Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення

Професіограми і психограми є важливими методичними засобами профорієнтаційної роботи. Основними її напрямами (структурними елементами) вважаються: професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір (добір). Деякі автори в структуру профорієнтації включають і професійну адаптацію.

Проведення профорієнтаційної роботи й раціонального розподілу трудових ресурсів безпосередньо ґрунтується на порівнянні знань про професії та знань про індивідуально-психологічні якості людини. Тому в сучасній спеціальній літературі широко визнається, що основою і необхідним етапом розв’язання організаційних і методичних питань профорієнтації є вивчення конкретних видів професійної діяльності й визначення вимог, які вони ставлять до людини як суб’єкта праці.

У суспільстві існує розподіл праці, тобто окремі порівняно постійні трудові пости, відносно відокремлені галузі трудової діяльності, які називаються професіями та спеціальностями. Потрібно розрізняти поняття “професія” і “спеціальність”. Поняття “професія” ширше за поняття “спеціальність”. Професія – це визначений вид трудової діяльності, який виник у результаті суспільного розподілу праці й вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок. Вона визначається характером створюваного продукту, використовуваними знаряддями праці та специфічними умовами виробництва. Професія є групою споріднених спеціальностей. Спеціальність – підтип професії, яка визначається подальшим розподілом праці у її межах (наприклад, професія – лікар; спеціальність – терапевт, педіатр, дерматолог, уролог, стоматолог, хірург). При виборі професії бажано конкретизувати вид майбутньої діяльності до певної спеціальності.

Потрібно визнати відсутність загальноприйнятих критеріїв ідентифікації та розпізнання професій і спеціальностей. Часто ці поняття використовуються як синоніми. В ужитку іноді не розрізняють навіть поняття “професія” і “посада”.

Всебічне й глибоке вивчення різних видів професійної діяльності є необхідною умовою розв’язання і низки інших науково-практичних завдань, спрямованих на ефективну зайнятість населення, надійність праці спеціалістів, оптимізацію процесу підготовки та перепідготовки кадрів, раціоналізацію режимів і умов праці, зниження травматизму й профзахворювань, обґрунтування припустимих варіантів переорієнтації людини з однієї професії на іншу та оволодіння суміжними спеціальностями.

Основна мета вивчення різних видів професійної діяльності – надати соціально-економічну й санітарно-гігієнічну характеристику професії, визначити вимоги, які вона ставить до психофізіологічних і особистісних характеристик людини, тобто окреслити сукупність професійно важливих якостей. Вивченням професій у цьому напрямі займається професіографія.

У літературі під професіографією розуміють науку, предметом вивчення якої є професії та їх класифікація. Шляхом об’єктивного дослідження вона покликана розкрити всю складність професії, виявити її змістові й структурні особливості, визначити різноманітність взаємовідносин особистості спеціаліста з предметами, засобами й продуктами праці, з оточуючими людьми, з рядом специфічних і неспецифічних явищ, які супроводжують процес праці, розкрити властиве їй напруження різних психічних функцій і на основі цього окреслити весь спектр вимог до людини як суб’єкта відповідної професійної діяльності.

Результатом професіографічного вивчення є створення професіограми – документа, в якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об’єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що містить повний опис власне психологічних характеристик і професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.

Процес створення професіограм базується на певних принципах, дотримання яких забезпечує наукову обґрунтованість результатів дослідження. Принципи професіографії сформулював К.К. Платонов. Основними з них є комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність (вимоги до емоційної стійкості особистості в умовах перешкод і шумів), диференціація, типізація, перспективність і реальність.

Комплексний аналіз особливостей будь-якої професії передбачає: виробничу характеристику професії та її спеціальностей, включаючи економічне значення, соціологічну, соціально-психологічну, педагогічну (перелік обсягу знань і вмінь, необхідних для успішної професійної праці, термін професійної підготовки тощо) характеристики професії, а також санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з особливим наголосом на так званих шкідливих для здоров’я виробничих процесах; перелік медичних протипоказань для роботи у даній професії; психограму (перелік психологічних вимог професії до спеціаліста). Всі ці аспекти вивчення професії, об’єднані принципом комплексності, мають враховуватися, хоч і різною мірою залежно від поставленої мети дослідження.

Відповідно до принципу цілеспрямованості зміст і обсяг професіограми визначаються тими практичними завданнями, заради яких здійснюється вивчення професії. Зокрема, метою такого вивчення можуть виступати профконсультація, профвідбір, виробниче навчання, раціоналізація виробничого процесу, вдосконалення умов праці та інше.

Згідно з принципом особистісного підходу психограма повинна передбачати різні психологічні вимоги, розраховані на середнього працівника й на працівника з високим рівнем розвитку професійних здібностей. Іншими словами, професіограма має розроблятися з урахуванням правила допусків.

