YV ГТГЧ і-»ТІ t TTrV» Ш 11 ^^Vr^r>lДv/ІVl

7. Принцип гнучкості полягає у вмінні регулювати власну діяльність залежно від навчальної ситуації. В основі регулювання власної діяльності лежить усвідомлення своїх можливостей, тобто самооцінка.

Принцип гнучкості забезпечує можливість пристосування змісту освіти і шляхів його засвоєння до індивідуальних потреб навчання, тобто відкриває можливості індивідуалізації змісту і процесу оволодіння знаннями, дає можливість переносити акцент навчальної діяльності на відпрацювання кожного компонента саморегуляції.

Саме принцип гнучкості дозволяє реалізувати ідеї гуманізації в освіті, коли відкривається можливість повної реалізації індивідуальності дитини. Відсутність обов'язкового шаблону, можливість вибору напрямку навчання, предметів, варіантів завдань, застосування різнорівневих програм створюють умови для розквіту особистості дитини, кожна з яких є єдиною, неповторною і обов'язково з притаманним тільки їй талантом.

Навчитися творчій інтелектуальній діяльності майбутні вчителі можуть лише шляхом розв'язування практичних завдань, моделювання спеціальних педагогічних ситуацій, які потребують нестандартних підходів. Предметні олімпіадні змагання дають змогу студентам виявити свій творчий потенціал.

Успіх студента в олімпіаді є показником як загального рівня викладання предмета, так і індивідуальної роботи викладача зі студентом, самостійної роботи студента.

17 травня 2003 року на базі кафедри хімії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбулася міська міжвузівська олімпіада «Кращий хімік м. Полтави». Ініціатором і спонсором олімпіади була спілка наукових і науково-технічних фахівців «Прометей» (голова спілки - доктор технічних наук І. Г. Зезекало).

Активну участь у підготовці конкурсу взяли викладачі кафедр хімії п'яти ВНЗ міста: Полтавського державного педагогічного універсигсіу імені В.Г. Короленка, Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка, Полтавської державної аграрної академії, Української медичної стоматологічної академії. Полтавського)шіверситету споживчої кооперації.

Конкурс відбувався за трьома номінаціями.

Перша номінація - «Найбільш ерудований студент-хімік». Учасникам конкурсу було запропоновано за обмежений час (40 хв.) дати короткі письмові відповіді на десять запитань. Вони були підібрані так, щоб можна було перевірити не лише знання теоретичних основ хімії, а й уміння застосувати ці знання для

розв'язування практичних задач, рівень кмітливості студентів, їхню обізнаність з новинками хімічної науки.

За результатами цього змагання переможцями в першій номінації з 28 учасників стали студенти природничого факультету Полтавського педуніверситету Ю. Коробкін (І місце), Ю. Кращенко (II місце), А. Підлубна (III місце).

Друга номінація - «Кращий хімік-аналітик» передбачала виконання практичної роботи з визначення концентрації карбонату натрію у водному розчині титрометричним методом. При виконанні роботи журі брало до уваги рівень техніки виконання експерименту, методику проведення аналізу, точність результатів, отриманих студентами.

У цій номінації кращими серед 18 учасників були студенти технічного університету: Т. Жученко (І місце), Н. Кльок (II місце), А. Сененко (III місце).

Третьою номінацією було змагання на кращу наукову роботу. Дев'ять студентів, представники п'ятьох вузів, виступили з короткими повідомленнями про результати своїх наукових досліджень у галузі хімічної науки, які вони проводили під керівництвом викладачів.

Більшість робіт пройшли апробацію на всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях, матеріали яких були опубліковані.

Студенти взяли активну участь в обговоренні кожної доповіді, що також бралося до уваги членами журі при підбитті підсумків.

Оскільки рівень наукових студентських робіт у багатьох випадках був достатньо високим, журі прийняло рішення присудити по два призових місця. Переможцями цієї номінації стали:

Ю. Кращенко (ПДПУ), А. Сененко (ПНТУ) -1 місце.

