Загальний рівень переконаності

Досить часто діяльність інженера-педагога направлена на зміну хибних переконань студента, на виробку у нього готовності до певної поведінки. Для досягнення цієї мети комунікатори використовують різні засоби переконання. Але не всі студенти однаково піддаються переконанню.

Складно піддаються переконанням особи, у яких є:

a) явна ворожість по відношенню до інших (опір переконанню може бути наслідком потреби у домінуванні над іншими);

б) готовність до перегляду своїх поглядів (прагнення завжди мати “запасну позицію”).

В той же час, в більшій ступені підвладні до переконання студенти, які мають:

а) схильність до живого відгуку на символи, багате та живе сприйняття;

б) знижена (в межах норми) самооцінка; такі люди часто не довіряють особистій думці, почувають страх перед можливим негативним відношенням навколишніх;

в) установка скоріш на інших, ніж на себе (термін “установка на інших” відноситься до такої системи цінностей, в яких найбільш головну роль грає адаптація до соціальної середи, конформізм по відношенню до соціальної групи; “установка на себе” — це система цінностей, в яких головну роль грають певні особистісні цілі, а не оцінка інших людей).

Вплив на ефективність комунікаційної зміни установок дистанції між позиціями комунікатора і реципієнта.

Однією з основних загально-психологічних вимог діяльності щодо зміни соціальних установок є те, що в процесі комунікаційного впливу повинно бути враховано співвідношення між позиціями слухачів і комунікатора. В залежності від того, нейтральна аудиторія до ідеї, що попагується, чи у неї вже склалося певне відношення до неї, вплив повинен проводитися по-різному. Різною повинна бути активність і в тих випадках, коли установка слухачів співпадає з необхідною нам позицією, а також коли незначно або істотно відрізняється від неї.

Роль взаємозв’язку позиції комунікатора і реципієнта при зміні чи укріпленні установок, що може бути викладено наступним чином:

1. При впливі погляди, які близько стоять до позиції слухачів, здаються їм більш близькими і прийнятними. Таке переживання позиції впливу може мати двобічний ефект:

а) реципієнт часто не відрізняє свою позицію від позиції комунікатора. Його увага направлена на загальні аспекти цих позицій, наслідком чого стає розширення його установки.

б) поряд з прийнятним переживанням позиції впливу, як правило, спостерігається наближення установки студента до даної позиції.

2. При впливі різко відмінних позицій вони контрастно здаються ще більш неприйнятними. Наслідком контрасного переживання позиції впливу виникає тенденція зміни установок слухача. Ця тенденція може мати потрійний ефект:

а) якщо при контрастній оцінці неприйнятної позиції суб’єкт не має додаткових внутрішніх і зовнішніх умов, то вийти з дисонансового стану йому вдається завдяки тому, що установка зближується з позицією впливу.

б) якщо при контрастній оцінці неприйнятної позиції у суб’єкта з’являється можливість явно і активно виразити і захистити власні позиції та знайти “соціальну підтримку”, то поряд з контрастною оцінкою неприйнятної позиції змінюється і установка в напрямку ще більшого віддалення позицій. В такому випадку спостерігається “ ефект бумерангу”.

в) при контрастній оцінці неприйнятної позиції у слухачів, можливо, не зміниться установка до позиції впливу. В цьому випадку їх внутрішній, конфліктний, дисонансний стан нейтралізується тим, що вони змінюють власні установки по відношенню до джерела інформації в протилежному напрямку.

Таким чином, процес зміни соціальних установок студентів шляхом комунікаційного впливу з боку інженера-педагога має певні закони. Ефективність змін соціальних установок шляхом комунікаційного впливу в значній мірі залежить від особистості комунікатора, особистості реципієнта, або соціально-психологічної характеристики групи слухачів, взаємовідношення між комунікатором і реципієнтом, спеціальної організації і подання інформації.

Використання і узгодження з цими законами комунікаційних процесів в ході викладацької діяльності інженера-педагога покращують ефективність процесу навчання і виховання студентів, створення здорового морально-психологічного клімату та установки на їх успішну навчально-пізнавальну діяльність.