Організація студентської наукової роботи

Робота учасників навчального процесу в університеті передбачає три основній напрями:

- викладання (вивчення) навчальних дисциплін, тобто нав­чальна робота;

- науково-дослідна;

- впроваджувально-консультативна.

Усі ці напрями роботи органічно поєднані між собою. При цьому науково-дослідна робота здійснюється не як самоціль, а як засіб розвитку знань самого викладача, з одного боку, і розвитку практики - з іншого. Якщо в науково-дослідній роботі викладача беруть участь і студенти, то вона має велике виховне і педагогічне значення і впливає на форму­вання висококваліфікованих фахівців, здатних творчо і критично мислити, володіючи вмінням здійснювати дослідницько-пошукову і аналітично-конструктивну роботу. Заняття науково-дослідною роботою збагачує жит­тя студентів, дає змогу продуктивніше використовувати час перебування в університеті, щоб стати справжнім професіоналом своєї справи і в майбутньому мати змогу в умовах ринкової економіки знайти собі краще і перспективніше місце праці.

Наука – це система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємо­зв'язок.

Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяль­ність, спрямована на одержання й використання знань для практичних цілей.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» наукова і науково-технічна діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти.

Наукова і науково-технічна діяльність вищих навчальних закладів забезпечується через:

- органічну єдність змісту освіти і програм наукової діяльності;

- створення стандартів вищої освіти, підручників і навчальних посібників з урахуванням досягнень науки і техніки;

- розвиток різних форм наукової співпраці (у тому числі між­народної) з установами і організаціями, що не входять до системи вищої освіти, для розв'язання складних наукових проблем, впровадження результатів наукових досліджень і розробок;

- безпосередню участь учасників навчально-виховного процесу в науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах, що провадяться в університеті;

- планування проведення і виконання науково-педагогічними працівниками, студентами наукових досліджень у межах ос­новного робочого часу;

- залучення до навчально-виховного процесу провідних учених і науковців;

- організацію наукових, науково-практичних, науково-методич­них семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів, науково-дос­лідних, курсових, дипломних та інших робіт учасників нав­чально-виховного процесу.

Організація наукової діяльності і підготовка науково-педагогічних кад­рів в університеті покладається на проректора з науково-дослідної роботи (рис. 3.4).

Ректор

Ректорат

Вчена рада

Проректор з науково-дослідної роботи

Декан факультету

Рада молодих вчених університету

Науково-дослідний інститут

Заступник декана з наукової роботи

Голова ради молодих вчених факультету

Аспірантура

Завідувач кафедри

Рада молодих вчених факультету

Навчально-науково-дослідний центр

Студентські наукові гуртки

Студентське наукове товариство

Інноваційний центр

Рис. 3.4. Структура наукового процесу університету.

Рада молодих вчених є структурним підрозділом університету і діє згідно з чинним законодавством, Статутом університету та Положенням про раду молодих вчених. У своїй діяльності рада молодих вчених керується такими принципами: верховенство наукової творчості та конкурсності; рівноправність усіх членів, самоврядування та гласність у роботі; органічний зв'язок навчання та науково-дослідної роботи.

Основною метою діяльності ради молодих вчених є всебічне сприяння науковій, винахідницькій та іншій творчій діяльності студентів, аспірантів, молодих вчених (віком до 35 років). Основними завданнями ради молодих вчених є:

- сприяння формуванню умов для розкриття наукового та твор­чого потенціалу студентів, аспірантів, молодих вчених;

- пошук та підтримка талановитих дослідників серед студентів, аспірантів, молодих вчених, надання їм всебічної допомоги;

- сприяння формуванню особистості дослідника, сучасного вченого з широким демократичним світоглядом;

- участь в організації та розвитку міжвузівського та міжнародного наукового та культурного співробітництва молодих вчених;

- інформаційна діяльність тощо.