Ю. Коробкін (ПДПУ), Ю. Сахно (ПНТУ) - II місце.

Я. Добренький (ПДАА), А Соломіна (ПНТУ) - III місце.

Усі студенти, які посіли призові місця, були нагороджені дипломами і грошовими преміями.

Після закінчення конкурсу журі, до складу якого входили завідувачі кафедр хімії всіх п'ятьох вузів і провідні викладачі цих кафедр, прийняло рішення щодо визначення абсолютного переможця конкурсу «Кращий хімік м. Полтави». Після тривалого принципового обговорення, врахування досягнень кожного учасника перше абсолютне місце було поділено між двома студентами: Ю. Кращенком — студентом І курсу Полтавського педуніверситету й А. Сененком, студентом І курсу Полтавського техуніверситету. Спілка наукових і науково-технічних фахівців нагородила обох іменною стипендією у розмірі 500 гри. на рік кожному.

Цікаво, що обидва переможці в недалекому минулому - члени Малої академії наук.

Участь в олімпіаді є вершиною айсберга, в якого під водою - тривала, копітка, послідовна, систематична праця викладачів і студентів.

8. Принцип модульного навчання. Сам термін "модуль" і "модульне навчання" увів D.Russell. Він уважав модуль навчальним пакетом, який охоплює концептуальну одиницю навчального матеріалу. У класичному варіанті модульного навчання у модуль входять такі складові:

— ціль вивчення змісту модуля;

— матеріал модуля;

— питання для самоконтролю.

Для викладання матеріалу модуля лист розділяється на дві частини. У правій частині міститься інформація, в лівій - керівництво по вивченню (алгоритм). Кожний елемент навчання закінчується питанням для самоконтролю, відповіді на яке містяться на лівій стороні, тобто модуль містить усі компоненти саморегуляції.

у роботі І.Д. Чечеля, В.Д. Горського рекомендується застосувати модульний підхід для трудової підготовки школярів. Зміст предмета "Трудове і професійне навчання" було розділено на три модулі, кожен із яких містив необхідний матеріал для здобуття знань, умінь і навичок, що відповідають першому, другому та третьому професійному розряду. Ядром інформації кожного модуля повинні бути знання відповідно до вимог професійної кваліфікаційної характеристики під рубрикою "знати обов'язково". Ця частина модуля є стабільною. Для розширення спектра здобутих знань додається матеріал під рубрикою "повинні знати"; "доцільно засвоїти", що забезпечує гнучкість навчального процесу і є динамічною частиною модуля.

А. Фурман конкретизує поняття навчального модуля, відмічаючи, що навчальний модуль - це цілісна функціональна одиниця, яка оптимізує психосоціальний розвиток учня і вчителя. Основними психодидактичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічне адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, системи норм, системи цінностей. Це останнє - суб'єктивне Відкриття учнем під паритетним утілиБом учителя ЦІЄЇ системи у ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання й як засобу (способу) діяльності.

Застосування такого модуля вимагає великої підготовчої роботи пюдо створення дидактичного пакету і спеціальних підручників. Тому шкільна практика вимагає при впровадженні модульного навчання гнучкості в його застосуванні і знаходження нових підходів, які б відповідали духовним і матеріальним можливостям учителя й учня.

На Донеччині впроваджено науково-педагогічний експеримент "Школа розвитку" щодо інноваційно-модульно-розвиваючої системи навчання.

У системі модульно-розвиваючого навчання створено такі умови:

1. Зменшено щоденні навчальні навантаження на учня, і замість 5-7 предметів учень готує і вивчає 2-3, максимум 4.

2. Упроваджено гіі>'чкий розклад і скорочено урок до ЗО хв.: три міні-модулі по ЗО хв. - це більше, ніж два уроки по 45 хв. Завдяки цьому фактично незмінними протягом року залишаються психофізична готовність та інтелектуальна здатність дитини до продуктивного навчання.

