Особливості організації студентського самоврядування за кордоном

Ефективність запровадження в університеті студентського самовря­дування підтверджується світовою практикою. Воно є ознакою розвине­ного громадянського суспільства, підтвердженням високого рівня само­свідомості студентства, демократичності відносин в середині університе­ту. У європейських країнах органи студентського самоврядування пере­бувають у рівноправних партнерських стосунках з адміністрацією навчаль­них закладів. Ця формальна вимога європейського законодавства є надзвичайно дієвою при втіленні її на практиці в університеті. Органи студентського самоврядування в університетах Європи є не просто представницькими, вони активно захищають студентські інтереси всюди, де про них йдеться. Вони виступають як своєрідні посередники між адміністрацією університету і студентською громадою, забезпечуючи їх ефективне спілкування. Серед рис, притаманних європейському само­врядному руху, можна виділити наступні:

- фінансування діяльності органів студентського самоврядування
(ОСС) адміністрацією університету;

- прямі та таємні вибори до ОСС;

- відсутність студентських профспілок;

- забезпечення ОСС потужною базою для здійснення своїх обов'язків (приміщенням, технікою, зв'язком);

- значний досвід роботи в демократичних умовах.
Розглянемо специфіку ОСС у Франції, Англії, Польщі.

У Франції студенти мають змогу бути представленими у різноманіт­них установах вищої освіти на всіх інституційних рівнях, у різноманітних органах на всіх рівнях діяльності університету (адміністративна рада, наукова рада, рада з питань навчання та університетського життя). Крім того, студенти можуть вступати в об'єднання на зразок асоціацій і синдикатів. Однак найвпливовішим є представлення студентів на рівні університетів. Університет функціонує за допомогою трьох центральних рад: адміністративної ради, ради з питань навчання і університетського життя та наукової ради. Вибори до всіх трьох рад проводяться одночасно за окремими списками. Студенти обираються терміном на 2 роки, викладачі та адміністратор – на 4 роки. Студенти, обрані до цих рад, також представлені у різноманітних університетських комісіях, зокрема дисциплінарній та соціальній.

У Великобританії студентська спілка, студентський уряд або сту­дентська рада існують у багатьох коледжах та університетах і часто мають власні будівлі або сукупність приміщень на території університету, займаються соціальною та організаційною діяльністю студентів. У деяких закладах студентські спілки за своїми формальними ознаками нагадують спілки праці, але фактично себе з профспілками не позиціонують. Багато студентських спілок (на відміну від студрад Франції) є вкрай заполітизованими і дуже часто відіграють роль навчальних центрів, які готують політиків, а також сприяють політичній кар'єрі своїх членів. Такі спілки проводять різноманітні кампанії, дебати тощо, які проходять дуже енергійно і в процесі яких студенти виявляють великий ентузіазм. У Вели­кобританії голова студради, так званий Sabbatical officer, є керівником, який працює повний робочий день і отримує заробітну плату. Більшість студрад також мають керівників, які працюють повний та неповний робочий день і не отримують зарплату – non-sabbatical officers. Усі студради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Матеріальну допомогу їм надають університети, державні установи, спонсори.

Цікавим є досвід діяльності польських органів студентського само­врядування, які, крім реального вирішення за допомогою цієї організації власних проблем, мають закріплене законом право брати участь у вирішенні загальноуніверситетських справ. Для цього студентська громада обирає своїх представників до колегіальних органів, які функціонують при університеті, зокрема до сенату університету і його комісії, наукової ради, контрольно-ревізійної комісії, бібліотечної ради тощо. Сенат університету – вищий управлінський орган, на зразок вченої ради. Згідно із законом максимальна кількість студентів, яку можуть обрати до колегіальних органів університету, становить 25% від загального складу колегіальних органів.

Органом студентського самоврядування у Польщі є студентський парламент, делегатів якого обирають студенти університету або школи. Певною особливістю вирізняється студентське самоврядування США, де кожен університет має свій студентський сенат (Student Senate або Student Board). Це група студентів, яка офіційно виражає голос студентів до адміністрації університету, забезпечує демократичні висловлення, погляди, інтереси і думки. Студентський сенат діє разом із своєрідним відділом університету Office of Student Life (офіс студентсь­кого життя), який опікує студентів, починаючи з часу вступу до універ­ситету і закінчуючи роботою з випускниками. Студентський сенат має своє приміщення в адміністративному корпусі університету, телефони, факс, електронну пошту і свою сторінку в Інтернеті, яка постійно онов­люється. На дверях офісу висить поштова скринька, в яку студенти опус­кають свої листи-звернення із запитаннями, скаргами, пропозиціями щодо роботи різних офісів університету, звертаються з проблемами, що потре­бують обговорення й вирішення.

Студенти, які очолюють студентський сенат, прагнуть до перетво­рень, поліпшення справ в університеті, до активної цілеспрямованої діяльності, захищаючи спільні інтереси студентської молоді у період навчання. Студентський сенат відповідає за роботу кампусу – це сукуп­ність споруд студентського містечка, куди входять гуртожитки, спортивні зали, стадіон, басейн тощо. Сенат забезпечує активну участь студентів в обговоренні діяльності студентського бюджетного комітету (The Student Life Budget Committee), роботу скринінгового комітету, який доглядає за практичним втіленням рішень студентського сенату. Близько 40 % загальної плати за навчання складає плата за проживання і харчування студентів. Робота бюджетного комітету впливає на вирішення питань щодо вдосконалення умов проживання і харчування студентів, вона цілком відкрита для всіх і розміщена на вебсайті, де розміщено фінансовий графік і деталі бюджетних індивідуальних програм. Бюджетний комітет сту­дентського сенату бере активну участь у вирішенні питань стосовно надання студентам місця роботи в кампусі, визначення списку студентів, які мають нагальну потребу в додаткових коштах протягом навчального року і на час канікул. Кандидатури претендентів на роботу в кампусі обговорює студентський сенат.

