Вплив глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації на освітні реформи в Україні

Перевагами інтернаціоналізації у вищій освіті є:

· інтернаціоналізація є процесом поєднання ресурсів, що дозволяє:

· уникнути дублювання та копіювання інформації;

· покращити ідентифікацію проектів та визначати їх доцільність;

· інтернаціоналізація поглиблює базу знань вишів, збагачує навчальні програми;

· присутність у вузі студентів і вчених з різних країн розширює культурні горизонти як студентів, так і викладацького складу.

Взагалі, навчання студентів в іншій країні впливає також на розвиток їхньої держави і сприяє глобальній економічній та політичній стабільності.

З огляду на мету та завдання дослідження європеїзацію можна визначити як зміни, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя держав-членів або держав-кандидатів під впливом процесу європейської інтеграції. Спираючись на це широке визначення, європейські дослідники дали більш вузьку дефініцію європеїзації,визначивши її як процес формування,поширення таінституціоналізації формальних та неформальних правил, процедур, парадигм політики, стилів, способів дії, спільних переконань і норм, які спершу були визначені та затверджені під час прийняття рішень в ЄС, а згодом інкорпоровані в логіку внутрішніх дискурсів, особливих рис, політичних структур та напрямів державної політики держав-членів.

Безумовно, система вищої освіти України потребує реформування, враховуючи те, що Україна прагне інтегруватися в європейське освітнє співтовариство у рамках Болонського процесу та зробити свою економіку соціально орієнтованою. Проте, вважаємо за доцільне висловити декілька зауважень до запропонованих проектами змін.

1. Законопроектами не запропоновано способів переходу до європейської системи навчання, а саме не визначено шляхів надання або зарахування як здобувачів вищої освіти осіб, що мають освітній рівень «спеціаліста».

2. Так само не врегульованим залишається порядок та фінансове забезпечення продовження навчання особами, що здобувають освітній рівень «молодшого спеціаліста» у технікумі.

3. Залишається незрозумілим правовий статус осіб, які отримали науковий ступінь «кандидата наук».

4. Крім того, запровадження запропонованих змін передбачає значні витрати бюджетів на перейменування навчальних закладів, виготовлення нових бланків, виготовлення подвійних документів про освіту (документів державного зразка та персональних дипломів навчальних закладів) тощо, що, за умов наявності значного дефіциту Державного бюджету, на нашу думку, є недоречним та не визнається першочерговим завданням. До того ж сама схема бюджетного фінансування запропонованих змін ускладнюється у зв'язку із запровадженням фінансової самостійності навчальних закладів.

5. Щодо спеціалізації освітнього рівня «бакалавра» для вступу на здобуття рівня магістра, вважаємо за доцільне все ж таки обмежити галузі знань освітнього рівня бакалавра, необхідні для вступу на магістратуру. Наприклад, встановити, що для здобуття освіти за напрямом економіста, можна подавати документи особам, що мають освіту бухгалтера, математика тощо. Такі обмеження можна було б закріпити в окремій постанові Кабінету Міністрів України.

Отже, законопроектами передбачаються прогресивні зміни на шляху до створення Європейського простору вищої освіти, але запропоновані положення потребують доопрацювання та забезпечення їх належного фінансування для того, щоб вони були у повній мірі реалізовані.