Студентське самоврядування: суть, значення завдання

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу університету мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самовряду­вання полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим чинником розвитку і модерні­зації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, форму­вання майбутньої еліти нації. Рішення органів студентського самовря­дування мають дорадчий характер.

Студентське самоврядування є засобом реалізації студентами своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представ­ників у вирішенні питань, які стосуються студентства. Воно виконує різні функції:

- соціалізації;

- допоміжної організаційно-практичної діяльності;

- компенсаційної діяльності;

- інноваційної діяльності студентів.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керують­ся законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного централь­ного органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває універси­тет, статутом університету.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

- ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

- обирають виконавчі органи студентського самовряду­вання та заслуховують їх звіти;

- визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування, які у своїй сукупності вико­нують функції самоорганізації і самоврядування життя студентських колективів, можуть мати різноманітні форми: сенат, парламент, організація, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські декана­ти, ради, комітети тощо. Крім наведених, до органів студентського самоврядування можуть належати студентські громадські організації. Вони мають свої осередки на факультетах та у гуртожитках і тісно співпрацюють з органами студентського самоврядування різних рівнів, а також усіма структурами університету та іншими громадськими організаціями міста. Важливу повсякденну роль у діяльності студентсь­кого самоврядування університету відіграють комітет у справах сім’ї, молоді та спорту різних рівнів: факультетів, університету, районів, міста та області. їх підтримка та допомога, координація спільної діяльності є постійною.

У міжконференційні періоди роботою студентського самоврядування керує координаційна рада, до складу якої входять студентські декани факультетів, заступники голови студентської самоврядної організації (рис. 6.2).

Конференція студентів університету

Голова студентської самоврядної організації

Координаційна рада

Заступник голови з навчально-наукової роботи

Заступник голови з питань дозвілля студентів

Заступник голови з питань побуту студентів

Рейтингова комісія

Старости гуртків художньої самодіяльності

Студради гуртожитків

Капітан КВК

Студентські деканати факультетів

Керівники драматичних і танцювальних гуртків

Заступник студентського декана

Старостат

Рис. 6.2. Структура студентської самоврядної організації

За останні роки в університетах постала струнка система органів студентського самоврядування. Становленню органів студентського самоврядування значною мірою сприяє організаційна, виховна та матеріально-фінансова робота студентського профкому.

На рівні факультету органами управління є:

- конференція студентів факультету;

- старостат;

- студентський деканат.

на рівні гуртожитку:

- загальні збори мешканців гуртожитку;

- студентська рада гуртожитку.

Студентське самоврядування має ефективний вплив на самовихо­вання, що значною мірою зумовлено його взаємодією з викладацьким колективом та адміністрацією навчального закладу. Згідно зі статтею 34 Закону України «Про вищу освіту» до складу вищого керівного органу університету – вченої ради – повинні входити представники студентського самоврядування. Це ще раз підкреслює вагому роль та відповідальність студентської самоврядної організації у врегулюванні взаємовідносин студентства та керівництва університету. Студентське самоврядування – школа громадської роботи, школа майбутніх керівників, лідерів, політиків. Отримавши право бути делегатами на зборах усіх рівнів, студенти мають змогу бачити всю систему освіти по-іншому. Члени органів студентського самоврядування є членами вченої ради університету, ради з виховної роботи, беруть участь у засіданнях деканатів та студентського активу факультетів.

Студентське життя багате на різноманітні форми самоврядування (рис. 6.3).

Форми студентського самоврядування

КВК

Спортивний клуб

Гуртки художньої самодіяльності

Політклуб

Спортивні секції

Хор

Драмгурток

Танцювальні колективи

Літературний гурток

Рис. 6.3. Організаційні форми студентського самоврядування

Однією з таких форм є клуб веселих та кмітливих. Робота у такому клубі потребує досить високого рівня інтелекту, загальної культури і культури спілкування. При цьому формується вміння не тільки обстоювати власні погляди, а й рахуватися з думкою колег, усувати сти­хійність у діях, загострюється почуття відповідальності за ті чи інші вчинки, глибше усвідомлюється їхня значущість, активно проявляються почуття гідності, честі, особистої відповідальності, забезпечується трансформація соціальних норм у внутрішні мотиви поведінки. КВК – це школа оволодіння основами самоврядування студентства, це практика формування лідера, практика управління, керування, прийняття конкретного рішення в неординарній ситуації. Знання, вміння, ерудиція, гумор, український менталітет, обдарованість – це далеко не повний перелік тих рис, якими повинен володіти учасник КВК.

