Формування поняття про колір та його властивості у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Колір - зображувальний і емоційний засіб живопису. За допомогою кольору, передається краса й багатство барв навколишнього світу. Різноманітні предмети довкілля відрізняються один від одного не тільки матеріалом, величиною та формою, а й кольором. Отже, колір - це одна з невід'ємних ознак будь-якого предмету, причому дуже мінлива. Справжній колір предметів змінюється залежно від їхнього просторового положення, сили освітлення та навколишнього середовища за якістю, кольоровим тоном та насиченістю. У чистому повітрі небо і віддалені предмети здаються більш синіми, у вологому чи похмурому - сірими. Колір у природі та житті людини відіграє велику роль. Подібно до музики кольори викликають у людей різні емоції, впливають на настрій та працездатність.

Наука, яка вивчає колір та його властивості – кольорознавство розкриває його особливості та закономірності. У кольорознавстві є свої закони, які слід вивчати, щоб застосовувати їх у навчанні та житті. З фізики відомо, якщо розпустити білий сонячний промінь через скляну тригранну призму, то він розкладеться на білій поверхні на сім кольорів спектру у такій послідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий (див. Додаток Б). Подібне розкладання сонячного проміння спостерігаємо і на небі, коли сяє веселка. Придивившись, можна помітити, що між кольорами веселки немає різкої межі, вони плавно переходять, створюючи безліч відтінків (див. Додаток Б).

Кольори спектру можна розмістити в кольоровому крузі, чистота барв якого допомагає визначити насиченість багатьох кольорів різних відтінків. У спектральному крузі виділяють три основні кольори: червоний, жовтий, синій. Між основними променями можна побачити так звані похідні, що утворилися внаслідок злиття двох поряд розміщених основних: червоного і синього - фіолетовий; синього і жовтого - зелений; жовтого і червоного – оранжевий (див. Додаток Б). Спектр зображують у вигляді кольорових смуг, що плавно зливаються, або у вигляді круга, поділеного на сектори відповідно до кількості кольорових променів спектра. Учнів початкових класів ознайомлюють з шістьма кольорами спектрального круга, трьома основними і трьома похідними та їхніми відтінками. Якщо спектр розділити на 12 частин, то дістанемо більше відтінків похідних кольорів, що залежать від відстані їх до основних променів (див. Додаток Б).

Взаємодоповняльні кольори в крузі визначають проведенням діаметру через відрізки червоного, синього чи жовтого кольору. Для червоного кольору взаємодоповняльний - зелений, для синього - оранжевий, для жовтого - фіолетовий і навпаки. Отже, у кольорознавстві кожному з теплих тонів відповідає діаметрально протилежний холодний тон.

Знайомлячи дітей початкових класів із додатковими або взаємодоповняльними кольорами, можна використати дидактичну гру „Клоуни”. В образотворчому мистецтві три кольори вважаються основними: жовтий, червоний і синій. Змішування будь-яких двох із цих кольорів дає додатковий до третього: жовтий і синій дають зелений (додатковий до червоного), синій і червоний - фіолетовий (додатковий до жовтого), червоний і жовтий - оранжевий (додатковий до синього).

Кольоровий круг можна поділити на дві частини: теплі кольори - червоножовті, які нагадують колір вогню, сонячного світла, та холодні кольори - синьозелені й фіолетові, які нагадують колір води. льоду, далини, місячного світла. Найтеплішим кольором є оранжево-червоний, а найхолоднішим - синій. Ці кольори й допомагають, коли їх порівнювати один з одним, визначати, який колір холодніший, а який тепліший. Так, оранжевий колір тепліший ніж жовтий, але холодніший ніж оранжево-червоний. Холодний фіолетовий колір тепліший за синій, але холодніший за пурпуровий; в спектральному крузі він ближче до оранжево-червоного.

Знайомству учнів з теплими і холодними кольорами відповідають такі теми: „Вогняна квітка”, „Осіннє листя” (теплі кольори), „Крижана планета”, „Снігова королева” (холодні), „Парасольки Оле-Лукойє”, „Чарівні килими”, „Житло гномів” (виражальні можливості та символіка кольору).

Для осмислення емоційної виразності теплих і холодних кольорів дітьми під час бесіди можна використати казку такого змісту: „Живуть на світі дві дівчинки - подружки - дівчинка Снігуронька і дівчинка Весна. Щороку вони зустрічаються, коли на зміну холодній зимі приходить ніжна і тепла весна. На згадку людям про свою дружбу дівчатка складають килими із квітів. Серед багатьох фарб у кожної з них є одна найулюбленіша, найчарівніша. За допомогою цих фарб вони можуть будь-який колір перетворити або в холодний, або в теплий. Щоб фарби перетворилися в холодні, дівчинка Снігуронька опускає в них маленьку синю крижинку. Дівчинка Весна, навпаки, запалюючи фарби промінцем сонячного жовтого кольору, перетворює їх в теплі, тому теплі кольори завжди пов'язують з сонцем і називають сонячними. У дівчаток є ще одна таємниця - розміщені поряд теплі й холодні кольори допомагають один одному бути „яскравішими”, „голосніше звучати”, ставати „соковитішими”.