3. За допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (системне тс- стування інтелеюуального й особистого росту учнів, гнучкий режим навчальної і позанавчальної праці тощо) гармонізується система особистісної адаптованості учнів від І до XI класу.

4. Оптимізовано індивідуальний пізнавальний процес кожного, оскільки навчання починається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і закінчується рефлексивним осмисленням себе і своїх можливостей у реальному світі.

5. Технологізовано професійну діяльність учителя, завдяки чіткій Jюгiчнiй послідовності завершеної сукупності різних етапів навчальних модулів, що дозволяє в деталях проектувати організацію навчання в ході освоєння будь-якого предмета.

Повний функціональний цикл навчального модуля має двофазний характер. Основне призначення першої фази полягає у первинному "сприйнятті й осмисленні конкретного змістового модуля; другої - у відпрацюванні ^тйінь і навичок способів узагальнюючої і рефлексуючої діяльності. Така організація навчальної діяльності учнів сприяє вирішенню проблеми співвідношення навчання, розвитку і саморегуляції, становленню та психосоціальному росту особистості, її самоиктивносїі. Проте докорінна зміна структури навчального

процесу, навчально-методичного забезпечення, матеріальної бази, управлінських кадрів заважає її широкому впровадженню.

На нашу думку, елементи модульного навчання можливо застосувати в школі на сучасній матеріальній базі. Адже параграф і розділ у шкільному підручнику є дидактичними одиницями, насиченими інформаційним матеріалом закінченого змісту.

Модуль і параграф у підручнику мають як спільне, так і відмінне.

Спільні риси:

— містять логічно завершений банк інформації;

— опрацювання тексту базується на дидактичних принципах;

— визначають цші як пізнавальної діяльності учня, так і кожної пізнавальної дії;

— містять питання для самоконтролю, відповідаючи на які учень перевіряє ступінь засвоєння знань.

Відмінності:

— модуль інформації опрацьовується шляхом самостійної роботи;

— роль учителя консультаційно-контрольна;

— час, темп опрацювання модуля індивідуальний.

Таким чином, відпадає необхідність штучного розділення теми, тому що кожний параграф є модуль. Мова йде про подальший розвиток і удосконалення уроку шляхом застосування до нього засобів модульного навчання.

Будемо вважати параграф гносеологічним модулем. Його опрацювання потребує певних засобів: логіко-технічних, пов'язаних з організацією засвоєння інформації, психологічних, які враховують внутрішній план та рефлексію в ході навчальної роботи, а також соціотехнічних - які об'єднують взаємостосунки, взаємозв'язки з навколишнім світом. Усі ці питання розглядаються при вивченні методики формування саморегуляції.

Іншим елементом модульного навчання є складання операційних модулів, що забезпечує діяльнісний підхід у навчанні і формуванні саморегуляції. Продемонструємо використання елементів модульного навчання на прикладі вивчення класів неорганічних сполук, а саме: хімічних властивостей кислот. Тема: Хімічні властивості кислот. (8 кл.)

Мета: Формування знань про хімічні властивості кислот, уміння використовувати їх на практиці.

1. Розчин кислот змінює забарвлення індикаторів:

індикатор	нейтральне середовище	кисле середовище
лакмус	фіалковий	червоний
метилоранж	оранжевий	червоний
фенолфталеїн	безбапвний	безбарвний

67 •

2. Скласти рівняння хімічних реакцій між:

а) ферум (III) оксидом і сульфатною кислотою;

б) алюміній гідроксидом і нітратною кислотою;

3. Дані кислоти: сульфатна, нітратна, купрум (II) оксидом, купрум (II) гідрооксидом. Скласти рівняння реакцій, які можуть відбутися між цими речовинами.

Слід відмітити, що завдання для самоконтролю до модуля приведені трьох рівнів складності: репродуктивного, продуктивного і творчого.

