Система оволодіння методикою науково-дослідної роботи

Обов’язковим елементом системи підготовки інженера-педагога, а також будь-якого фахівця з вищою освітою є науково-дослідна робота – один з найважливіших засобів підвищення якості підготовки й виховання студентів.

Найпоширенішими методами наукового дослідження є:

теоретичний аналіз методологічної і спеціальної літератури, спостереження, експеримент, вивчення результатів діяльності, педагогічної та іншої документації тощо;

одержання об’єктивних даних залежить від правильного вибору й використання методів педагогічного дослідження;

метод завжди внутрішньо пов’язаний зі змістом і якісними особливостями об’єкту, який вивчається, й зумовлений завданнями дослідження.

Приступаючи до дослідження, насамперед потрібно вивчити історію й сучасний стан цієї проблеми. Вміння працювати з методичною, теоретичною літературою дозволяє глибше усвідомити проблему, виявити, які аспекти її недостатньо чи зовсім не вивчені.

Працюючи з літературою, слід орієнтуватися на різні довідники, збірники, реферативні огляди, бібліографічні покажчики, каталоги, посилання в книгах, статтях тощо.

Основним методом одержання фактичного матеріалу є спостереження, яке характеризується наявністю чітко усвідомленої мети. Результати спостережень необхідно фіксувати у вигляді протоколів, стенограм, хронометражів, щоденників, кінозйомок, магнітних записів тощо. Спостереження можуть бути тривалими й короткими, безперервними тощо. Наукове спостереження завжди має аналітичний характер і дає змогу вивчити об’єкт у його цілісності й розчленованості, в його природному функціонуванні. Правильно організоване спостереження надає об’єктивні результати.

Велике значення в дослідженні має експеримент, або науковий дослід – вивчення предмету, явища в спеціально створених і контрольованих умовах. Характерними рисами експерименту є заплановане втручання дослідника в явище, яке вивчається, а також можливість багаторазово повторювати, варіювати і на цій основі одержувати кращі показники. Експеримент може бути природним і лабораторним, констатуючим, формуючим і контрольним. Будь-який експеримент передбачає чітке опрацювання методики проведення, визначення основних критеріїв даного факту чи явища.

Додатковими можуть бути методи бесіди, інтерв’ю, анкетування. Оволодіння майбутніми фахівцями методикою науково-дослідної роботи – запорука дальшого професійного розвитку, поліпшення навчання й виховання студентів.

Отже, аналіз сучасних тенденцій розвитку освіти у світі дозволяє зробити висновок про те, що в багатьох країнах знижується роль чисто традиційних структур у підготовці та підвищенні кваліфікації (перепідготовці) кадрів. Розвиваються нові ВНЗ, де велика увага приділяється розвитку критичного мислення у студентів.

Разом з тим, загальновідомим є факт вступу системи освіти у світі, і зокрема в Україні, в період кризового стану, незважаючи на деякі успіхи в окремих її галузях. Це певним чином позначилось і на підготовці фахівців. Слід визнати, що існуючий сьогодні процес навчання носить переважно інформаційний характер, система навчання та виховання побудована за принципом домінантності зовнішнього впливу, переважно вербального, причому сама людська сутність з її особистими нахилами, спрямованістю та духовними потребами залишається нереалізованою.

Отже, основний шлях розв’язання цих проблем – визначення педагогічних основ підвищення ефективності навчання, пошук оптимальної педагогічної технології, яка передбачає всіляке підвищення мотивації та активності студентів.

Завдання для перевірки знань з теми 3

Виберіть правильну відповідь:

3.1. Прийом навчання – це

а) група методів, які спрямовані на оволодіння знаннями, навичками та уміннями;

б) окремий крок для реалізації навчальної мети, складова частина чи деталь методу;

в) процес засвоєння знань, формування навичок і умінь учнями.

3.2. Чи можна сказати, що:

а) методи навчання умовно можна поділити на пасивні, проникаючі, програмні та активні;

б) головним мотивом активізації навчальної діяльності учнів має бути боязнь учня отримати низьку оцінку;

в) кожен метод навчання складається з множин дидактичних прийомів, органічно поєднаних між собою і які створюють певну систему. Свою назву той чи інший метод навчання отримує за провідним дидактичним прийомом, який використовується на даному занятті.

3.3. Основними факторами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ є:

а) професійний інтерес, творчий характер будь-якої діяльності, змагальність, ігровий характер, емоційність;

б) узагальнення теоретичних розробок з проблеми та інноваційного педагогічного досвіду, нетрадиційна орієнтація при викладенні матеріалу за умови їх використання в комплексі з іншими традиційними технологіями;

в) використання пасивних та інноваційних технологій навчання, які ґрунтуються на використанні активних методів навчання.

Дайте відповідь на питання:

1. Чому поняття “метод навчання” є досить складним?

2. Назвіть основні причини необхідності оновлення методів навчання в сучасних умовах.

3. Які існують психологічні типи особистості учнів?

4. Яка класифікація методів навчання прийнята в сучасній педагогіці?

Підготуйте доповідь на одну з тем:

1. Поняття про методи активізації навчально-пізнавальної діяльності.

2. Розвиток уваги та спостережливості у студентів (учнів).

3. Методика розв’язання творчих завдань.

4. Види лекцій з опорою на активні методи навчання.