 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Демократизація і децентралізація управління системою освіти як чинники освітньої політики
|
|
Демократизація - упровадження демократичних засад, розвиток спільностей людей на демократичній основі.
Демократизація освіти - 1) один з основних принципів державної політики у сфері освіти, що пронизує всі сторони шкільного життя. Це - ліквідація монополії держави на освіту і перехід до громадсько-державної системи, в якій особистість, суспільство і держава є повноправними партнерами; чітке розмежування повноважень між центральними, регіональними і місцевими органами управління з максимальною передачею на місця управлінських функцій; участь місцевої влади і місцевої громадськості як в управлінні освітою через відповідні місцеві органи, так і безпосередньо в діяльності освітніх закладів; самостійність освітніх установ у виборі стратегії свого розвитку, цілей, змісту, організації і методів роботи, у тому числі їх юридична, фінансова й економічна самостійність; право педагогів на творчість, на свободу вибору педагогічних концепцій і технологій, підручників і навчальних посібників, методів оцінки діяльності учнів і т. ін., на участь в управлінні навчальним закладом; право учнів на вибір школи і профілю освіти, на домашню освіту і навчання в недержавних навчальних закладах, на прискорене навчання за індивідуальним навчальним планом, на участь в управлінні освітнім закладом; 2) принцип реформування освіти в України на демократичних засадах, який передбачає: децентралізацію, регіоналізацію в управлінні, автономізацію навчально-виховних закладів у вирішенні основних питань діяльності, поширення альтернативних (приватних) навчально-виховних закладів, перехід до державно-громадської системи управління освітою (участь батьків, громадськості), співробітництво "учитель - учень", "викладач - студент" у навчально-виховному процесі. Д. о. означає утвердження в системі освіти норм демократичної етики - толерантності, чесної співпраці та змагальності.
Розглядаючи демократизацію освіти як фундаментальну ідею її подальшого розвитку, необхідно орієнтуватися на сутнісні ознаки системи освіти демократичного типу:
· рівність членів суспільства перед освітою, тобто її доступність незалежно від соціального стану, статі, національної, релігійної, расової приналежності;
· децентралізація шкільної системи, що означає, зокрема, право місцевих органів розпоряджатися фінансами і відбирати педагогічні кадри;
· відкритість системи, що трактується як наступність всіх її ступенів;
· право батьків та учнів на вибір навчального закладу;
· організація навчального процесу, при якій формується людина, здатна вільно, творчо мислити і працювати.
Співзвучними із зазначеними Т. Масанао ознаками систем освіти демократичного типу є пріоритети державної освітньої політики, проголошені в Україні в 90-і рр.:
· пріоритет інтересів особистості й задоволення особистісних освітніх потреб (як мету і критерій ефективності діяльності системи освіти);
· принцип рівності освітніх можливостей;
· державний характер освіти;
· світський характер освіти;
· пріоритет альтруїстичної, колективістської системи цінностей;
· інтеграція федерального і регіонального культурного освітнього простору;
· демократичне управління освітою на основі стратегії управління саморозвитком.
Децентралізація в освіті. На практиці це означає утвердження стратегії поліпшення освіти шляхом перенесення «центру ваги» у процесі прийняття рішень на операційний рівень (рівень школи). Практика такого переходу до школобазованого менеджменту неодмінно підтверджує правоту простих істин: найкраще вирішують проблеми ті, хто найближче до них стоять, хорошою школою не можна(і не треба) керувати, вона сама знає, що робити.
Така децентралізація управління системою освіти має наступні переваги:
· повноваження приймати рішення переносяться з центру на периферію, з вищих рівнів освітньої ієрархії на низовий операційний рівень;
· децентралізована структура управління системою освіти є більш гнучкою, вона чутливіша до місцевих потреб;
· делегування влади на місцевий рівень передбачає зростання відповідальності та розширення кола обов’язків шкільної громади;
· децентралізовані структури більш ефективні й швидкі у порівнянні з громіздкими й повільними централізованими;
· глибоке знання освітніх ресурсів та невикористаних резервів, посилення професійної компетентності вчителів відбувається виключно на місцевому рівні;
· децентралізація посилює участь безпосередніх учасників освітнього процесу у вирішенні всіх питань розвитку школи.
Дата публикования: 2015-02-18; Прочитано: 3755 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
