Ход исследования

Для выполнения работы отводится 2 мин. Предварительно детям да­ётся инструкция: «Посмотри внимательно на эти фигуры: треугольник, круг, флажок. В треугольнике нужно поставить чёрточку (минус)», в круге – крестик (плюс), во флажке – точку. Образец выполняется на доске. Дети повторяют задание. Потом образец на доске вытирают. Даётся команда: «Начали писать!» Через 2 минуты работу останавливают, собирают таб­лицы. На каждое обследование даётся новое задание.

Оценка выполненного задания проводится по объёму работы (коли­чество допущенных ошибок на 100 просмотренных фигур). Скажем, ребё­нок пересмотрел 60 знаков и допустил 7 ошибок. В расчёте на 100 знаков это составляет: X = 7 × 100/60 = 11,6.

Исчисляется коэффициент продуктивности умственной трудоспо­соб­ности (Q) по формуле:

Q = , (22.6)

где с – количество просмотренных рядов;

d– количество ошибок.

Каждый пропущенный ряд исключается из общего числа про­смот­ренных рядов, считается за одну ошибку и добавляется к общему числу ошибок.

Ориентировочные нормативы умственной трудоспособности до­школь­ников (Оценка степени готовности детей к обучению в школе. – Запорожье, 1992. – С. 14–15).

Таблица 22.27

Возраст	Мальчики	Девочки
Продуктивная трудоспособ­ность	Кол-во ошибок на 100 знаков	Продуктивная трудоспособ­ность	Кол-во ошибок на 100 знаков
6 лет	4,02 ± 1,12	4,95 ± 1,23	5,04 ± 0,98	4,74 ± 1,01
6,5 лет	4,86 ± 0,57	4,78 ± 0,72	6,03 ± 0,65	3,99 ± 0,92
7 лет	5,87 ± 0,14	4,69 ± 0,39	7,13 ± 0,43	2,85 ± 0,81

Вывод: _____________________________________________________

________________________________________________________________

Діагностичні методики з навчання дітей дошкільного віку української мови в російськомовному дошкільному закладі

(запропонованоавтор А.М. Богуш)

1. Методика вивчення розуміння дітьми слів української мови

Проводиться індивідуально, добираються 10 предметних картинок до кожної теми (всього 10 тем, наприклад: «Одяг», «Меблі», «Іграшки» т.д.).

Вихователь називає слово українською мовою й пропонує дитині показати відповідну картинку.

Кількісна обробка результатів проводиться за формулою:

К = m / n × 100, (22.7)

где К – коефіцієнт розуміння слів;

m – кількість слів, що відро віда­ють обраній дитиною картинці;

n – усі названі вихователем слова.

Дослідні дані записуються в протокол (див. табл. 22.28):

Таблиця 22.28

Тема «Одяг та взуття»	Правильно показав картинку	Неправильно показав картинку
Сукня	+
Спідниця	-–	Показав сукню
Хустка	+
Стрічка	+
Панчохи	–-	Показав шкарпетки
Шкарпетки	–-	Показав панчохи
Черевики	+
Чоботи	+
Капці	+
Пасок	–-	Показав шапку

2. Методика виявлення розуміння дітьми інструкцій українською мовою (автор А.М. Богуш)

Дитині пропонують виконати ряд дій. Інструкція дається українською мовою. Слова інструктивних речень повинні бути дітям знайомі з попе­редніх занять. Наприклад, дослідник звертається до дитини з проханням: “Візьми, будь-ласка, ляльку й посади її на килимок”. Дитина повинна виконати дію, при цьому лялька лежить серед багатьох інших іграшок та предметів. Після виконання дитиною дії у неї запитують українською мовою: “Що ти зробила?” Слова та дії записують, вказують у протоколі помилки (див. табл. 22.29, 22.30, 22.31). Обчислення результатів прово­дять за попередньою формулою.

Таблиця 22.29

Протоколи експериментів

Інструкції українською мовою	Дії дитини	Мовлення дитини мовою	Помилки
українською	російською
1. 2.

Правильно виконаних дій: _________________________________________

Правильних відповідей: ___________________________________________

Помилок: _______________________________________________________

Таблиця 22.30

№ картинки (сюжетної)	Запитання до картинки українською мовою	Відповіді дитини	Помилки
1. 2.

Правильних відповідей: ___________________________________________

Помилок: _______________________________________________________

3. Методика вивчення розуміння тексту українською мовою (автор А.М. Богуш)

Дослідник читає оповідання чи казку. Потім повторно читає частину тексту, пропонує дитині розповісти, що вона запам’ятала. Розмову вихо­вателька веде українською мовою. Дитині не дають вказівки, якою мовою відповідати.

Таблиця 22.31

Протокол дослідів

Усього слів у тексті	Відтворення слів	Кількість речень
Всього	Укр. мовою	Рос. мовою	Помилки	В тексті	Відтворено

Кількість українських слів: ____________________________________

Кількість російських слів: _____________________________________

Кількість правильно відтворених речень: ________________________

Кількість змішаних речень: ____________________________________

4. Впізнавання дітьми предметів народного мистецтва (автор А.М. Бо­гуш)

Мета: З’ясувати, чи знають діти назву народного виробу (промислу).

Матеріал: 10 виробів народних промислів та мистецтва.

Хід досліду. Дитині по черзі показують предмет чи виріб, запитують: “Що це?”, “Як називається?”, “З чого зроблено?”, “З якого матеріалу?”

Коефіцієнт впізнавання обчислюється за формулою:

К = p / n × 100, (22.8)

де К – коефіцієнт впізнавання;

p – кількість предметів, які дитина назвала правильно;

n – загальна кількість запропонованих предметів.

Результати заносять до протоколу (див. табл.. 22.32).

Таблиця 22.32