Концепція громадянської освіти

Здобуття Україною незалежності, процеси демократизації та свободи слова вперше за всю історію української школи створили реальні можливості для розвитку діючої системи громадянської освіти та виховання, безпосереднього залучення школярів до життя суспільства. Розбудова незалежної держави неможлива без оновлення духовного життя, в якому школі належить чи не найголовніша роль. Очевидна необхідність принципово нової організації всього навчально-виховного процесу, однією з важливих ланок такої організації може стати курс громадянської освіти.

У сфері позакласної, позашкільної роботи, як правило, здійснюються лише епізодичні «заходи» з національно-патріотичного, екологічного, правового та інших напрямків виховання. Формальні бесіди, лекції, збори і таке інше створили ілюзію виховання в школі. Таке словесне «виховання» нівечило паростки самоврядування, самодіяльності, колективного життя та, звісно, не дуже сприяло формуванню громадянської свідомості. Не справдився і розрахунок на самостійне читання, знайомство з пресою, громадсько-політичними програмами.радіо та телебачення.

Громадянське виховання в сучасних умовах відбувається переважно поза та опріч школи, під впливом процесів, що були викликані незалежністю та демократизацією. Школа не встигає педагогічне інтерпретувати процеси демократизації, свобода слова, вона продовжує тримати учнів на скупому «інтелектуальному пайку», Консервативний зміст освіти, архаїчна організація навчально-виховного процесу, дискредитація моральних та соціальних цінностей, на які традиційно опиралася школа, посилюють моральний і правовий нігілізм та інфантилізм, деформують свідомість та поведінку молоді.