Подібні модулі слід скласти для всіх класів неорганічних сполук у ході їх вивчення і написання на аркушах паперу, наклеєних на картон. Кожен учень самостійно створить дидактичний пакет, який буде ним використовуватися протягом вивчення неорганічної, а згодом і органічної хімії. Наприклад: При вивченні елемента сірки (S) використовуються модулі, які містять інформацію про властивості неметалів, оксидів неметалів, кислот, солей. Застосування дидактичного пакета реалізує принцип діяльнісного підходу до формування дидактичної мети. Є доцільним реалізація концепції фреймів М.Мінського, згідно з якою будь-яка модель діяльносі і повинна будуватися у вигляді достатньо великої сукупності певним чином сформованих даних - фреймів, або сценаріїв, якими є моделі повторюваних дій. Навчання їм створює основу діяльності людини, в даному випадку навчальної діяльності. Такими сценаріями є:

— застосування загальних властивостей неметалів та їх сполук конкретного неметалу, у даному випадку - сірки та її сполук: SO2, SOj, H^SO^, H^S, Na^SO^ і т.д.

— проведення операцій аналізу і порівняння;

— знаходження спільного й особливого;

— синтез здобутих знань;

— перенесення здобутих раніше знань в нові умови.

Аналогічно тому, як з окремих модулів конструювалися електрохімічні блоки з новими властивостями, так фундаментальні хімічні знання, сконцентровані в модулях, дозволяють "вирощувати" нові поняття.

При вивченні органічної хімії в старших класах розширюється кількість модулів за рахунок вивчення властивостей класів органічних cпoлvк. Таким чином, модульне навчання як підсистема педагогічної макросистеми дозволяє акгивіз>'вати процес иавчаніія, розширити аспекти розвиваючого навчання, формувати саморегуляцію навчальної діяльності.

Складовою мод\'льно-рейтшігового навчання є модульно-рейггинговий контроль.

Під технологією модульно-рейтингового навчання ми розуміємо таку технологію організації навчально-виховного процесу, базується на індивідуалізації та диференціації навчання, що забезпечує стимулюючу й розвиваючу функції одер-інкання знань, їх самостійність і мобільність у процесі особистого орієнтованого навчання, що дає змогу підготувати учня до життя, людину, яка орієнтується Б природі, вважає ссое u частиною, має розвинуте екологічне мислення, тоито

----=. 68 • ======^=—

• Сапорвгуаяаія - фенонсн стаОіоьностІ прироаи і аюдиип •

підпорядковуватиме свою практичну діяльність законам природи та перебудова економіки відповідатиме до вимог збереження стану довкілля.

Елементи лекції, розповіді вчителя втрачають своє виключно інформаційне значення. Провідною формою активізації пізнавальної діяльності учнів лища-ються елементи лекції, але в ході них учитель орієнтує на творче оволодіння матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над книжкою.

Викладаються лише узагальнені, вузлові питання загальної біології, методи розв'язання основних завдань. Наприклад, за програмою на тему "Розмноження й індивідуальний розвиток організмів" відводиться 16 годин, тобто 8 занять по 2 години (8 міні-модулей), три лабораторні роботи. Лабораторне заняття починається експрес-контролем, який проводиться в формі короткої контрольної роботи (10 хвилин), тестового машинного (комп'ютерного) чи безмашинного контролю. Цій формі контролю підлягають теоретичні питання, що розглядаються на цьому занятті та матеріал шкільного підручника з теми (чи додаткові пояснення в самій лабораторній роботі). Експрес-контроль оцінюється максимально в З бали. Б ході обговорення самої лабораторної роботи, враховуючи глибину розкриття питання, серйозність підготовки, винесення власних суджень, учитель може додати бали з так званого „призового фонду" (до 1 балу за заняття). Виконання лабораторної роботи оцінюється 4 балами.

Закінчується лабораторна робота тестами підсумкового контролю (З бали).

Тьюторські завдання включають у себе завдання для самостійної роботи учнів, які виконуються в позакласний час і перевіряються під час позакласних занять, або відводиться урок. Завдання поділяються на обов'язкові та за бажанням (творчі завдання). Кожне обов'язкове завдання оцінюється відповідно складності, тобто вони різнорівневі. Учень має право вибрати завдання відповідно своїм здібностям.