Проте існує між подругами суперечка. Вони не можуть вирішити - як назвати зелений колір. Справа в тому, що зелений колір складається з двох: теплого - жовтого і холодного - синього. Значить, якщо замішуючи зелений, Снігуронька покладе більшу крижинку, він стане холодним, але якщо Весна великим жовтим промінцем освітить синій, то зелений колір стане теплим і радісним”.

Дійсно, теплі кольори сприймаються як більш сонячні, радісні, щасливі, веселі, в той час як холодні нагадують про деяку тривогу, загадковість, таємничість, смуток і печаль.

У ході розповіді варто продемонструвати дітям посібник ігрового характеру:

· Сонце промінням пронизує кожний колір, від чого він перетворюється в теплий.

· Дівчинка Снігуронька (Весна) в оточенні кольорів відповідної гами.

· Різні композиційні поєднання теплих і холодних кольорів з домінантою жовтого в одному випадку і синього в іншому.

· Контраст теплих і холодних кольорів в різних образно-ігрових композиціях.

На уроці варто продемонструвати слайди, де цікаво поєднуються теплі і холодні кольори - осіннє листя на фоні голубого неба, вогнище з язиками жовто-оранжевого полум'я і сірим попелом, тліючими вуглинками, розглянути репродукції картин художників з холодним і теплим колоритом: М. Врубель „Бузок”, „Демон повержений” холодний колорит, і в контраст йому живопис Архипова „В гостях”, „Дівчинка з глечиком”.

З метою закріплення опрацьованого матеріалу діти виконують практичне завдання: намалювати килим із кольорових квітів, який складають разом Снігуронька і Весна. Робота базується на контрасті теплих і холодних кольорів, які передаються великими мазками, розміщені поряд для більшої емоційної виразності й співзвуччя. Завдання додому: подумати, де ще в природі зустрічаються теплі й холодні кольори. В якій порі року, яка кольорова гама переважає, і де більш виразніший контраст теплого й холодного кольору.

У кольорознавстві всі кольори поділяють на хроматичні - барвисті та ахроматичні - безбарвні. До хроматичних кольорів належать всі кольорові відтінки спектра, до ахроматичних - кольори, відсутні в спектрі: білий, відтінки сірого та чорний.

Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки яскравістю, тобто один з них світліший, а інший темніший. Якщо ахроматичний колір має ледь помітний синюватий, червонуватий чи інший відтінок, він є хроматичним. Хроматичні кольори характеризуються трьома ознаками: кольоровим тоном, ясністю і насиченістю. Всі якості кольору, які і в природі, можна визначити через ці три основні ознаки.

В програмі „Образотворче мистецтво” знайомству з ахроматичними і хроматичними кольорами в 1 класі відводяться такі теми як: „Чорно-білий і кольоровий телевізори”, „Як бачить колір кішка (собака)?”, „Риба-кит у морі синім”, „Завесніло вже довкола" (3 клас), „Світанок, ніжний ранок” (3 клас).

Разом з дітьми варто придумати казку про сірий колір. Після цього учням показуємо зображення весняної землі з неяскравими кольоровими поєднаннями сіро-коричневої гами. Весняні пейзажі з сіро-рожевим, сіро-коричневим колоритом, при цьому підкреслюємо пастельність, ніжність і тонкі колірні переходи. З живописних творів до цього уроку найбільше підходять такі: „Осіння пісня” В. Борисова-Мусатова, „Небесний бій” М. Реріха.

Кольоровий тон - відмінна ознака кольору. Всі теплі і холодні кольори і відтінки мають кольоровий тон (червоний, жовтий, синій, зелений).

Ясність - властивість кольору бути більш чи менш яскравим (світлим). Вона визначається ступенем наближення даного кольору до білого. Хроматичні кольори відрізняються різною ясністю стосовно один до одного. Так, жовті кольори - найсвітліші, а сині і фіолетові серед хроматичних кольорів - найтемніші.

Насиченістю (інтенсивністю) кольору називається ступінь чистоти даного кольорового тону, тобто ступінь відмінності хроматичного кольору від ахроматичного тієї ж ясності. Максимально насиченні кольори - кольори спектра. Насиченість кольору змінюється, коли його змішують з чорною фарбою або білилами: колір втрачає свою яскравість, стає сіруватим. Якщо в хроматичному кольорі є сірий, він ненасичений, спокійний.

Знайомлячи учнів з насиченими і ненасиченими кольорами, звертаємо їхню увагу на різне „звучання” кольорів, які отримуємо в результаті змішування основних кольорів з чорною і білою фарбою. При змішуванні з чорним кольором настрій отриманого колориту можна охарактеризувати як „тривожний”, „грізний”, а при змішуванні з білим він стає „ніжним”, „дзвінким”, „радісним”. Якщо ж змішати будь-який колір з сірою фарбою, він приглушиться, стане „непомітним” і „сумним”, ніби наповниться туманом.

