Ігри з м'ячем

1. Двостороння гра на всьому полі або на його половині з різними завданнями: грати тільки низом, передачею без обведення, без контакту з суперником, короткими передачами. У разі порушення гра зупиняється і дається штрафний удар.

2. Гра на двоє воріт − шість чоловік проти шести − на прямокутнику розміром: завдовжки 50 м, завширшки 15 м. «Поза грою» немає. Такі розміри примушують гравців привчитися до повздовжніх передач низом або перекидати м'яч через гравців.

3. Гра на двоє воріт − шість чоловік проти шести − в межах штрафного майданчика. За всіма правилами гри, але із забороною обводити суперника. За обведення − штраф.

4. «Перенести м'ячі». Гравці діляться на дві рівні команди, гравці яких розраховуються за номерами. Кожна команда перебуває в межах накресленого для неї кола. На відстані 10 і 15 м від кола кожної команди будуються два прямокутники. У один із них покладено три м'ячі. За сигналом інструктора, який подає команду, наприклад: «треті номери!» — названі номери обох команд біжать і переносять всі три м'ячі (окремо кожен м'яч) з одного прямокутника в інший. Після цього вони повертаються в коло своєї команди. Хто швидше виконає це завдання, той вважається переможцем. Далі інструктор називає інші номери, наприклад, але обов'язково не по порядку, виконують те ж саме. За перемогу в кожній парі команді зараховується очко. Коли ця вправа виконана всіма учасниками кожної команди, інструктор підраховує очки і оголошує переможця.

5. «Футбол-теніс». На середині залу упоперек ставиться сітка заввишки 120 см від підлоги. З обох боків сітки розташовуються 4-5 гравців.

По м'ячу можна бити ногою і головою. З кожного боку м'яч може ударитися об підлогу тільки один раз. Проте м'яч можна відбити і відразу, тобто не даючи йому ударитися об підлогу. Якщо м'яч впаде за межу майданчика, то команда, яка ударила м'яч, штрафується, тобто протилежна команда отримує очко.

Команда, що набрала більшу кількість очок, вважається переможцем.

6. Футбол за правилами волейболу. Майданчик розділяє навпіл волейбольна сітка. Грають дві команди по 5-6 чоловік. М'яч можна відбивати тільки ногами або тільки головою. Подачу можна проводити тільки ногою. Дозволяється проводити не більше трьох ударів підряд, але різним гравцям однієї команди. Ця гра сприяє розвитку колективізму в грі.

7. «Три м'ячі з одного боку». Сітка будь-якої висоти або накреслена лінія розділяє зал навпіл. З кожного боку перебуває команда. До сигналу один м'яч належить одній команді, а два − іншій. По сигналу інструктора м'ячі перекидають руками через сітку або через лінію, і кожна команда прагне, щоб всі три м'ячі одночасно опинилися на боці суперника. Як тільки інструктор побачить, що всі три м'ячі одночасно опинилися з одного якого-небудь боку, він дає сигнал і зараховує очко команді, що виграла. Команда, що перша набрала п'ять очок, вважається переможцем.

Ця гра розвиває кмітливість, спритність, колективізм.

8. «3ахист укріплення». В середині залу креслиться коло діаметром 4 − 5 м. У колі ставиться «укріплення» (три палиці завдовжки 1 м кожна). Всі гравці перебувають поза колом і прагнуть потрапити м'ячем в «укріплення» або збити його. Можна тільки бити ногами або тільки кидати руками. Один або два учасники розташовуються в колі і захищають «укріплення» від влучення м'ячем. Хто влучає в «укріплення», той міняється місцем з одним із тих, що захищають. Виграє той, хто довше за всіх захищатиме «укріплення». Ця вправа розвиває у того, хто захищає, спритність, швидкість реакції, точність удару (якщо б'ють ногою) або точність кидка (якщо кидають руками).

9. «Боротьба за м'яч». Дві команди довільно розташовуються на полі. Кожна команда, оволодівши м'ячем, прагне якомога довше утримати його, застосовуючи передачі, ведення м'яча, обманні рухи, індивідуальні і групові дії і так далі.

Призначення: вдосконалення техніки гри в умовах пересування й опору гравців.

10. «Перестрілка». Посередині поля проводиться лінія. З двох протилежних боків поля паралельно середній лінії проводиться лінія «полону» на відстані 1 − 1,5 м від передньої лінії, утворюючи коридор «полону». Від середньої лінії лінія «полону» знаходиться на відстані 6 − 10 м Весь майданчик гри обмежений лініями. Гравці діляться на дві команди, які вільно розміщуються на своєму полі від середньої лінії до лінії «полону». Команди вибирають капітанів або їх призначає керівник. Керівник підкидає м'яч між капітанами на середній лінії. Кожен з них прагне відбити м'яч своїм гравцям. Отримавши м'яч, гравець прагне влучити ним у суперника, не зайшовши за середню лінію. Суперник вивертається від м'яча і, у свою чергу, намагається засалити м'ячем гравця протилежної команди. Таким чином, гравці однієї команди прагнуть пересалити гравців іншої. Засалені гравці однієї команди йдуть за лінію «полону» у протилежну команду. «Полонений» перебуває там доти, поки його не врятують гравці (перекинуть йому м'яча), після чого він грає нарівні з іншими у своїй команді. Грають 10 – 15 хв., потім підраховують число «полонених» у кожній команді. Скільки команда має «полонених», стільки очок вона виграла. Перемагає команда, що має більше очок до кінця встановленого часу.

Призначення: розвиток фізичних якостей: спритності, координації рухів і точності удару.

11. «Перебіжки в колах». На футбольному полі позначається декілька кіл діаметром 80 см. Гравці в колах передають м'яч між собою в різноих напрямках і будь-яким способом. Четверо, що водять, прагнуть перехопити м'яч. Якщо м'яч перехоплений, то всі гравці швидко міняються місцями в колах, кожен з них, у тому числі і ті, що водять, прагнуть стати в коло. Хто залишився без кола, той буде таким, що водить, і гра починається знову.

Призначення: вдосконалення точності в передачах м'яча.