Держава і громадянське суспільство: особливості взаємодії в сфері освітньої політики

Суспільство і освіта – єдина, взаємопов’язана система. Модернізація освіти – соціально детермінований, керований процес. Його зміст та спрямованість визначається через існуючі в суспільстві політичні механізми взаємодії різноманітних інтересів (класових, корпоративних, професійних тощо), характер їх прояву в освітній політиці, в діяльності її основних суб’єктів, перш за все держави.

Співробітництво держави та громадського суспільства має ґрунтуватись на таких принципах:

1. Громадська активність.

Громадська активність, як ініціативна та добровільна участь людей в житті суспільства та вирішені питань управління державними справами, є важливим складовим елементом демократичного суспільства. Органи публічної влади мають підтримувати громадську ініціативу шляхом створення сприятливих умов для її виникнення та реалізації.

2. Партнерство.

Взаємодія органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства має будуватись на основі партнерства та рівноправності. Це дозволить зробити співпрацю ефективною та створить умови для об'єднання зусиль державного та громадського сектору з метою вирішення суспільно значущих питань.

3. Відкритість та відповідальність

Діяльність неурядових громадських організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування має бути відкритою, відповідальною, та підзвітною суспільству з питань своєї діяльності, в тому числі з питань реалізації проектів та фінансового забезпечення цих проектів.

4. Політична незалежність

Інституції громадянського суспільства при здійснені своєї діяльності мають бути вільними та незалежними, діяти виключно в рамка Закону. При підтримці громадських ініціатив за рахунок бюджетів та фондів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування необхідно забезпечити неможливість надання привілеїв чи створення обмежень політичного характеру, а також поширення політичного впливу на громадські ініціативи.

5. Запобігання корупції.

При підтримці громадських ініціатив за рахунок бюджетів та фондів органів публічної влади необхідно створити умови та механізми, що запобігатимуть корупції.

6. Раціональний і збалансований розвиток.

Органи публічної влади, а також громадські ініціативи мають дбати про раціональний та збалансований розвиток власної взаємодії відповідно до існуючих в суспільстві потреб. Діяльність громадських ініціатив не має бути такою, коли певна сфера проектів залишиться не охопленою, а інша сфера буде представлена надмірною кількістю інституцій чи ініціатив.

7. Комплексність

Форми реалізації громадських ініціатив через інституції громадянського суспільства є взаємопов'язаною та взаємодоповнюючою системою. Всі форми реалізації громадянських ініціатив мають розвиватись та діяти цілісно і системно. Кожна з форм є невід'ємним елементом громадянського суспільства, що сприяє становленню та укріпленню інститутів громадянського суспільства.

Відсутність реалізації однієї з форм значно утруднює реалізацію інших та негативно позначиться на загальному рівні розвитку громадянського суспільства.