Одним із напрямів у роботі студентського самоврядування є розви­ток творчих здібностей студентства, розкриття індивідуального потен­ціалу через організацію студентської художньої творчості, молодіжних захоплень, інтересів, хобі. Кожен університет хотів би бачити своїх сту­дентів не тільки кваліфікованими працівниками, й обізнаними людьми з широким світоглядом, розвиненим естетичним смаком, умінням оціню­вати твори мистецтва.

Акцентуючи увагу на позитивний момент колективної творчості, зазначимо, що однією з форм студентського самоврядування є художня самодіяльність. Колективи художньої самодіяльності беруть активну участь у фестивалях, конкурсах, концертах, що проводяться на універси­тетському, міському, обласному і державному рівнях. Це сприяє підвище­нню виконавчого рівня, прагненню до професіоналізму. Велика концертна діяльність колективів впливає не тільки на популярність, але й підвищує рівень самопізнання виконавців, змінює особистість студента. Отже, участь студентів у художній самодіяльності сприяє розвитку творчої ініціативи. Така людина здатна до активної самоорганізації, творчого пошуку, самовдосконалення.

Ефективною школою формування політичної культури студентів є різноманітні форми студентського самоврядування, серед яких слід виділи­ти студентські політичні клуби (дискусійні клуби, круглі столи тощо). Політичне виховання політклубу передбачає систему заходів, спрямованих на вивчення студентами основ соціальних наук, участь їх у різних видах громадської роботи, вироблення стійких політичних знань, високої політичної культури. Участь у діяльності політклубу розширює знання майбутніх фахівців про структуру і діяльність державного апарату, правові норми, особливості сучасного політичного процесу в Україні та світі. Через політклуб студенти поступово розуміють систему політичних стосунків у суспільстві, засвоївши загальноприйняті норми політичної діяльності і закінчивши університет, несуть одержані ними знання та переконання у свої родини, місця проживання, здійснюючи своєрідну пропагандистську та просвітницьку роботу. Отже, політклуб є ефектив­ною формою розвитку студентського самоврядування.

Випускник університету повинен бути гармонійно розвиненою, фізично здоровою молодою людиною. Для цього в університеті належним чином мають бути організовані умови для заняття фізкультурою та спортом. Важливе значення при цьому мають спортивні клуби таспортивні секції, де формується спортивний студентський актив універ­ситету. Складовою роботи спортивних клубів є комплектування збірних команд академгруп, курсів та факультетів для участі у комплексних спартакіадах університету, міжфакультетських змаганнях, організація спортивно-масової роботи в гуртожитках, обладнання та використання спортивних кімнат, експлуатація стадіону, придбання та оновлення спор­тивного інвентарю. Одержані в університеті організаційні навички спортивного спрямування допомагають молодим спеціалістам в їх подальшій професійно-трудовій та громадській діяльності.

Заходи студентської самоврядної організації також спрямовані на активізацію діяльності студентської ради у гуртожитку. Вона співпрацює із студентською профспілкою, організовує круглі столи, диспути, вечори відпочинку, конкурси на кращий гуртожиток (кімнату, поверх), екскурсії, сприяє організації фестивалів, концертів.

Студентський самоврядний актив не стоїть осторонь від шефської роботи. Це – допомога молодшим товаришам, дітям-сиротам дитбудин­ків, над якими має шефство університет чи факультет.

Студентське самоврядування надає активну підтримку бібліотеці щодо організації та проведення виховних заходів, вечорів, виховних годин, діяльності літературних, театральних гуртків тощо. Студентське само­врядування співпрацює з ветеранами університету, кафедрами гуманітар­ного спрямування. Військово-патріотичне виховання залишається і сьогодні актуальним. Самоврядування організовує зустрічі з ветеранами війни, відвідування історичних пам'ятних місць, музеїв міста.

Важливим моментом діяльності вищої школи і студентського само­врядування, зокрема, є формування патріотизму у молодих громадян. Ми маємо задуматися над Шевченковими словами «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?». Знання історичних та культурних надбань предків необхідне не лише для формування національної самосвідомості, а й для використання кращих традицій в етнонаціональній практиці сьогодення. Саме студентське самоврядування повинно взяти на себе розв'язання цих проблем. Насамперед шляхом відновлення руху студентських будівельних загонів, розширення участі студентів у реконструкції та благоустрої міст, селищ, студентських містечок тощо. Студентські ліде­ри мають всіляко підтримувати й розвивати волонтерський рух.

Проте в організації студентського самоврядування – і на рівні нав­чальних закладів, і на рівні всеукраїнських організацій – є певні недоліки й проблеми. Значною мірою це проявляється в невизначеності ролі органів студентського самоврядування при вирішенні питань організації навчаль­ного процесу, призначення стипендій, працевлаштування, поселення в гуртожитки тощо.

Отже, студентське самоврядування треба розглядати як засіб реалі­зації студентською громадою своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх впровадження з допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, що сто­суються студентства.