Заняття з виробничого навчання

Урок виробничого навчання – організаційна форма, яка забезпечує розв’язання єдиного дидактичного завдання всією групою учнів в однакових навчально-виробничих умовах (навчально-виробничих майстернях, навчально-виробничих цехах).

Успіх виробничого навчання залежить не тільки від правильного визначення його мети та змісту, а й від засобів досягнення цієї мети, тобто від методів навчання, які використовуються майстрами в різних навчально-виробничих умовах – у майстернях і лабораторіях училищ, на підприємствах.

Лише в тому випадку, коли майстер уміло володіє системою сучасних методів навчання, оптимальними прийомами їх застосування, можна досягти успіху.

Які є методи проведення занять в/н?

1. Наочний метод. Демонстрування (роздатковий матеріал, макети, моделі, показ прийомів роботи).

2. Практичні методи. Найважливішими та найпоширенішими є методи вправ.

3. Комплексне застосування методів виробничого навчання.

Під структурою заняття з виробничого навчання розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності майстра та учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань заняття. Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети заняття в цілому, проте кожний елемент заняття має свою будову й зміст, які визначаються пізнавальними, навчально-виробничими завданнями на кожному його етапі.

Кожний тип заняття має свою структуру.

У занятті з виробничого навчання розрізняють зовнішню й дидактичну структуру. Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж; основну частину – вправи (самостійну роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром; заключний інструктаж.

Дидактична структура містить цільову установку на заняття; актуалізацію знань і досвіду учнів; формування орієнтовної основи дій учнів і відпрацювання нових способів дій; застосування засвоєних засобів дій; підбиття підсумків.

Зовнішня й дидактична структура пов’язані між собою як ціле та частина. Кожний елемент дидактичної структури заняття потрібно розглядати з позиції діяльності майстра і учнів.

Змістом діяльності майстра під час цільової настанови є повідомлення теми заняття, роз’яснення мети, демонстрування зразків наочних посібників, а діяльність учнів на цьому етапі – сприймання пояснень майстра, запитання до майстра, відповіді на його запитання.

На етапі актуалізації знань і досвіду учнів проводиться їх опитування за матеріалом спеціальних предметів і попередніх занять виробничого навчання, повторення відомостей зі спеціальних дисциплін за темою заняття, на вимогу майстра учні відтворюють засвоєні раніше прийоми й способи роботи.

Діяльність майстра на етапі формування орієнтовної основи дій учнів під час вступного інструктажу передбачає показ і пояснення прийомів, способів і технологій запланованих на занятті, правил безпеки виконання роботи.

На цьому етапі учні сприймають показ і пояснення майстра, рекомендації інструкційних карт, самостійно визначають технологічну послідовність способів і режимів виконання завдань.

Під час вступного інструктажу пояснення й показ поєднуються. Зміст інструктажу визначається темою заняття.

Вступний інструктаж, який проводиться на початку заняття, має типову структуру:

– повідомлення теми й мети заняття;

– перевірка знань учнів за матеріалом, вивченим на уроках теорії, а також на попередніх уроках виробничого навчання;

– пояснення характеру й призначення запланованої на уроці роботи, порядок виконання вправ чи самостійної роботи учнів;

– демонстрування зразків навчально-виробничих робіт, передбачених для виконання;

– ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами, приладами, пристроями та іншими засобами виконання робіт, які застосовуватимуться на занятті;

– пояснення й показ найраціональніших прийомів, способів і послідовності виконання завдань, а також способів контролю якості роботи;

– розгляд типових помилок, способів їх запобігання й усунення.

Вступний інструктаж завершується закріпленням і перевіркою засвоєння учнями навчального матеріалу. Опитування тут має практичне спрямування. Учням пропонують, наприклад, відтворити показані прийоми, повторити правила їх виконання, провести певні розрахунки, знайти необхідні дані в таблиці, повторити правила організації праці та її безпеки.

До роботи учні приступають лише після того, як майстер переконався, що більшість з них зможуть успішно розпочати її. Якщо значна частина учнів не може відтворити показані прийоми або припускається помилок, то показ повторюється, поки всі учні не засвоять потрібних прийомів.

Основна частина заняття – вправи як елемент його зовнішньої структури передбачає формування (відпрацювання) нових способів дій і застосування (закріплення, розвиток, поглиблення) основних способів дій.

Під час опрацювання нових способів дій майстер організує виконання вправ і прийомів, здійснює індивідуальне та колективне інструктування учнів, повторно показує й роз’яснює прийоми на робочих місцях. Значне місце посідає робота з документацією. Елементи дидактичної структури заняття стосовно закріплення, розвитку й поглиблення засвоєних способів дій у діяльності майстра виявляються в організації вправ на виконання трудових операцій, управління технологічними процесами. Майстер скеровує свої зусилля на забезпечення якості та продуктивності навчально-виробничої праці учнів, стимулює їх до самостійності й самоконтролю в роботі, заохочує до творчого виконання завдань.

Підсумкову частину заняття виробничого навчання називають заключним інструктажем. Це активна бесіда, основним змістом якої є аналіз навчальної роботи, проведеної за день. Майстер аналізує, як пройшло заняття, яких навчальних результатів досягла група й окремі учні; вказує на помилки, порушення трудової і технологічної дисципліни.

Головне – зорієнтувати учнів на закріплення успіхів і подолання припущених недоліків у наступній роботі. Значне місце під час проведення підсумку заняття має бути відведене аналізу дотримання учнями техніки безпеки.

Заключний етап уроку потрібно будувати так, щоб учні засвоїли на ньому щось нове, закріпили свої знання й збагатили досвід. Під час оцінювання робіт насамперед зважають на їх якість і терміни виконання. Виставлені учням оцінки майстер обов’язково повідомляє.

Практикується виставлення так званих комплексних оцінок: за знання питань теорії і раніше вивченого матеріалу, вміння застосовувати знання на практиці, правильність виконання прийомів, дотримання техніки безпеки, підтримання на робочому місці встановленого порядку, самостійність у виконанні завдань, якість виконаної роботи. Практика свідчить, що комплексне оцінювання роботи підвищує інтерес учнів до виконання завдання.

Отже, основна мета виробничого навчання – навчити майбутніх робітників правильно і якісно виконувати основні трудові прийоми, формувати навички швидкості й точності, а також уміння планувати працю.