Студентський сенат видає газету «Student Senate News» (новини студентського сенату), яка містить інформацію і розклад регулярних збо­рів сенату. Газета студентського сенату висвітлює такі питання: сту­дентські служби (медична, психологічна, правозахисна тощо), різні програми, календар подій, клуби, організації (жіночі, чоловічі, за інтере­сами), вишукані мистецтва (музика, співи, живопис), дозвілля, новини від випускників, працевлаштування, бізнес-новини, новини суспільства. Газета студентського сенату дає змогу всім студентам бути інформо­ваними щодо подій студентського життя і, володіючи інформацією, брати активну участь у ньому. Крім того, інформаційна служба сенату пові­домляє студентів про заходи, які ним організовуються, за допомогою відправлення студентам повідомлень електронною поштою.

На регулярних зборах студентського сенату обговорюються різно­манітні питання, які стосуються поліпшення навчального процесу, розкладу занять, проведення свят, роботи бібліотеки. Студентський сенат розробляє колективні рішення і представляє свої рекомендації на розгляд віце-президенту університету. Офіс студентського життя щорічно висилає усім батькам великий пакет документів, до якого входять адреси офісів відділів університету, номери телефонів, електронна пошта, список викладачів, їх номери телефонів.

Студентське самоврядування в американських університетах здійснюється на основі розроблених самими студентами інструкцій, яких необхідно дотримуватись. Наприклад, така інструкція, як «Код пове­дінки», містить наступні положення:

1. Студенти повинні бути доброзичливими один до одного у словах,
жестах і вчинках.

2. Студенти несуть відповідальність за власну поведінку.

3. Студенти повинні поважати власність інших людей та університе­ту.

4. Студенти не повинні брати і ламати чужу власність (комп'ю­тери, автомобілі).

5. Студенти не мають права сваритися або використовувати грубі
вирази.

6. Студенти повинні ставитися до викладачів, персоналу університету, один до одного ввічливо і з повагою.

Існує також список покарань за недотримання «Коду поведінки».

Студентський сенат розглядає випадки різноманітних конфліктів, непоро­зумінь, захищає гідність і права студентів, яких образили, тобто виконує функції правозахисної організації в університеті, яка діє на демократичних принципах. На вебсайті студентського сенату розміщено таке звернення: «Усі студенти запрошуються вступити до студентського сенату і прийня­ти роль лідера у кампусі».

Таким чином, студентське самоврядування в університетах США здійснюється на демократичних засадах, що стверджує у американської молоді їх права на вільне висловлення своїх думок і поглядів. Студентсь­кий сенат є дієвою правозахисною організацією, що є «голосом студентів». Діяльність студентського сенату сприяє покращенню взаєморозуміння між студентами, викладачами й адміністрацією університету, що вдоско­налює рівень керівництва у вищих навчальних закладах країни.

Позитивні здобутки ОСС зарубіжних країн можна використати в організації вітчизняного студентського самоврядування таким чином:

1. Залучати активістів ОСС університетів до участі у міжнародних
студентських конференціях, присвячених проблемам студентського
самоврядування, брати участь у міжнародних програмах обміну досві­дом у сфері студентського самоврядування.

2. Слідуючи принципам Болонського процесу, бути якомога динамічнішим та активним студентом, отримувати освіту за кордоном, на практиці переконуючись в ефективності самоврядування університетів Західної Європи.

3. Актуальним є проведення міжуніверситетських тематичних
круглих столів, видання інформаційних матеріалів з цієї теми: необхідно
зацікавити активістів ОСС у дослідженні досвіду європейських студентів
у побудові дійової структури ОСС.

На нашу думку, органам студентського самоврядування українських університетів не завадило б створити раду з проектів, куди студенти зможуть надавати свої ідеї щодо проведення семінарів, конкурсів, цікавих зустрічей, вечірок, де інформація буде аналізуватись і буде визначено задуми до її реалізації.

У зарубіжних країнах студентське самоврядування розглядають як масштабний багатоаспектний соціальний тренінг, який забезпечує серйозну фундаментальну підготовку молоді до творчого соціально-активного життя в суспільстві, державі, світі. Студентське самоврядування стає школою набуття позитивного соціального досвіду, який допо­магає молоді не тільки адаптуватися до динамічних, глобальних змін, й об’єднуватись у просторі швидкоплинного часу. Саме тому світове сту­дентське самоврядування, і освіта взагалі мають потужні економічні можливості, що забезпечують самостійність вирішення багатьох соціаль­но-виховних освітянських завдань. Надзвичайно важливим є також те, що демократизм у стосунках між викладачами і студентами, а так само і поміж студентами різних поколінь, ґрунтується на шанобливому став­ленні до традицій, законів, правових норм, на потребі єдності, розуміння один одного, прагненні збереження загальнолюдських цінностей, на твор­чій співпраці. Водночас демократичні традиції студентського самовряду­вання не виключають відповідальності університету та суворого контро­лю з боку адміністрації за відвідуванням і якістю навчання студентів.