Проаналізуйте психологічну структуру діяльності оператора технічної системи та класифікуйте можливі оперативні помилки відповідно до змісту її елементів

Діяльність оператора в СОМС може мати різноманітний характер, але в загальному вигляді вона може бути подана у вигляді чотирьох основних етапів.

1. Приймання інформації. На цьому етапі здійснюється сприй-няття інформації про об'єкти керування, властивості середовища і СОМС в цілому, важливих для вирішення задачі, яка поставлена перед системою «оператор-машина». На цьому етапі виконуються такі операції як виявлення сигналів, виділення з їх сукупності най-більш значущих і потрібних в заданих умовах діяльності, їх роз-шифрування та декодування. В результаті цих дій у оператора складається попереднє уявлення про стан керованого об'єкта: інфо-рмації надають вигляд, найбільш придатний для оцінки і прийняття рішення.

2. Оцінка й обробка інформації. На цьому етапі здійснюється порівняння заданих і поточних (реальних) режимів роботи СОМС, виконується аналіз і узагальнення інформації, визначаються крити-чні об'єкти та ситуації і на підставі відомих критеріїв важливості і терміновості визначається послідовність обробки інформації.

Якість виконання цього етапу багато в чому залежить від за-стосованих способів кодування інформації та можливостей опера-тора з її декодування. На цьому етапі можуть виконуватися такі дії як запам'ятовування інформації, отримання її з пам'яті, декодуван-ня тощо.

3. Прийняття рішення. Рішення про необхідні дії приймають на підставі аналізу й оцінки інформації, а також на підставі інших відомих даних: про мету і умови роботи системи, можливі способи дії, наслідки правильних або помилкових рішень і т. ін. Термін прийняття рішення істотно залежить від можливої невизначеності, пов’язаної з великою кількістю рішень.

4. Реалізація прийнятого рішення. На цьому етапі здійснюється реалізація прийнятого рішення, в цілому, шляхом виконання пев-них дій або відповідних розпоряджень. Окремими діями на цьому етапі є: перекодування прийнятого рішення в машинний код, по-шук необхідного пристрою керування, рух руки до пристрою керу-вання та маніпуляція з ним (натиснення на кнопку, поворот штур-вала і т. ін.).

На якість і ефективність виконання кожного з розглянутих ета-пів впливає ряд факторів. Так, наприклад, якість приймання інфор-мації залежить від виду і кількості індикаторних пристроїв, органі-зації інформаційного поля, психофізичних характеристик інформа-ційних сигналів (розмірів відображень, їх світлотехнічних характе-ристик, контрасту, кольорового тону і т. ін.).

На оцінку та обробку інформації впливають такі фактори як спосіб її відображення, динаміка зміни інформації, відповідність її можливостям пам'яті, уваги та мислення оператора і т. ін.

Ефективність прийняття рішення визначається: типом вирішу-ваної задачі; кількістю і складністю логічних умов, що перевіря-ються; складністю алгоритму та кількістю можливих варіантів рі-шення тощо.

На виконання керувальних дій впливають такі фактори як кіль-кість пристроїв керування, їх тип та спосіб розміщення, форма, си-ла опірності тощо.

На кожному з етапів оператор здійснює самоконтроль своїх дій, який може бути інструментальним або неінструментальним. В першому випадку оператор контролює свої дії за допомогою спеці-альних технічних засобів (наприклад, за допомогою спеціальних індикаторів перевіряє правильність набору інформації). У другому випадку контроль проводиться без застосування технічних засобів (шляхом візуального огляду, повторення окремих дій і т. ін.). Про-ведення будь-якого виду самоконтролю сприяє підвищенню надій-ності роботи оператора.

Перші два етапи в сукупності відповідають отриманню інфор-мації, останні – її реалізації. Вони залежать переважно від якості функціонування аналізаторів людини-оператора та рівня його пси-хофізіологічних властивостей.

Помилка операто ра - порушення встановлених граничних значень параметрів, що викликають збої в нормальному функціонуванні ергатичних систем. В своїй книзі, Головін С. Ю., для аналізу і класифікації помилок оператора, запропонував набір з п'яти критеріїв:

а) місце помилки в структурі ергатичних системи;

б) зовнішній прояв помилки;

в) наслідки помилки;

г) характер відображення помилки у свідомості оператора;

д) причини помилки.

За зовнішнім проявом:

1) випадання окремих дій;

2) порушення послідовності дій;

3) повторне виконання одних і тих же дій;

4) виконання непередбачених в даній задачі дій;

5) неточне виконання дій (наприклад, неправильний вимір показань, неточне визначення відстані, надмірне зусилля при роботі інструментом і т. д.);

6) несвоєчасне виконання дій (збільшення понад допустимого часу виконання дії, неприпустиме скорочення цього часу, недотримання необхідної паузи, несвоєчасний початок виконання дії).

За місцем помилки в структурі діяльності розрізняють:

1) сенсорні (помилки в сприйнятті інформації);

2) логічні (неправильне прийняття рішення);

3) мнемічні (помилки, пов'язані з роботою пам'яті);

4) моторні (помилки при здійсненні керуючих впливів).

За наслідками розрізняють – аварійні та неаварійні (локальні). Перші призводять до стійкого порушення працездатності системи або її елементів (техніки і людини), другі до таких наслідків не приводять. За характером відображення помилок у свідомості оператора вони можуть бути усвідомленими і неусвідомленими людиною.