Після цього діти виконують практичну роботу - малюють весняну землю або небо з хмарами, як це буває ранньою весною, коли сонце ще не пробило товщину хмар, а лише злегка відтінила глухим бузково-рожевим кольором великі хмарні клуби. Завдання можна виконувати у такому вигляді: вчитель дає словесний опис декількох пейзажів, а в цей час учні в кольорі передають свої враження під час створення палітри дзвінких, відкритих кольорів. Вони зображують соковиту траву і ніжні, ледве розкриті листочки, рожеві стовбури беріз, маленькі вогники бузкових первоцвітів.

Завдання можна видозмінювати: попросити дітей зобразити, як яскравий пейзаж стає сумним, завдяки туману, який огортає всю соковитість фарб. Діти покривають все зображення сірою фарбою, охайно і почергово прописуючи небо, траву, дерева. (Спочатку туман покрив небо, - прописуємо знову небо короткими мазками. Потім туман опускається на зелень трави і на стовбури дерев. З дерев спускається на землю). На уроці звучить музика, яка супроводжує перегляд зорового ряду або практичну роботу - фрагмент „Ранок” із сюїти Е.Гріга „Пер Гюнт” або композиція „Весна” Е.Гріга.

Пропонуємо домашнє завдання: поспостерігати як пробуджується природа весною, як слабкі квіти весни поступово наповнюються сонячним світлом. Подумати, які почуття викликають дзвінкі і глухі кольори (насичені і ненасичені). Знайти репродукції художніх творів, в яких переважає ніжний і сумний колорит.

Характеризуючи кольоровий тон, насиченість і ясність, можна правильно визначити колір будь-якого предмета, якість кольору, його зв'язок з іншими кольорами. Одночасне порівняння предметів за трьома ознаками кольору і методом визначення світлових і кольорових відношень.

У роботі з фарбами, особливо в декоративному і тематичному малюванні, велике значення має уміння гармонійно поєднувати кольори. Поєднання кольорів може бути контрастним і близьким за кольором і тоном. Щоб визначити гармонійне поєднання, використовують кольоровий круг з дванадцяти частин. Контрастні кольори перебувають на одному діаметрі (через 5 кольорів). Так, для оранжево-червоного взаємодоповняльним є синьо-зелений. Гармонійне поєднання з трьох кольорів визначається їх розміщенням через три кольори один від одного. Поєднання з чотирьох кольорів визначається їх розміщенням через два кольори. Гармонійне поєднання кольорів залежить від кількісного співвідношення кольорів. Так на зеленому фоні червона пляма сприймається позитивно, а зелена на червоному негативно.

Гармонійному поєднанню сприяє урівноваженість теплих і холодних кольорів. Відомо, що теплі кольори добре сприймаються поряд з темними, а холодні - поряд із світлими. Якщо потрібно виділити колір, його оточують менш насиченим і яскравим.

Часто в образотворчому мистецтві виникає потреба у використанні спокійного поєднання кольорів. Тоді користуються більш близькими за спектральним кругом поєднаннями, та поєднанням з однієї гами кольорів. Найважливіше завдання художника, використовуючого колір знайти найбільш ефективні гармонійні кольорові поєднання. Взяті кольори можуть поєднуватися гарно (гармонійно) або негарно (дисгармонійно). Кольорові гармонії - це комбінації небагаточисленних кольорів, розміщених в певному порядку. Прослідковуючи поєднання кольорів у живопису, можна встановити такі схеми гармонійних поєднань кольорів:

· Двоколірна гармонія - поєднання протилежних в кольоровому крузі кольорів. Таке поєднання трохи загрубе, контрастне, має місце тільки в плакаті.

· Триколірна гармонія - кольоровий круг ділиться точно на 3 частини. Взяти будь-який колір, знаходимо до нього 2 інших.

· Чотириколірна гармонія круг ділиться на 4 частини. Із чотириколірної і триколірної гармонії можна взяти не всі кольори, а тільки будь-які два-три. Їх поєднання також буде гармонійним.

Аналізуючи тематику завдань в програмі, ми можемо відмітити, що такі поняття як гармонія споріднених кольорів дітей знайомлять в 2 класі, теми „Осінь-мальовничка”, „Веселе сонечко сховалось у веселих хмарах весняних”, поняття кольорові контрасти в темі „Лиш айстра у саду цвіте”, „Чарівний ліс вночі”. В 3 класі - контрасти сполучення кольорів в темі „Райдужна птиця”, у 4 класі - гармонія колірних співзвучань, що базується на використанні споріднених колірних тонів (теплих і холодних, інтенсивних і м'яких), колірних відтінків одного (певного) кольору, контрастів додаткових кольорів (яскравих, інтенсивних і м'яких, пастельних), у темах „Зелений гном у зеленому лісі”, „Я стільки сонця в очі взяв”, „На червоній планеті”.

Діти молодшого шкільного віку не завжди вміють виділити головне, правильно назвати колірний тон, дібрати за словесною вказівкою потрібний колір, побудувати колірний образ. Щоб допомогти їм вчителю слід використовувати вправи на розвиток чуття кольору та вміння формувати цілісний колірний образ.