли складотворчість, яка пізніше реалізувалась у вигляді голосного и в білоруській та українській мовах: крышыць, глытаць, трывога, кривавий.

4.Наслідки сполучень приголосних з [j]

Причиною першої палаталізації задньоязикових [g], [k], [h] стало пом’якшення праслов’янських [g], [k], [h] перед наступними довгими та короткими [і], [е] в усіх говорах праслов’янської мови в У ст. та їх послідовна заміна на шиплячі [z], [c], [s].

Пом'якшені звуки [g`], [h`], [k`] могли виникнути в результаті злиття з j або в позиції перед голосними переднього ряду [а],[ а], [і], [і], що призводило до асиміляції і поступового перетворення вищеназваних звуків у нові [dz`], [s`], [c`], наприклад:

k, g, ch + ь, e, е, і < c, dz, s сл. *vь1kъ > *vь1cіса,

укр. вовк - вовчиця, рос. волк - волчица, болг. вълк - вълчица, польськ. wilk –wilczyca.

[g ] +[j] = [gj] [g`j] [zj]< ж *kozja < ст.сл. кoжа.

Друга палаталізація зумовлена монофтонгізацією дифтонгів [оі], [аі]. Зміна [g], [k], [h] на [dz`], [c`], [s`], [s`] відбулася перед [i], [e], що походять з [ai], [oi] переважно в кінці слова.

Наприклад: *nogai < noga < nodz`e < нозе.

*celovekoi <*celovekъ < celoveci < ст.сл. человьци; *kozuxoi < *kozuxъ < kozusi – кожусі;

в корені: *koina< *cena < ст.сл. цьна, укр.ціна, біл.цана, чеськ. сеna, польск. cena.

Третя палаталізація: Її причиною стало пом’якшення праслов’янських [k], [g], [ch] у позиції після [і], [ь], [e] і поступове перетворення цих приголосних на [c?], [z?], [s?], (у зах.-сл. мовах - на s).

Наприклад: *оvьса, укр. вівця, рос. овца, болг. овца, н.-луж. wоjса, польськ. оса;

сл. *къnedz, укр., рос., біл. князь, с.-хорв. кнез, чеськ. knez, польськ. ksiedz— "священик".

На період розпаду праслов’янської мови припадає завершення процесу злиття і перехідної палаталізації колишніх звукосполучень [tj], [dj]. Під впливом артикуляції передньоязичних елементів [t`], [d`] цей йотований призвук j у східнослов’янських говорах змінився на [s?], [z?] або [дж], [ч]. У західнослов’янських діалектах йотовий призвук j перетворився на свистячі [s`], [z`], що призвело на перетворення звукосполучень на африкати [c`], [dz`].

У південнослов’янських говорах (Югославія, Болгарія) в наслідок цих змін утворилися звукосполуки [c`], [dz`]. На території Македонії, південно-західної Болгарії комплекси [tt], [dd] перейшли у м’які задньоязикові [k`], [g`]:

Наприклад, *madja, укр. межа, рос. межа, біл. межа, пол. мiedza, чес. мeze, словац. medza, в.-луж. mjeza, словен. мeja, болг. межда, макед. мега.

Сполучення [bj], [pj], [vj], [mj] у слов’янських мовних групах перетворилися на [bl?], [pl?], [vl?], [ml?].

Наприклад: *grablja - *grabla - давньор. гребля; *zamja - *zamla- давньор. земля.

У результаті дії палаталізацій задньоязикових у мовах слов'ян з'явилося чергування приголосних: г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с, але вони не однаковою мірою представлені в усіх слов'янських мовах.