Етапи розвитку, становлення та реалізація ідей студентського самоврядування

Студентське самоврядування в Україні має свою власну історію, що поділяється на певні періоди, кожен з яких має свої особливості. Новітній етап студентського самоврядування в Україні розпочався з 1991 р. в період розбудови незалежної України. Перші спроби організації такої діяльності належать до епохи пізнього середньовіччя, а елементи студентського самоврядування в Російській імперії (до складу якої вхо­дила більша частина України) виникли з появою перших вищих навчальних закладів і розвивалися у напрямах участі студентів у демократичному русі, боротьби за автономію університетів та захисту прав студентів у період навчання. В Україні після національно-демократичної революції 1917 року як учнівське, так і студентське самоврядування змогло розви­ватись на практиці завдяки теоретичним розробкам А. Макаренка. У ті часи самоврядування було могутнім важелем виховної діяльності.

В історії діяльності вищих навчальних закладів як Європи, так і Україні чітко виділяються три типи студентсь­кого самоврядування:

1) Імітаційний, або ігровий, для якого характерна організація спільноти студентства як наслідування державного ладу (наявність парламенту, конституції, суду, судді);

2) псевдоділовий, або бюрократичний – цей тип самоврядування робив самоціллю створення бюрократичного апарату у студентському середовищі під виглядом підготовки активістів-організаторів, коли для розширення студентського активу створюються численні ради, штаби, комісії, не зайняті реальною діяльністю;

3) демократичний – його розвиток і вдосконалення зумовлені сучасними умовами життєдіяльності суспільства і вимогами до особистості студента. Демократія передбачає і соціальне партнерство, і особисту участь кожного у справах того соціуму, частиною якого він є.

За останні роки в Україні склалася мережа й неурядових громадсь­ких організацій, які опікуються проблемами студентського самовря­дування. Серед них Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС), Українська студентська спілка, Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування «УНІВЕРІТАС», Студентська профспілка, Всеукраїнська студентська рада – консультативно-дорадчий орган студентського самоврядування при Міністерстві освіти і науки та інші.

Розвиток у вищій школі студентського самоврядування – це складний процес. У різних навчальних закладах він проходить по-різному, і залежить це від чисельності студентів, структури навчального закладу, а головне – від розуміння його сутності як студентами, так і керівництвом. У контексті Болонського процесу проблематика розвитку студентського самоврядування розглядається як один із напрямів реформування систе­ми освіти України, її демократизації. Згідно з принципами сучасної освіти студентство розглядається як партнер. Говорячи про студентське само­врядування, постає питання щодо його корисності для студента, навчаль­ного закладу, роботодавця.

Чому студентське самоврядування потрібне студенту? Це практична школа для тих, хто хоче спробувати себе як адміністратор, координатор, керівник групи; можливість реалізувати суспільно корисні проекти та ініціативи, що сприятиме не тільки саморозвитку, а й розвитку студентської громади; постійне вдосконалення комунікативних навичок; самоврядування – це шлях до громадянського суспільства, коли універ­ситетська спільнота висуває своїх лідерів і вчиться контролювати їхні ДІЇ.

Чому студентське самоврядування потрібне навчальному зак­ладу? Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу; саме завдяки студентському самовря­дуванню навчальний заклад може відчути себе цілісною організацією, де панують партнерські стосунки, атмосфера взаємодії та взаєморо­зуміння. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напря­ми розвитку позанавчальної діяльності, вдосконалювати навчальний процес, не зупинятися на досягнутому, навчаючи навчатися самим, розви­нуте та активне студентське самоврядування може стати додатковим чинником, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Якщо студентське самоврядування розглядається керівництвом навчального закладу як невід'ємна частина навчально-виховного процесу, тоді гаран­тується набуття навичок практичної діяльності й стажування, на відсут­ність яких часто нарікають випускники та роботодавці.

Чому випускники університетів з розвинутим студентським самоврядуванням потрібні роботодавцям? Відповідь полягає в тому, що роботодавці орієнтуються на якісну робочу силу, а студентське само­врядування сприяє: виробленню навичок і вмінь; призвичаєнню до самодисципліни і формуванню почуття відповідальності; розумінню єди­них правил.

Студентське самоврядування є однією з форм впливу на життєдіяль­ність навчального закладу та демократизацію процесу управління ним. Ефективність запровадження у вищій школі студентського самовря­дування підтверджується світовою практикою. Студентська самоврядна діяльність займає чільне місце в структурі виховного процесу універси­тету, оскільки одним із основних завдань її є патріотичне та громадянське виховання на засадах національного та культурно-духовного розвитку молодої особистості (рис. 6.1).

Університетський рівень управління

Ректор

Ректорат

Проректор з виховної роботи

Вчена рада

Студентське самоврядування (студентський комітет)

Рада гуманітарних кафедр

Студентський профспілковий комітет

Музеї університету

Гуманітарні кафедри

Студентський клуб

Спортивний клуб

Рада ветеранів

Бібліотека університету

Гуртки художньої самодіяльності

Спортивні секції

Факультетський рівень управління

Студентське самоврядування технікумів

Рада студентського містечка

Рада факультету

Деканат

Студентське самоврядування (Студентський деканат)

Студентське профспілкове бюро факультету

Студентська рада гуртожитку

Рис.6.1.Місце студентського самоврядування в системі виховної роботи університету