Ігрові вправи

1. Гравець А спрямовує заданим способом м'яч партнерові Б і стартує на його місце. Гравець Б, зупинивши м'яч, веде його на місце гравця А і, у свою чергу, спрямовує м'яча до партнера, що перемістився (рис. 1).

Рис. 1 Рис. 2

2. Передача м'яча по діагоналі після ведення (рис. 2).

3. Ведення м'яча з обведенням стійки і подальшим ударом по воротах (рис. 3).

4. Гравці діляться на дві групи (А і Б), розташовуючись один проти одного по діагоналі на відстані 30 − 40 м. Перший гравець групи А після короткого ведення посилає м'яч із центру на край першому гравцеві групи Б, який, прийнявши м'яч, веде його декілька кроків, а потім передає другому гравцеві групи А. Не затримуючись після передачі м'яча, гравці швидко перебігають у протилежну групу (рис. 4).

Рис. 3

Рис. 4

5. На штрафному майданчику встановлюється тренувальна стінка. Гравці розташовуються в колону по-одному. Перший гравець веде м'яч уздовж лінії штрафного майданчика, сильно посилає його в стінку, продовжує біг і спрямовує м'яч, що відскочив від стінки, у ворота (рис. 5).

6. За 25 м. від воріт встановлюється легкоатлетичний бар'єр. Тренер із м'ячами стоїть за 35 м. від воріт. Гравці стоять, лежать або сидять зліва і праворуч від тренера, який подає м'яч по високій дузі через бар'єр. Гравець стежить за м'ячем, ривком переходить бар'єр і посилає м'яч вперед, перед другим дотиком м'яча до землі гравець на льоту б'є по воротах (рис. 6).

Рис. 5 Рис. 6

Рис. 7

7. Гравці з м'ячами стоять за 40 м. від воріт. Рухаючись уперед, вони ногою жонглюють м'ячем, підкидають його на голову, проходять декілька метрів, жонглюючи головою, потім — знову ногою. На межі штрафного майданчика гравці з льоту завдають удару по воротах (рис. 7).

8. Удар по м'ячу після перекиду (рис. 8).

9. Гравець Б розташовується з м'ячами в центральному колі. Проти нього на відстані 20 м стоїть гравець А. Гравець В стає біля кута штрафного майданчика. Гравець А стартує назустріч гравцеві Б, який спрямовує йому м'яч сильною низовою передачею. Гравець А м'яко відкидає м'яч назад гравцеві Б, швидко повертається і ривком прямує у бік воріт. Гравець Б тут же сильно і низько посилає м'яч гравцеві В, який спрямовує його на хід гравцеві А. Останній сходу б'є по воротах (рис. 9).

Рис. 8

Рис. 9

10. 3 гравці розташовуються біля середньої лінії на відстані 10 м. один від одного. Гравець А низом сильно спрямовує м'яч на хід гравцеві Б, а сам робить ривок за м'ячем. Гравець Б в один дотик відкидає м'яч нижньою сильною передачею гравцеві В і швидко біжить на його місце. Гравець В передає м'яч гравцеві А, що перемістився на ліву сторону, який, у свою чергу, сильно низом віддає м'яч гравцеві Б. Передачі і переміщення проводяться до тих пір, поки гравці не дійдуть до штрафного майданчика. З лінії штрафного один із гравців б'є по воротах (рис. 10).

11. Гравець А низькою передачею спрямовує м'яча гравцеві Б і швидко біжить услід за м'ячем. Гравці Б, В, Г, Д виконують те ж саме. В кінці вправи гравець Д б'є по воротах (рис. 11).

12. Удар з місця по м'ячу після відскоку (рис. 12).

Рис. 10 Рис. 11

Рис. 12

13. Естафета з ударами по м'ячу (рис. 13).

