Основні характеристики позицій Батька, Дорослого і Дитини

	БАТЬКО	ДОРОСЛИЙ	ДИТИНА
Характерні слова і вирази	„Усі знають, що...”, ”Ти не повинен ніколи..”, „Ти завжди повинен...”, „Я не розумію, як це допускають...”	Як? Що? Коли? Де? Чому? Можливо? Ймовірно?	Я гніваюсь на тебе! Як чудово! Відмінно! Огидно!
Інтонації	Звинувачувальні, Поблажливі, Критичні, Перерив альні.	Пов’язані з реальністю	Дуже емоційні
Стан	Гордовитий (зарозумілий) Цілком (підкреслено) правильний Надпорядний	Уважність Пошук інформації	Незграбний, грайливий, пригнічений
Вираз обличчя	Насуплене, Незадоволене, Стурбоване	Відкритий погляд, Максимум уваги.	Пригніченість, подив
Пози	Руки в боки, Вказуючий перст, Руки складені на грудях	Нахилений вперед до співрозмовника, голова повертається вслід за ним	Спонтаннарухливість (стискає кулаки, ходить смикає за ґудзик

Про ці позиції функціювання особистості, для ефективної взаємодії з довколишніми з точки зору трансактного аналізу, в особистості повинні гармонійно поєднуватися усі три стани „Я” в залежності від ситуації спілкування. Фактично це так і відбувається в реальному житті.

Зробимо деякі висновки:

Взаємодія між інженером-педагогом і студентом тільки тоді буде гармонійною і ефективною, коли між ними будуть встановлені паралельні трансакції („Батько” –„ Дорослий”, „Батько” –„Дитина”, „Дорослий” –„Дитина”).

Досвідчений інженер-педагог вміло використовує різні форми поведінки для досягнення взаємопорозуміння. Головне полягає в тому, що вони повинні бути доречними і адекватними конкретній ситуації спілкування.

Ще одна важлива психологічна умова успішної діяльності інженера-педагога, налагодження ефективної взаємодії із студентами – це впевненість у своїх силах.

Що розуміється під цим? Скоріш усього, це якість, властивість особистості, яку демонструють люди, які знають, що вони відчувають і чого добиваються, дії яких є чіткими і ясними, вони не дозволяють собі іти в обхід, завжди чітко окреслюють свою позицію.

Упевненість у собі – це далеко не те, що іменують агресивністю. Агресивна напористість часто призводить до спроб залякати інших, нерідко порушуючи їх права і гідність. Упевнена ж у собі людина реалізує право вільно виказувати свою точку зору і добиватися того, щоб її слухали, поважаючи при цьому права інших людей.

Справжня впевненість у собі має багато переваг для інженера-педагога, а саме:

-вивільняється енергія, що дає змогу почувати себе набагато сильнішим;

-він частіше добивається того, чого бажає, на що спрямовує зусилля;

-знижується напруга, що дозволяє своєчасно вивільняти придушені, пригальмовані почуття;

-в результаті виходу напруги покращуються стосунки з підлеглими;

-значно кращим стає процес прийняття рішень, бо знаходять підтримку підлеглих і сумісно вирішуються складні проблеми;

-його спокій, адекватна реакція на зміну обставин, зацікавлене ставлення до підлеглих викликає більшу довіру і почуття впевненості й у самих підлеглих.

Проте, окрім переваг у такої поведінки можуть бути і приховані недоліки, навіть пастки, в які можуть попадати некритично мислячі інженери-педагоги. Поступово може формуватися уявлення про свою безгрішність, тільки власне право на істину, розвиватися зарозумілість, перебільшення своєї ролі в управлінському процесі, намагання тиснути на тих, хто має свою точку зору тощо.

Таким чином, уміння бути по-справжньому впевненим у собі можна ідентифікувати і йому можна навчитися, збільшуючи тим самим свою здатність позитивно впливати на підлеглих. Впевненість у собі – це частково життєвий підхід, своєрідна філософія життя і більшою мірою – соціальні навички, набуті в процесі життєдіяльності, самовдосконалення тощо.

Не менш важливою в педагогічному спілкуванні є перцептивна сторона, яка полягає у сприйнятті зовнішніх ознак співбесідника, співвіднесенні їх з його особистісними характеристиками, в інтерпретації та прогнозуванні на цій підставі його вчинків. При спостереженні за студентами нам є доступними для сприйняття лише окремі зовнішні ознаки, серед яких найбільш інформативними є зовнішній вигляд (фізичні якості, форма одягу, вираз обличчя, очей тощо) і поведінка (експресивні реакції, жести, рухи тіла, здійснювані дії тощо).

Сприймаючи ці якості, ми певним чином оцінюємо їх і робимо деякі висновки (часто несвідомо) щодо внутрішніх психологічних властивостей конкретного студента. Іншими словами, на підставі сприйняття зовнішності та поведінки співбесідника ми намагаємося „прочитати” внутрішній світ людини, зрозуміти її і виробити власне емоційне ставлення до того, що сприймається і, врешті решт, до самого носія цих якостей.

Сферу можливостей суб'єктивного пізнання людини можна назвати її соціальним інтелектом, припускаючи під цим здатність розуміти самого себе, а також інших людей, їхні взаємини і прогнозувати міжособистісні події.

Так, багатьом людям властива непродуктивна ігрова поведінка (наприклад, психологічне маніпулювання), знання особливостей якої дає змогу спостерігачу вчасно знайти і скоригувати негативну міжособистісну ситуацію (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3