Формування навички емоційно-естетичної оцінки колориту художніх творів на уроках - бесідах про мистецтво

Аналізуючи твори мистецтва, слід навчати учнів давати емоційно-естетичну оцінку колориту творів художників. Велику роль у формуванні в учнів поняття „колір” відіграють бесіди про мистецтво і явища навколишнього світу. В 1-2 класах бесіди проводять на початку, в середині, або в кінці уроку 8-12 хв., а в 3-4 класах бесіди як окремі уроки 20-25 хв.

Колорит в живопису такий же різноманітний, як і сам живопис. Все багатство і розмаїття колориту пов'язане з різноманіттям можливих кольорових композицій. Структура світла в картині і належна кольорова композиція, включаючи характер самого кольору і його трактування, визначають вид колориту. На характер колориту впливає техніка живописного письма. Імпресіоністи перейшли від механічного змішування фарб до роздільного мазка, тобто до оптичного змішування. Кольори при цьому стали виходити легкими, повітряними, менш матеріальними.

Судження про колір в картині в більшості залежить від сприймання його глядачем, від осмислення кольору. Це означає, що при оцінці дії кольору на особистість глядача в силу вступає і суб'єктивний фактор. Колорит як обов'язковий компонент художньої форми в живопису бере участь у формуванні художнього образу і неминуче пов'язаний із сюжетною і предметною основою твору. Як невіддільна частина художнього образу колорит здійснює сильну емоційну дію. Колорит картини великою мірою залежить від кольору, від його різноманітності, від характеру кольорових поєднань. Кольорові поєднання пов'язані з композицією кольору, тобто від розміщення кольорових плям.

Колорит залежить від того, як виглядає кожен колір, чи подано його локальною плямою, чи ускладнено багатством відтінків, градацій, які сприймаються як зміни кольору. По-іншому оцінюється колорит, коли колір роздрібнений, як в живопису пуантилістів. Тобто, колорит залежить від трактування кольору. Отже, можемо зробити висновок, що кольорові поєднання (кольорова гармонія), кольорова композиція і кольорове трактування відіграють найбільшу роль серед чинників, які формують колорит.

До однотонного живопису ми впевнено відносимо роботу Пабло Пікассо „Старий жебрак з хлопчиком”, хоча в цьому творі ми бачимо охристі кольори. Отже, колористичний результат слід оцінювати, не за присутніми в композиції кольорами, а лише за тими із них, які змінюють враження про колірність твору, тобто активно беруть участь у формуванні колориту картини.

До споріднено-контрастних поєднань можна віднести колорит картини Пабло Пікассо „Дівчинка на кулі”, до творів контрастного колориту віднесемо картину Пабло Пікассо „Подорожуючі гімнасти", натюрморт Поля Гогена „Папуги”, натюрморт Анрі Матіса „Фрукти і бронза”.

Навчаючи учнів початкових класів аналізувати колорит живописних творів вчитель використовує різні методи і прийоми. Це і мистецтвознавча розповідь вчителя, бесіда, різні дидактичні ігри „Виклади фішками улюблений колір художника”, „Виклади кольори картини”, „Чарівні барви в кольорах лісу”, „Назви кольори весни”.

Наведемо приклад розповіді вчителя за картиною І.І. Шишкіна „Сосновий гай” (див. Додаток Б).

„Які чудові картини! Недаремно Шишкіна називали „богатирем російського лісу”. Зображуючи ліси, він показував щедрість і красу природи. А якими дивовижними фарбами написані його картини! Дзвінкими, світлими, соковитими. Тут і блакитно-зелені, і золотисто-коричневі. Поблизу вони яскраві, а далі бліднуть, темнішають.

В картинах Шишкіна багато повітря, простору, краси. Чергування освітлених сонцем і затінених плям передає перспективу лісу, створює враження, що у нього можна увійти, доторкнутися лісових таємниць, як торкнулися їх сьогодні ви”.

Фрагмент уроку на тему „Парк восени” малювання фарбами.

Вч.: діти, уявімо, що ми прийшли до осіннього лісу. І ось що ми там побачили...

(Педагог відкриває картину В.Полєнова „Золота осінь”) і діти розглядають її 1,5 - 2 хвилини (див. Додаток Б).

Вч.: Подивіться, як художник Полєнов зобразив куточок лісу восени. Що можна про нього розповісти?

Які кольори використав художник? Чому тут так багато жовтого кольору? А якими кольорами художник намалював небо?

Звертає увагу на яскраві фарби осені. Потім пропонуємо уявити себе художниками, які добирають фарби для малювання картини про осінь. Кожна дитина повинна визначити кольори на репродукції у утворити на палітрі, змішуючи різні кольори, відтінки,

Розповідь вчителя за картиною:

„Перед нами красива лісова галявина. Осінь вже прийшла до лісу. Стрункі берізки, що стоять стіною, горять на сонці, їхнє листячко стало немов золотим. Травичка теж пожовкла. Сонечко освітило її своїми променями.

За берізками помітні зелені дерева. Осінь ще не змінила їхнє вбрання. Ці дерева нагадують нам про літо. Небо синього кольору, що переходить у сірий. Це воно так готується до холодних днів. Тіні теж осінні - блакитні, фіолетові.

Малюючи осінній ліс, художник використав багато кольорів, але найбільше в картині - жовтих, сонячних, осінніх барв”.

Розповідь за картиною Л. Бродської „Засніжений ліс” (див. Додаток Б).

„Тихе, сонне царство в лісі. Дерева вкриті снігом, таємничі, немов казкові. Густий ліс стоїть поважний, спокійний, не ворухнеться. Дерева старі, високі, своїми верхівками наче впираються в небосхил. Широкий шлях, що йде через ліс, теж вкритий снігом. На ньому бачимо сліди від саней, які щойно проїхали тут.