Рис. 13

14. Гравець А вкидає м'яч гравцеві Б для прийняття на груди. Гравець Б, зупинивши м'яч грудьми, веде його до обумовленого місця, звідки виконує удар по воротах (рис. 14).

Рис. 14

15. П'ять-сім гравців, розташовані по колу, прагнуть утримати м'яч у повітрі ударами головою; один із гравців стоїть у центрі кола (рис. 15).

16. Гравці діляться на дві групи. Передній гравець групи Б віддає м'яч низом гравцеві А, швидко повертається і стартує у напрямку воріт. Гравець А з льоту передає йому м'яч на хід. Після короткого ведення гравець групи Б б'є по воротах. Тут же гравець А отримує передачу від переднього гравця групи В і віддає з льоту на хід гравцеві В, який підбирає м'яч і б'є по лівих воротах (рис. 16).

Рис. 15

Рис. 16

17. Передній гравець групи А веде м'яч уздовж бічної лінії у штрафний майданчик майже до лінії воріт і звідти посилає його до 11-метрової відмітки, куди в цей момент вривається передній гравець групи Б, який з льоту б'є по воротах. Відразу після передачі в центр або удару по воротах гравці прямують у кінець іншої групи (рис. 17).

Рис. 17 Рис. 18

18. Гра «в стінку» з ударом по воротах (рис. 18).

19. Гравець А отримує передачу низом від гравця В, «слаломом» огинає прапорці і з межі штрафного майданчика б'є по воротах. Гравець Б ривком спрямовується вперед, а метрах у 25 від воріт отримує м'яч від партнера Г і з ходу б'є по воротах (рис. 19).

20. Гравець А виконує передачу гравцеві Б, який, отримавши м'яч, «слаломом» проходить встановлені на полі переносні прапорці і з лінії воріт виконує передачу в центр до межі штрафного майданчика.

Рис. 19 Рис. 20

Рис. 21

Гравець А стежить за просуванням гравця Б і робить ривок лише тоді, коли вважає, що зможе оволодіти м'ячем у повітрі, щоб пробити по воротах з льоту (рис. 20).

21. Гравці шикуються в один ряд на межі штрафного майданчика. Передній гравець пробігає декілька кроків і робить перекид вперед. Коли він починає підніматися, тренер з кута площі воріт підкидає йому м'яч, який гравець має у стрибку головою спрямувати у ворота (рис. 21).

Рис. 22

Рис. 23

Рис. 24

22. Гравець А веде м'яч до гравця Б, сильно пасує йому і робить ривок до воріт. Гравець Б на мить затримує м'яч, а потім посилає на хід гравцеві А, який б'є по воротах (рис. 22).

23. Прийнявши м'яч на груди, гравець після зупинки б'є по воротах (рис. 23).

24. Отримавши м'яч від партнера, гравець, набігаючи, б'є по воротах (рис. 24).

25. Гра «в один дотик». Партнери, утворюючи трикутник, передають м'яч один одному. Гравець, що знаходиться усередині трикутника, повинен перехопити м'яч (рис. 25).

Рис. 25

Рис. 26

26. Гра «у два дотики». Партнери, утворюючи чотирикутник, передають м'яч один одному. Гравці усередині чотирикутника повинні перехоплювати м'яч (рис. 26).

27. «Зупинка м'яча собі на хід». Один із футболістів стоїть спиною до воріт, кроках у 30 від них. Інший футболіст із м'ячем у руках стоїть лицем до партнера за декілька кроків від нього, ближче до центру поля. Той, що володіє м'ячем, кидає м'яч руками повітрям на висоті 1 м. Завдання партнера, якому кинутий м'яч, − обернутися у бік його польоту з таким розрахунком, щоб зуміти відразу ж почати рух із ним до воріт. При повороті через праве плече той, що виконує прийом, зупиняє м'яч лівою ногою, а при повороті через ліве плече зупинка проводиться правою ногою.

Призначення: вдосконалення техніки вкидання і зупинки м'яча.

