Естафети з елементами футболу

1. «Естафета з веденням м'яча». Гравці діляться на дві рівні команди і шикуються в колону по одному, паралельно одна одній, на відстані не менше 3 м. Перед учасниками, що стоять попереду, проводиться стартова лінія. На відстані 8 − 15 м від стартової лінії напроти кожної колони ставиться по 3 булави на відстані 2 − 3 м одна від одної. На стартову лінію перед гравцями, що стоять попереду, кладуть по футбольному м'ячу. За командою керівника «Увага, марш!» гравці, що стоять попереду, виконують ведення м'яча вперед до першої булави, огинають її справа, підходять до другої, огинають її зліва, третю булаву огинають справа і таким же шляхом ведуть м'яч назад. Зі встановленого місця ударом ноги передають м'яч наступним гравцям, що стоять попереду колон, а самі йдуть у кінець колони своєї команди. Перемагає команда, що закінчила гру швидше і без помилок.

Призначення: вдосконалення техніки ведення м'яча.

2. «Крізь захист суперника». Посередині поля або майданчика креслиться лінія. На передній стороні стіни відзначається висота 1 − 1,5 м (ширина у всю стіну) для влучення м'ячем. Гравці діляться на дві команди. Кожна команда займає свою половину поля. Краще всього гравцям вишикуватися на всьому полі у дві шеренги лицем до середньої лінії. Керівник, вийшовши на середину майданчика, вкидає м'яч. Гравці команди, що оволоділа м'ячем, не пересікаючи середню лінію, прагнуть ударити ногою по м'ячу так, щоб він пролетів через передню лінію суперника і ударився у стінку на встановленій висоті. Якщо це вдається, команда отримує очко і гру починає з центру гравець іншої команди. У свою чергу, команда суперника прагне відбити м'яч і затримати його ногами, щоб потім, передаючи м'яч ногами один одному, у зручний момент послати його в стіну протилежної команди. Гра продовжується 10 − 15 хв., після чого гравці міняються сторонами і проводять другу половину гри. Виграє команда, що набрала більшу кількість очок.

Призначення: вдосконалення техніки ударів на точність.

3. «Збиття городків». Кожна команда шикується в шеренгу на бічній лінії майданчика. На середній лінії встановлюється 6 городків (висота 20 − 30 см) на відстані 1 м один від одного. Кожен гравець отримує по м'ячу. Ударяючи м'яч ногою, гравці прагнуть збити ними городки. Спочатку виконує удари одна команда, а потім інша. Так повторюється три рази. Перемагає команда, якій вдалося перекинути найбільше число городків.

Призначення: вдосконалення техніки ударів на точність.

4. «Захоплення м'яча». На середній лінії поля на відстані приблизно 1 м один від одного кладеться декілька м'ячів. По обидві сторони від середньої лінії на рівній відстані від неї розташовуються дві команди, що змагаються між собою, таким чином, що між кожною парою гравців знаходиться один із м'ячів. Іншими словами, в кожній команді число гравців дорівнює числу лежачих на лінії м'ячів. За сигналом обидві команди прямують до м'ячів. Кожен гравець прагне раніше за свого суперника схопити м'яч руками і підняти його над головою. Коли всі м'ячі розібрані, тренер враховує, яка команда захопила більше м'ячів. Гру можна урізноманітнити, змінюючи початкове положення тих, що стартують, або спосіб пересування до м'ячів.

5. «Курс на стійки». На відстані 35 – 40 м проти футбольних воріт проводиться лінія, на якій парами ставляться чотири стійки. Відстань між стійками 1 − 2 кроки, а відстань від однієї пари стійки до іншої 5 − 6 кроків. На середній лінії поля проти кожної пари стійок стоять гравці з м'ячами. За сигналом вони ведуть м'яч кожен до своїх стійок, а наблизившись до них, б’ють по м'ячу так, щоб він прокотився між стійками, і потім, оббігши їх, виконують удар по воротах. Виграє той гравець, м'яч якого раніше перетне лінію воріт.

