Класифікація форм організації навчально-виховного процесу майбутніх соціальних педагогів

Процес професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу являє собою сукупність зовнішньо різноманітних організаційних форм навчально-виховної діяльностіі, які у взаємодії з методами створюють єдине технологічне забезпе­чення.

Дослідники педагогіки вищої школи «організаційну форму» чи «форму організації навчального процесу» розглядають як спосіб орга­нізації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізується іміст навчальної роботи та дидактичні завдання. Форма виступає зовнішнім виявленням методу.

До базових ознак форм організації навчального процесу в вищому навчальному закладі належать: вид взаємодії викладача та студента; характер навчальної діяльності об'єкта та суб'єкта навчання; кількіс­ний склад студентів; місце, умови проведення заняття,

За ознакою педагогічної взаємодії та взаємозв'язку визначають такі форми організації навчального процесу, як лекція, лабораторна робота, залік, виробнича практика. Залежно від характеру навчальної діяльно­сті визначають співбесіду, спостереження, практичну діяльність. Залежно від кількості студентів, форми роботи визначають як індивідуа­льні, групові, потокові. За місцем проведення заняття — лекційні, польові, лабораторні форми роботи.

Варто зазначити, що впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу сприяло появі нових форм контролю, зокрема самостійної роботи студентів та контролю знань. Ідеться про форми тематичного контролю (переважно тестові) та модульного кон­тролю знань. Вони, здебільшого, позбавляють педагога необхідності застосовувати традиційні підходи оцінювання і, можливо, у майбут­ньому відбудуться суттєві зміни в класифікації організаційних форм навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Ще одну групу форм навчально-виховного процесу визначають як форми організації науково-дослідної роботи студентів. Це: науково- дослідні гуртки, проблемні групи, наукові студентські об'єднання, школи, студентське наукове товариство тощо. У цій структурі можна визначити свої форми оцінки результатів науково-пошукової роботи студентів, а саме: студентські наукові конференції, олімпіади.

У своїй практиці соціальний педагог використовує значну кількість різноманітних організаційних форм, їх можна характеризувати за спе­цифічними ознаками. Так Безпалько О.В. називає наступні специфічні ознаки форм роботи: функціональність, структурність та інтегратив­нність.

Функціональність - забезпечення виконання певних функцій соціально-педагогічної діяльності.

Структурність – ознака організаційної форми можна вважати вимогою до чітко визначеної побудови, «скелету» форми.

Ще одна особливість організаційних форм — інтегративність - процес взаємопроникнення та синтезу форм соціально-педагогічної роботи.