Стаття 119. Поняття повного товариства 5 страница

• у разі смерті члена кооперативу.

Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробни­чому кооперативі визначаються ГКУ та статутом кооперативу.

Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з кооперативного підприємства) може бути оскар­жено до суду.

До основних належать такі права членів виробничого коопе­ративу:

• участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

• користування послугами кооперативу;

• одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

• одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

• одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і стро­ки, визначені його статутом.

Основні обов'язки членів виробничого кооперативу полягають у дотриманні статуту кооперативу та виконанні рішень його орга­нів управління.

Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися та­кож інші права та обов'язки членів кооперативу.

Майно виробничого кооперативу становить колективну влас­ність кооперативу. Виробничий кооператив є власником буді­вель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльнос­ті, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбано­го на підставах, не заборонених законом.

Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою в поряд­ку, визначеному земельним законодавством. За земельну ділян­ку, передану в користування виробничому кооперативу, з остан­нього може справлятися плата в розмірах, визначених загальни­ми зборами членів кооперативу.

Для здійснення господарської та іншої діяльності виробни­чий кооператив за рахунок власного майна формує відповідні фонди.

Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена ко­оперативу в його господарській діяльності.

Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надхо­джень, не заборонених законодавством.

Управління виробничим кооперативом здійснюється на осно­ві самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління виробничого кооперативу є за­гальні збори членів кооперативу. До органів управління коопе­ративу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу. Статутом виробничого кооперативу може передбачатись спостережна рада кооперативу. Члени реві­зійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть бути членами його правління (головою кооперативу) чи спостережної ради.

До компетенції та повноважень загальних зборів членів вироб­ничого кооперативу входить:

• внесення змін до статуту кооперативу;

• обрання шляхом прямого таємного голосування голови ко­оперативу, членів правління кооперативу, ревізійної комісії (ревізора), спостережної ради кооперативу;

• затвердження напрямків розвитку кооперативу;

• заслуховування звітів органів управління кооперативу про їх діяльність;

• визначення видів і розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування та використання;

• затвердження правил внутрішнього розпорядку кооперативного підприємства, річного звіту і балансу кооперативу, порядку формування і розподілу доходу кооперативу, рішень правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів;

• вирішення питань про входження кооперативного підприєм­ства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь коопе­ративу в заснуванні інших суб'єктів господарювання;

• прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію коопе­ративу.

Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані зі статутною діяльністю виробничого кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно піс­ля закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися та­кож у будь-який час за рішенням правління (голови) кооперати­ву чи з ініціативи не менше третини членів кооперативу, якщо інше не передбачено статутом.

23. Приватні підприємства.

Різновидом підприємств за ознакою форми власності, на базі якої функціонує підприємство, є приватні підприємства. Особливості правового становища таких підприємств регламентуються законодавством лише схематично.

Так, відповідно до ст. 113 ГК, приватним підприємством є підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (дочірнє підприємство іншого приватного підприємства). Отже, основною особливістю такого підприємства є лише форма власності, на базі якої воно функціонує.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ГК, порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом (загальні положення щодо підприємств - статті 62-72 ГК) та іншими законами.

Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоративного. За підприємством унітарного типу майно може закріплюватися на будь-якому з основних правових титулів - праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління.

Приватне підприємство корпоративного типу має ту особливість, що майно за ним зазвичай закріплюється на праві спільної часткової приватної власності (на відміну від господарського товариства та виробничого кооперативу). Проте слід зазначити, що ГК України не містить положень щодо правового титулу майна такого підприємства, а отже - й не виключає застосування таких правових титулів, як право господарського відання чи право оперативного управління).

Особливості правового статусу ПП проілюстровані нижченаведеною схемою.

24. Поняття та ознаки господарських товариств.

Господарські товариства - це господарські організації, які створюються фізичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (як загальне правило).
Правове становище господарських товариств регулюється Господарським кодексом України (статті 79-92), Цивільним кодексом України (статті 113-162), Законом України від 19.09.1991 р. “Про господарські товариства”.
Характерні риси (статті 79-92 ГК України; статті 113-118 ЦК України; статті 1-23 Закону “Про господарські товариства”):
- господарські організації корпоративного типу (як правило, наявність двох і більше засновників - фізичних та/або юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративна форма управління справами);
- універсальність цієї організаційно-правової форми: можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті отримання прибутку (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів, неприбуткових господарських організацій (фондові біржі тощо), господарських об'єднань (холдингові компанії з мережею дочірніх підприємств);
- наявність статусу юридичної особи;
- основний правовий титул майна товариства - право власності, джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом;
- корпоративний характер управління - учасниками товариства (в персональних товариствах) або системою органів (об'єднання капіталів);
- подільність майна товариства на частки, розмір яких визначається установчими документами товариства;
- можливість для засновників (залежно від їх інтересів щодо порядку управління товариством, можливості залучення коштів інших осіб до формування майна товариства, ступеня закритості товариства, виду діяльності та ін.) вибору форми товариства, що передбачені законом: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство; наявність в учасників ГТ корпоративних прав: право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі в розподілі майна товариства у разі його ліквідації.

25. Повне товариство.

Стаття 119. Поняття повного товариства

Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними дого­вору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.