Призначення: вдосконалення техніки ведення і ударів на точність.

6. «Виклик гравців». Дві рівні команди стають у шеренги лицем до поля, розраховуються по порядку номерів. Попереду них на середній лінії накреслено два кола, кожне діаметром 1 м.

У кожному колі − по м'ячу. Викладач несподівано для тих, що грають, викликає двох гравців по номерах. Гравці під названими номерами біжать до кола, оволодівають м'ячем, ведуть м'яч ногою до протилежної лінії поля, потім – назад до кола, залишають м'яч і швидко повертаються на своє місце в шеренгах. Гравець, що виконав це завдання швидше і правильно, приносить очко для своєї команди. Виграє команда, що набрала більшу кількість очок.

Призначення: вдосконалення техніки ведення і передачі м'яча на точність у русі.

7. «Передача м'яча зі зміною місця». Гравці діляться на дві команди і шикуються в колонах паралельно одна до одної. Кожен гравець стоїть у колі на відстані один від одного 6 − 8 м. Гравці, що направляють, мають по м'ячу. За сигналом вони, зробивши поворот, передають м'яч другому у своїй команді гравцеві, а той далі і т. д. Останній гравець, оволодівши м'ячем, швидко веде його до першого кола і розпочинає таку ж передачу м'яча. Гравці після передачі м'яча пересуваються на одне місце вперед. Виграє команда, яка швидше і правильно виконає завдання.

Призначення: вдосконалення техніки передачі м'яча і його ведення.

8. «Колова естафета». Гравці стають колом на відстані один від одного 5 − 6 м. Розрахувавшись на «перший-другий», гравці утворюють дві команди. По сигналу викладача перші і другі номери ведуть м'яч із зовнішнього боку і передають його наступним гравцям своєї команди до тих пір, поки ті, що направляли, не стануть на своє місце. Виграє команда, гравці якої швидше закінчують ведення м'яча по колу.

Призначення: вдосконалення техніки ведення м'яча в русі.

9. «М'яч розігрувачеві». Гравці діляться на дві рівні команди і шикуються в колонах паралельно одна до одної. По одному гравцеві з кожної команди стоїть у колі діаметром 1 м. на відстані 8 − 12 м від своєї колони. За сигналом викладача розігрувачі починають передавати м'яч тим, що направляють у колонах, які повертають його назад, а самі стають останніми в колонах. М'яч передається наступним гравцям. Як тільки м'яч опиниться повторно біля перших у колонах гравців, вони ведуть його на місце тих, що були розігрувачами, а ті стають останніми в колону. Виграє команда, яка швидше закінчить завдання.

Призначення: вдосконалення швидкості і точності передачі м'яча.

10. «Обведення перешкод». Гравці, розбившись на дві команди, стоять за лінією паралельно один до одного. Попереду стоять 6 − 8 булав на відстані 4 − 5 м одна від одної. За сигналом викладача, гравці, що направляють, ведуть м'яч, обводячи кожну булаву, до протилежної лінії і повертаються назад. М'яч передається наступному гравцеві, який виконує те ж завдання, а сам стає останнім в колоні. Виграє команда, яка першою закінчить вправу.

Призначення: вдосконалення техніки ведення і передач м'яча.

11. «Зустрічна естафета». Одна половина команди стає проти іншої на відстані 8 − 10 м. За сигналом викладача капітани передають м'яч гравцеві, що стоїть першим у другій половині своєї команди, а самі після передачі йдуть в кінець цієї половини команди. З протилежного боку гравець передає м'яч черговому гравцеві у першій половині команди і сам стає останнім у колоні. Коли м'яч повернеться до капітана, гра закінчується. Виграє команда, яка швидше зробить передачу м'яча всіма гравцями. Цю естафету можна проводити з веденням м'яча до середини і подальшою передачею м'яча у протилежний бік. Крім того, гру можна проводити на якийсь час (3 − 5 хв.), фіксуючи кількість передач, кількість втрат м'яча і так далі.

Призначення: вдосконалення техніки передачі м'яча, ведення м'яча з подальшою передачею.