Творчі завдання учні можуть виконувати з метою підвищення власного рейтингу. За кожне творче завдання учень може одержати максимально 8 балів. До кожного модуля пропонується література, що позначається номером, під яким вона знаходиться в списку літератури в кінці посібника.

Підсумковою формою контролю є тематична контрольнароботачи семінарське заняття, які ііроводяїься в кінці теми. Сума балів при цій роботі дорівнює балам вищого рівня, на уроках даної теми. Якщо учень справився з роботою й показав вищий рівень навченості, при розкритті питань додав свої міркування, показав додаткові знання, їх значення в своєму житті, в житті й пізнанні природи, її збереженні, він може отримати додаткові бали з „призового фонду" 5 балів.

Якщо при підсумковій роботі учень набирає більше 50% балів, робота вважається зарахованою. Якщо ж кількість балів становить менше 50% балів, то учневі надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту).

Якщо учень не з'явився на підсумкову перевірк}' знань без поважних причин, то отримує нуль балів до рейтингу. Якщо ж учень не з'явився з поважних причин, то він має право написати цю роботу в позаурочний час.

Учень може одержати додаткові бали (максимум 50) за участь в олімпіадах (шкільних, міських, обласних, Всеукраїнських) з біології, наукових конференціях чи в олімпіаді з біології (МАН).

Учень може вивчати предмет на поглибленому рівні. Він може обирати сам тему і потім захищати і"і на науковій конференції чи під час уроку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг для учня.

В навчальний план включаються планові консультації, на яких вчитель здійснює індивідуальний контроль за виконанням тьюторських завдань.

Для перевірки рейтингу учнів в оцінці рівня навченості користуються шкалою.

Якщо учень хоче підвищити свій рейтинг, чи у випадку набрання менше 50% максимальної кількості балів, проводиться усний екзамен. За цей екзамен учень може набрати максимально 100 балів.

Розглянемо модульно-рейтинговий метод на конкретному модулі - розмноження й індивідуальний розвиток організмів.

Даний модуль складається з 8 міні-модулей, під час проведення двох часових уроків ви будете вивчати дану тему і зможете показати свій рівень навченості й оцінити, чи зацікавив Вас цей метод, чи підвищив Вашу самостійність, індивідуальність, результативність, зацікавленість, творчий підхід в оволодінні знаннями, навичками в пізнанні навколишнього середовища і бажання зберегти його для майбутніх поколінь.

Базується цей метод на індивідуальній і груповій роботі. Кожне завдання оцінюється балами; при виконанні різнорівневих завдань ви самостійно вибираєте собі рівень. Вся розбаловка занесена до таблиць по кожному міні-модулю, де ви можете орієнтуватися в балах за цю виконану роботу.

Загальна кількість балів за заняття підрахована з урахуванням різнорівневих завдань вищого рівня (А). Якщо в розбаловці за конкретне завдання стоїть по... балів, то це завдання перевіряється фронтальною бесідою, і ви можете, відповівши на одне із запитань, отримати цю кількість балів. Деякі роботи будуть оцінюватися під час взаємоперевірок в групах, учителем у позаурочний час або на уроці, де йому будуть допомагати тьютори (кращі учні, які володіють певною сумою знань).

У кінці посібника дані таблиці по кожному міні-модулю, де вказані бали за всі завдання і вищий рівень ваших досягнень в балах. Дана таблиця, яка переводить бали в рівень научуваності в системі 12-бального оцінювання. Наведений список обов'язкової і додаткової літератури, якою ви можете користуватися при підготовці до занять з теми „Розмноження й індивідуальний розвиток організмів".

Лабораторні роботи розроблені в Робочому зошиті 10/11 для лабораторних і практичних робіт із загальної біології О. В. Данилова і С. А. Данилова.

