Групові тактичні дії

До групових тактичних дій належать взаємодії на полі декількох гравців однієї команди, які прагнуть до певної мети. До них відносять передачі і відбирання м’яча шляхом узгодження дій, тактичні комбінації. Добре відпрацьовані групові тактичні дії прикрашають гру, роблячи її більш захоплюючою і цікавою. Їх засвоєння рекомендується розпочинати у міру засвоєння індивідуальних тактичних дій з найбільш простої форми ‒ у парі з партнером. Поступово доводити число гравців, які беруть участь у вправі, до 3 ‒ 5 осіб.

Передачі м’яча. Гравець, який володіє мистецтвом точної і своєчасної передачі м’яча партнерам, дає велику користь команді, прикрашає її дії. За допомогою передач, як правило, організовується атака на ворота суперника, готується момент для завершального удару по воротах. Однак правильно виконати передачу ‒ справа не проста. Ось декілька порад, які дає майстер спорту С. Рижков: «Віддавати м’яч необхідно тому партнерові, який займає більш вигідну позицію. Краще за все це зробити так, щоб партнер зміг прийняти м’яч у русі і тут же продовжити атаку чи завдати удару по воротах. У процесі гри намагайтесь урізноманітнити виконання передач, тобто виконувати і короткі, і середні, і довгі. Чергувати слід також передачі низом і верхом, поперечні і повздовжні. Це ускладнить дії суперників у захисті, не дасть їм можливості пристосуватися до гри вашої команди».

Відбирання м’яча шляхом узгоджених дій виглядає як взаємопідстраховка гравців при захисті своїх воріт. Взаємопідстраховку слід використовувати для надання допомоги партнерові, коли він з тієї чи іншої причини був обіграний суперником. Застосовується вона і в тих випадках, коли страхується небезпечна зона перед воротами, наприклад, якщо партнер «забирається» із зони суперником. Відбирання м’яча шляхом узгоджених дій вимагає від гравців чудового взаєморозуміння.

Ось один із прикладів підстраховки. Нападник суперника на фланзі обіграв лівого захисника і направився до воріт. Однак останнього підстрахував центральний захисник, який своєчасно атакував суперника з м’ячем. У свою чергу обіграний захисник не повинен залишатися в пасиві. Він має швидко зорієнтуватись і взяти під опіку не прикритого нападника протилежної команди, якого тримав центральний захисник.

Засвоєння взамопідстраховки рекомендується проводити в ігрових вправах у такій послідовності: спочатку два захисники грають проти одного нападника, потім три захисники проти одного нападника, троє проти двох, двоє проти двох, троє проти трьох, чотирьох.

Тактичні комбінації ‒ це дії на полі двох чи декількох футболістів, які вирішують певне ігрове завдання. Ефективність комбінацій багато в чому залежить від уміння гравців тактично правильно мислити, їх зіграності між собою. Комбінації можуть застосовуватися, як в ігрових ситуаціях, так і при розіграші стандартних положень. При цьому комбінації можуть бути як у нападі, так і в захисті. Захисні комбінації мають на меті відбити атаку суперника і стрімко перейти до нападу. Основа ж будь-якої атакувальної комбінації ‒ стрімкість і раптовість у переміщеннях гравців, у виконанні швидких і точних передач.

Найпоширеніші комбінації:

Стінка ‒ комбінація, що складається з передач в один дотик між двома чи декількома гравцями. Ця комбінація заплутує суперника, приголомшує його. Не зважаючи на простоту, що здається на перший погляд, гра в стінку вимагає від гравців осмислених і умілих дій. Суть комбінації ось у чому: гравець, на шляху якого є суперник, віддає м’яч убік своєму партнеру, який нібито виконує роль стінки. Швидко перемістившись на вільне місце, гравець отримує від партнера передачу у відповідь в один дотик. При цьому зворотна передача в один дотик виконується з таким розрахунком, щоб гравець міг оволодіти м’ячем, не зменшуючи швидкості бігу.

Розпочинати засвоєння цієї комбінації слід із виконання відповідних вправ із пасивним суперником. В ролі суперника можна використовувати на початковому етапі які-небудь предмети.

Трикутник ‒ комбінація на основі передачі м’яча між трьома партнерами. Вона використовується без зміни місць, зі зміною місць, а також з діями, що відволікають.

Схрещування ‒ комбінація, суть якої в тому, що два партнери, один із яких володіє м’ячем, рухаються назустріч один одному (частіше впоперек поля). У момент, коли їхні шляхи перетнуться, суперники заплутуються, не знаючи, хто ж залишиться із м’ячем, і, як правило, вимушені дати їм повну незалежність у подальших діях.