Важливим принципом, покладеним в основу професіографічного дослідження, є принцип надійності. Він передбачає врахування ускладнених умов досліджуваної професії, тобто вимог професії до емоційної стійкості людини в стресових ситуаціях чи в умовах посилених перешкод. Адже емоційна стійкість є однією з найважливіших умов надійності людини в процесі професійної діяльності. Цей принцип насамперед враховується під час розробки професіограм професій, пов’язаних з небезпекою, ризиком (професії водія, льотчика, операторські тощо).

Принцип диференціації вимагає при розробці професіограм враховувати специфіку різних спеціальностей, які належать до цієї професії. Наприклад, професія юриста розгалужується на такі спеціальності: слідчий, суддя, адвокат, консультант в юридичній консультації чи установі, юрист теоретик у науковому закладі тощо.

Принцип типізації, навпаки, передбачає об’єднання різних професій у певні групи за подібністю вимог до психологічної структури спеціаліста. Такий принцип покладається в основу психологічної класифікації професій. У практичній психології найчастіше використовується профорієнтаційна класифікація професій Е.О. Клімова та профорієнтаційна класифікація типів особистості й типів професійного середовища Д. Голланда.

Принципи перспективності й реальності вказують на необхідність врахування у професіографічному дослідженні тенденцій розвитку та змін у психологічній структурі досліджуваної професії.

Дотримання зазначених методологічних принципів визначає якість професіографічного дослідження й запобігає помилкам при розробці професіограм.

Комплексність і цілеспрямованість професіографії припускає вивчення професії за кількома напрямами:

1. Виробнича характеристика. Розкриває інформаційний матеріал про сукупність спеціальностей, які містить структура досліджуваної професії, а також основних технологічних “вузлів” останньої – виробничих операцій. Цьому напряму відповідає також опис основних виробничих умов професійної діяльності. На увазі маються не всі умови конкретної професійної діяльності, а лише ті, що органічно пов’язані з технологією праці, а також з предметом і цілями цієї діяльності. До цього ж напряму відноситься дослідження й опис предмета праці, всіх використовуваних засобів.

2. Економічне значення професії. У дослідженні за цим напрямом розкриваються роль і місце професії в системі народного господарства, її взаємозв’язок з іншими професіями, економічна результативність даної професійної діяльності для народного господарства в цілому й для людини, яка нею займається, зокрема заробітна плата, економічні пільги тощо.

3. Соціальна і соціально-психологічна характеристика професії. Цьому напряму дослідження професій притаманне розкриття спеціальної інформації про престиж професії, особисті перспективи фахівця, взаємодію працівників у межах безпосереднього виробничого оточення (колектив бригади, лабораторії, бюро тощо); особливості стосунків членів колективу, їх взаємодії та взаємодії керівників і підлеглих.

4. Навчально-виробнича характеристика професії. Розкриваються питання про обсяг, діапазон, глибину спеціальних знань, умінь і навичок, потрібних для оптимальної професійної діяльності. Також вказуються можливості здобуття необхідних знань і вмінь, умови навчання, навчальні заклади, які готують спеціалістів з цієї професії, термін навчання, навчальні предмети.

5. Гігієнічна характеристика професії. Вивчається навколишнє середовище. Визначаються кліматичні умови професійної діяльності, освітленість, звуки, шуми, вібрації тощо. Особлива увага приділяється хімічному складу середовища, зокрема, повітря, таким чинникам, як запах, смак, подразники шкіри. В гігієнічній характеристиці виділяються фактори, що за певних умов можуть негативно впливати на організм людини, погіршуючи стан її здоров’я.

6. Фізіологічна характеристика вимог професії до людини. В цьому напрямі дослідження виявляються фізичні й нервові навантаження, що виникають при виконанні виробничих операцій у професійній діяльності людини, зокрема, фізичні навантаження на окремі аналізатори. Визначаються типова виробнича (робоча) поза людини й можливості її зміни протягом робочого дня; нервове навантаження протягом робочого часу й у окремі періоди праці. Щодо фізичного та нервового навантаження маємо на увазі виявлення не тільки їх інтенсивності, а й тривалості. Поряд з цим досліджуються типові особливості темпу та ритму праці: чи є вони заданими, примусовими, незмінними протягом усього робочого часу, чи динамічними, варіативними, вільними тощо. Вказуються медичні протипоказання для роботи за даною професією.

7. Психологічна характеристика професійної діяльності. Передбачає визначення вимог професії до психологічної сфери особистості, в тому числі до окремих психічних функцій: жорстко пов’язані з технологією професійної діяльності й детерміновані нею; бажані для оптимальної професійної діяльності. Виявляються спеціальні та загальні здібності, від наявності яких залежить успіх діяльності в даному виді професійної праці. Окреслюються професійно значущі властивості особистості, її особливості: інтереси, вольові, емоційні, мотиваційні характеристики, комунікативні й організаторські, спеціальні ділові якості (наприклад, оперативність або пунктуальність у розв’язанні певних істотних для цієї професійної діяльності питань). Визначаються також суттєві для даної професії характерологічні особливості особистості. Розкриваються професійно значущі особливості прояву окремих психічних функцій: мислення, пам’яті, сприймання, уяви, а також сенсомоторики й уваги. Зазначаються можливості компенсації тих чи інших властивостей або особливостей прояву особистості в процесі професійної діяльності. При цьому проблема компенсації трансформується в проблему формування індивідуального стилю роботи, що забезпечує оптимальну професійну діяльність.