Для виконання своїх завдань рада молодих вчених:

- організовує роботу студентів, аспірантів, молодих вчених у наукових осередках;

- готує та представляє вченій раді, ректорату та структурним підрозділам університету пропозиції з розвитку та вдоско­налення наукової та творчої діяльності студентів, аспірантів, молодих вчених;

- організовує та проводить щорічні наукові конференцій конкурси на здобуття грантів, виставки робіт та інші заохочувальні за­ходи для стимулювання наукових досліджень студентів, аспірантів, молодих вчених;

- сприяє та організовує видання наукових праць студентів, аспірантів, молодих вчених;

- представляє кандидатів та подає пропозиції до вченої ради університету, ректорату та інститутів на отримання іменних стипендій і премій для молодих вчених;

- сприяє розвитку міжвузівського співробітництва студентів, ас­пірантів, молодих вчених;

- бере участь у розробці планів з визначення потреби у моло­дих вчених, вносить пропозиції з підвищення ефективності їх використання, бере участь в атестаціях і вирішенні питань посадового переміщення, висунення на керівну посаду, підви­щення заробітної плати молодих вчених;

- вносить пропозиції у раду трудового колективу, адміністрацію, профспілковий комітет про надання житла та поліпшення житлових умов молодих вчених.

Наукові дослідження студентів здійснюються як у навчальний час при виконанні наукової роботи, так і в позанавчальний час у рамках студентського наукового товариства чи наукового гуртка.

Студентське наукове товариство - це добровільне громадське об'єднання студентів, головною метою якого є створення умов для участі студентів у науково-дослідній роботі, формування національної самосві­домості та активної громадянської позиції.

Для досягнення основної мети студентське наукове товариство ставить перед собою такі завдання:

- пропаганда та популяризація наукової діяльності серед сту­дентів;

- організація конкурсів студентських робіт, науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, диспутів, олімпіад тощо;

- участь у винахідницькій та раціоналізаторській роботі;

- сприяння публікації та впровадженню в практику кращих студентських робіт;

- усебічне сприяння підготовці висококваліфікованих спеціалістів у галузі гуманітарних наук.

Вищим органом керівництва студентського наукового товариства є загальна конференція членів, яка:

- приймає Статут студентського наукового товариства, зміни та доповнення до нього;

- обирає раду студентського наукового товариства, затверджує її структуру;

- заслуховує та затверджує звіт про роботу ради студентського наукового товариства;

- вирішує інші питання роботи студентського наукового товариства.

Конференція скликається радою студентського наукового товариства щорічно. Рада студентського наукового товариства є виконавчим органом і обирається загальною конференцією строком на один рік у складі 5-7 осіб із числа делегатів конференції. Голова та заступник голови ради студентського наукового товариства призначаються вченою радою університету.

Студентські наукові гуртки організують при кожній кафедрі, і вони є основною структурною одиницею студентського наукового товариства. Студентський науковий гурток – це організація студентів, об’єд­наних при кафедрі для спільної наукової роботи, діяльності, занять. Робота студентських наукових гуртків проходить у формі засідань згідно із затвердженим завідувачем кафедри графіком.

Основними завданнями студентського наукового гуртка є:

- залучення до роботи в гуртку студентів, які виявляють інтерес до науково-дослідної роботи, яка ведеться на кафедрі;

- організація науково-дослідної роботи студентів за напрямами діяльності кафедри;

- опанування новими принципами та методами наукових досліджень;

- поглиблене вивчення студентами тематичного матеріалу з обраної дисципліни;

- вироблення рекомендацій для впровадження у практику кращих наукових результатів, отриманих студентами.

Для виконання поставлених завдань студентський науковий гурток проводить такі заходи:

- складає розгорнутий річний план, в якому має бути відображена вся робота гуртка;

- організовує бесіди в академічних групах з метою залучення студентів у роботу студентського наукового гуртка;

- сприяє творчій і науковій ініціативі студентів, які виявили бажання займатися науково-дослідною роботою;

- раз на місяць проводить пленарні засідання з обговоренням результатів наукових робіт, реферативних повідомлень тощо;

- у разі необхідності організовує секції для глибшого дослідження вузької, спеціальної проблематики;

- організовує міжкафедральні наукові конференції;

- обирає старосту студентського наукового гуртка.