28. «Підйомом або стегном». Два гравці стають один проти одного на відстані 20 − 25 м і по черзі руками кидають м'яч у повітрі один одному. Той, кому кинуто м'яча, зупиняє його підйомом або стегном. Потім він бере м'яч руками і кидає його партнерові, який виконує те ж саме.

Призначення: вдосконалення техніки вкидання і зупинки м'яча.

29. «З колони в колону». Дві групи гравців, розташовуючись у колону по-одному, стають один проти одного на відстані 15 − 20 кроків. Гравець, що стоїть першим в одній із колон, передає м'яч ногою гравцеві, що стоїть першим у протилежній колоні, а сам біжить у бік цієї колони і стає там останнім. Гравець, якому був адресований м'яч, зупиняє його завченим способом, а потім передає тому, хто стоїть першим у протилежній колоні, біжить у бік протилежної колони і стає останнім. Таким чином, перебігаючи з колони в колону, гравці тренуються в зупинках і передачах м'яча на точність.

30. «Обведи того хто ведє м'яч». Два футболісти стають у протилежних кінцях прямокутника, довжина якого 30 − 40 кроків, а ширина 2 − 3 кроки. За сигналом гравці починають рухатися з м'ячем назустріч один одному. При зустрічі обводять один одного і продовжують шлях кожен у своєму напрямі. Довівши м'яч до кінця прямокутника, футболісти повертаються і повторюють вправу кілька разів. Щоб не зіткнутися при зустрічі, гравці вимушені під час ведення м'яча дивитися вперед, не упускаючи з поля зору і м'яча, який за умовами вправи не можна випускати за межу прямокутника.

Призначення: вдосконалення техніки ведення м'яча і обманних рухів.

31. «Обманна зупинка». Декілька футболістів ведуть м'яч по майданчику. Пробігши декілька кроків, потрібно зупинитися і поставити на м'яч підошву тієї ноги, якою гравець веде м'яч, а потім миттєво ривком знову кинутися вперед.

32. «Обманний удар». Гравці біжать уздовж поля з інтервалом у 8 – 10 кроків. Кожен веде м'яч. Під час руху гравці роблять декілька обманних замахів, імітуючи удар по м'ячу то лівою, то правою ногою.

33. «Зустріч двох партнерів». Два гравці стають у різних кінцях лінії штрафного майданчика. Один із них – з м'ячем. За сигналом гравці просуваються уздовж лінії назустріч один одному. Якщо гравець, що володіє м'ячем, веде його правою ногою, то той, що біжить без м'яча, повинен при зустрічі перебувати праворуч від того, хто веде м'яча, і навпаки. Коли партнери зустрічаються, гравець із м'ячем зупиняє м'яч на місці і повертається обличчям туди, звідки почав рух, а гравець, що отримав м'яч, просувається з ним 2 − 3 кроки, а потім п'ятою повертає його назад партнерові.

34. У грі беруть участь три гравці. Гра проводиться на половині футбольного (або гандбольного) поля. Двоє тих, хто нападає, просуваються до воріт, передаючи м'яч один одному. Третій гравець, вставши за 12 – 14 кроків від воріт, виконує захисні функції. Ті, що нападають, за допомогою передач прагнуть обіграти захисника і провести удар по воротах. Удар проводиться не ближче ніж із 8-метрової відмітки. Можна також провести лінію, перед якою дозволяється виконувати удар по воротах.

35. У вправі відпрацьовується зміна позицій (рис. 27). Чотири гравці утворюють прямокутник. Один гравець встає у центрі. Завдання гравців: пославши м'яч у певному порядку, перебігти в той же бік і зайняти місце партнера, якому був спрямований м'яч. Наприклад, гравець Ц передає м'яч гравцеві А і перебігає на його місце. Гравець А у свою чергу − партнерові Б і біжить у його бік і так далі. Періодично гравці змінюють напрям перебігів.

Рис.27