Такими є основні питання, які характеризують комплексний цілеспрямований підхід у професіографії.

Професіографічної інформації водночас і дуже багато, і дуже мало. Справа у тому, що про професії пише багато авторів, маючи різну мету. Це питання висвітлюється і в художній літературі, і в довідниках, і в спеціальних статтях. Інформація розпорошена в найнесподіваніших джерелах, починаючи від журналу “Дніпро” й закінчуючи публікаціями в наукових виданнях. Одному спеціалісту не під силу опрацювати всю літературу. Крім того, в ній професійна діяльність, переважно, розглядається очима вченого, тоді як для профорієнтації зміст професійної діяльності має бути представлений у формі, доступній і зрозумілій для суб’єкта, якому вона адресована.

Вивчаючи професію з метою профорієнтації, необхідно зуміти побачити професійну діяльність очима людини, яка за цією професією працюватиме. Якщо, наприклад, йдеться про опис вимог професії до психологічної сфери особистості, треба мати на увазі не просто перелік цих вимог, а їх характеристику з обґрунтуванням кожної вимоги об’єктивними умовами професійної діяльності. Якщо, припустимо, мова йде про вимоги професії до уваги людини, то мало вказати, що для цієї професії необхідний прояв того чи іншого виду уваги. Потрібно вказати джерело цих вимог у виробничо-технічній структурі професії і в об’єктивних умовах виконання професійної діяльності. У професіограмі також розкриваються можливості компенсації тих чи інших якостей і особливостей прояву особистості в процесі її професійної діяльності, визначається перелік якостей, що їх можуть потребувати екстремальні навантаження, а також протипоказання (перелік якостей, несумісних із заняттям даною діяльністю).

Отже, у професіограмі об’єктивні особливості трудового процесу, його технічні, технологічні, організаційні та інші характеристики ніби перекладаються на мову психофізіологічних і соціально-психологічних понять. Це необхідно для створення єдиної основи для порівняння особливостей професії і людини.

Так, одним з важливих завдань професіографічного дослідження є визначення показників (критеріїв) успішності діяльності, яка вивчається. Знання цих показників допомагає: перевірити, по-перше, обґрунтованість розробленої експериментальним шляхом психограми і, по-друге, ефективність методик визначення професійної придатності спеціалістів, а також оцінити загальну ефективність заходів професійного відбору й раціонального розподілу кандидатів за спеціальностями.

Професіографічний матеріал повинен містити не тільки аналіз індивідуально-психологічних особливостей, а й аналіз важливих професійних ставлень і ціннісних орієнтацій, істотних для характеристики професії. Важливою тут є інформація про можливості прояву в даній професійній діяльності творчості, ініціативи, самостійності, здатність до самореалізації і застосування новітньої техніки. Елементи характеристики професійної діяльності мають бути показані не ізольовано, а як певна сукупність, що створює психологічну структуру професії.

Отже, структура професіограми, обсяг її окремих частин, ступінь узагальнення й детальності опису тих чи інших особливостей професії визначаються, здебільшого, метою її вивчення. Але в інтересах наступної системної обробки професіограм, їх практичного використання доцільно, щоб кожна з них будувалася за типовою схемою з використанням єдиної термінології, що позначає трудові операції та індивідуально-психологічні якості, задіяні в процесі їх виконання.

Завдання для перевірки знань з теми 5

Виберіть правильну відповідь:

5.1. Професіографія – це:

а) перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здібностей;

б) наука, яка описує професії і спеціальності з погляду вимог до людини;

в) публічне обговорення або освітленні будь-яких питань щодо вибору професії;

5.2. Під професійними здібностями розуміють:

а) характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань;

б) тільки перелік обсягу знань і умінь, потрібних для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність;

в) достатньо стійкі властивості особистості, які змінюються в процесі діяльності й забезпечують її успішність і вдосконалення.

5.3. Метою професійної орієнтації є:

а) допомога особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найприйнятнішими з погляду задоволення власних потреб і потреб суспільства;

б) детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчального предмета шляхом індивідуального практичного конспектування за викладачем;

в) визначити перелік обсягу знань і умінь, необхідних для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність.

Дайте відповідь на питання:

1. Що називається психограмою особистості? Які властивості особистості вона враховує?

2. Які особливості професійної переорієнтації людей в ринкових умовах?

3. Визначте місце професіографії в системі професійної орієнтації населення.

4. Поясніть, для чого і як проводиться професіографічне дослідження.

Підготуйте доповідь на одну з тем:

1. Класифікація професій, запропонована Є.О. Климовим.

2. Психологічний профіль особистості.

3. Організація профорієнтації в сучасних умовах.

4. Особливості складання професіограм і психограм.