За таблицею 6 на кожному уроці відмічається, яка групова робота зацікавила, чи всі учні були активні, чи дружно й активно працювали.

Таблиця 6. Застосування модульно-рейтингового контролю

Прізвище, ім'я УЧНЯ		Міні-модуль І
	Групова оцінка роботи групи і/-
Робота	Не цікаво	Не всі активні	Дружно, активно
Підпис п>упи: Окремі зауваження:

Розмноження та індивідуальний розвиток організмів (16 годин). Тема: Форми розмноження організмів. Нестатеве розмноження. Поліембріонія. Партеногенез. Біологічне значення розмноження.

Мета: Сформувати поняття про способи і форми нестатевого розмноження організмів; звернути увагу на спадкову однорідність потомства при даному розмноженні; обґрунтувати біологічне значення нестатевого розмноження.

Основні поняття і терміни: розмноження, нестатеве розмноження, мітоз, брунькування, спороутворення, вегетативне розмноження, партеногенез, поліембріонія.

І. Актуалізація основних знань (фронтальна бесіда).

1. Що таке життя?

2. Які основні ознаки живих організмів?

3. Що ви розумієте під поняттям розмноження?

4. У чому полягає біологічне значення розмноження?

5. Які форми розмноження організмів вам відомі?

II. Повторення та застосування учнями знань у стандартних умовах.

Індивідуальна та групова робота.

Повторіть п. 17, стор. 82-85. Питання, на які потрібно звернути увагу:

1. Що таке життєвий цикл клітини?

2. Що таке інтерфаза і які процеси відбуваються в клітині? 2 Відповісти на запитання:

Варіант 1

а) для яких організмів процес мітозу є спосіб розмноження?

б) в яких стадіях мітозу хромосома складається з 2 дочірніх хроматид і як цей процес відбувається?

в) біологічне значення мітозу. Варіант 2

1. Розмістити схематично зображені малюнки процесу мітозу відповідно його фаз. Короткий зміст процесів у відповідних фазах.

2. Відповісти на запитання.

а) чи відбувається процес мітозу в клітинах багатоклітинних організмів? Якщо так, то в яких клітинах і яке його значення?

б) який важливий процес відбувся в інтерфазі та забезпечив ідентичність дочірніх клітин при мітозі? Що лежить в основі цього процесу?

в) біологічне значення мітозу. Варіант 3.

1. Замалювати схематично фази мітозу. Короткий зміст процесів у відповідних фазах.

2. Відповісти на запитання:

а) у клітинах яких організмів зафіксований процес мітозу і які особливості утворення веретена поділу в них?

б) якщо процес репарації ДНК має відношення до процесу мітозу, то коли він відбувається, яке його значення?

в) біологічне значення мітозу. 2. Відповісти на запитання

а) в клітинах яких організмів зображений процес мітозу? Чи відбувається процес мітозу в організмі людини, якщо так, то в яких клітинах?

б) що таке каріокінез і цитокінез?

в) біологічне значення мітозу.

III. Повідомлення нових понять Вивчення та застосування учнями нових знань у стандартних умовах. Творче перенесення знань і навичок у нові умови з мстою формування вмінь.

I. Форми розмноження організмів і їх класифікація (бесіда, повторення. Стандартна схема: "форми розмноження").

Схема "Форми розмноження". Індивідуальна та групова робота. Використовуючи п. 31, стор. 149, виконати завдання. Завдання 1:

а) замалювати схему класифікації розмноження і заповнити пусті комірки.

б) що таке нестатеве розмножування?

в) які організми розмножуються нестатевим шляхом? (Робота з підручником, п. 31, стор. 149). Випишіть назви цих організмів в зошит і запам'ятайте, декілька разів повторивши про себе.

II. Поділ клітини надвоє. Завдання 2.

Пригадайте, в який площині відбувається цей поділ у: Амеби-протей (Атоєва). Євглени зеленої (Euglena virdis) Інфузорія-туфелька (Innisohya condatum). Перевірте себе, розглянувши малюнок на стор. 150.