Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на будівництво в Україні визначено чинним нормативним актом — Державною будівельною нормою ДБН А.2.2-3-2004. Вимоги цього нормативного акту є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами — суб’єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Підставою для проектування об’єктів виступає завдання на проектування, що затверджує замовник, а також архітектурно-планувальне завдання. Вихідні дані, достатні для виконання проектних робіт на відповідній стадії, замовник зобов’язаний надати до початку виконання проектних робіт. Проектні роботи виконуються на підставі договорів, укладених між замовниками та проектувальниками. Договір — основний організаційно-правовий документ, який регламентує взаємовідносини між замовником та проектувальником. Договір можна укладати на виконання комплексу проектних робіт, окремих розділів проекту. При цьому інженерні дослідження повинні бути виконані до початку розроблення проектної документації.

Для погодження і затвердження розробляється технічний проект, для будівництва — робоча документація.

Для технічно і архітектурно нескладних будівель та споруд застосовується одностадійне проектування та розробляється один документ — робочий проект зі зведеним кошторисом. Для технічно складних об’єктів відносно містобудівних, архітектурних, художніх та екологічних вимог, технології, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних конструкцій для експериментального будівництва, а також обґрунтування інвестицій розробляється, як правило, ескізний проект, або техніко-економічне обґрунтування інвестицій, проект і робоча документація (тобто має місце дво- або тристадійне проектування).

Стадії проектування встановлюються інвестором спільно з проектувальником залежно від архітектурної та екологічної складності проекту, вимог місцевих органів, вартості будівництва. Проектувальники в процесі розроблення проектної документації повинні забезпечувати:

· відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

· відповідність чинним нормативним документам, а у разі відхилення від їхніх вимог виконувати узгодження в установленому порядку;

· захист навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів;

· експлуатаційну надійність і безпеку;

· високу ефективність інвестицій; патентоспроможність та патентну чистоту технічних рішень і застосованого обладнання;

· конкурентоспроможність продукції.

Відповідальною особою за технічні, економічні, естетичні та екологічні якості проекту в цілому є головний архітектор проекту, що готує договори, координує дії виконавців, веде переговори із замовниками, субзамовниками та підрядниками, або головний інженер проекту, що є одночасно і автором проекту, тобто проект створюється під його безпосереднім керівництвом і за безпосеред­ньої участі. Відповідальною особою за якість розподілу проекту є керівник проектного підрозділу та головний спеціаліст.

Замовники і проектувальники зобов’язані на підставі договорів своєчасно, до передачі проектної документації у виробництво, вносити в проектну документацію зміни, пов’язані з введенням у дію нових нормативних документів, заміною обладнання, а також зміною ситуації на будівельному майданчику об’єкта або відносно об’єкта. Проектувальник зобов’язаний своєчасно сповіщати замовника про зміни норм.

Затвердження проектної документації у разі власного джерела інвестицій здійснюється за рішенням замовника, а у разі інших джерел інвестицій — за рішенням інстанції, яка затверджує проектну документацію. При цьому робоча документація може розроблятися до затвердження попередньої стадії проектування. Такий порядок зумовлює гарантію замовника щодо оплати додаткових робіт, пов’язаних з переробленням робочої документації, в разі внесення змін затверджуючої організації у проект.

Проектна документація складається з ескізного проекту, техніко-економічного обґрунтування, проекту, робочого проекту та робочої документації.

Ескізний проект містить принципові рішення містобудівних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог, підтверджує принципову можливість створення об’єкта, визначає його вартість.

У складі графічної частини та пояснювальної записки ескізного проекту для обґрунтування та прийняття архітектурних рішень за завданням на проектування можуть додатково виконуватися інженерно-технічні та конструктивні розробки, схеми інженерного забезпечення об’єкта і обґрунтування ефективності інвестицій.

Ескізний проект розробляється з додержанням існуючої містобудівної документації, архітектурно-планувального завдання, інвестиційних намірів, вимог охорони навколишнього середовища.

Ескізний проект після схвалення органами містобудування та архітектури або затвердження є основою для подальшого розроблення проектної документації.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій вмотивовує необхідність і доцільність будівництва та реконструкції промислових об’єктів, їх технічну здійсненність та ефективність інвестицій. Тут інвестиції мають розглядатися як рішення щодо розміщення, потужності об’єкта, оцінки впливів проектної діяльності на навколишнє середовище, відповідність архітектурним вимогам тощо, згідно із завданням на проектування.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій після його схвалення або затвердження є підставою для подальшого розроблення проектної документації.

Проект на будівництво об’єкта цивільного призначення розробляється на підставі вихідних даних та завдання на проектування, погодженого з ескізним проектом і техніко-економічним обґрунтуванням інвестицій.

Проект на будівництво об’єктів цивільного призначення, як правило, повинен складатися із таких розділів:

· пояснювальна записка з вихідними даними;

· архітектурно-будівельне рішення, генплан, благоустрій територій, у разі необхідності — схема транспорту;

· технологічна частина;

· рішення щодо інженерного обладнання та зовнішніх інженерних мереж;

· оцінка впливів на навколишнє середовище (у разі необхідності);

· організація будівництва;

· кошторисна документація;

· відомості обсягів робіт;

· демонстраційні матеріали, макети.

Проект на будівництво об’єктів промислового значення, як правило, повинен складатися з таких розділів:

ü пояснювальна записка з вихідними даними;

ü генеральний план на транспорт;

ü технологічна частина;

ü рішення щодо інженерного обладнання та зовнішніх інженерних мереж;

ü архітектурно-будівельні рішення;

ü організація будівництва;

ü оцінка впливів на навколишнє середовище;

ü кошторисна документація;

ü демонстраційні матеріали (відповідно до завдання на проектування);

ü збірники специфікацій на устаткування, матеріали, конструкції та вироби;

ü відомості обсягів робіт;

ü техніко-економічна частина, економічні показники.

У разі застосування обладнання індивідуального виготовлення у відповідних розділах проекту належить наводити вихідні вимоги на розроблення цього обладнання, включаючи нетипове і нестандартизоване.

Робочий проект є суміщеною стадією проектування, призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об’єкта.

Робочий проект виконується на підставі погодженої планувальної документації, державних програм розвитку галузі або погоджених передпроектних пророблень, завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення. Робочий проект складається з пояснювальної записки з техніко-економічними показниками і робочих креслень, кошторисної документації та розділу організації будівництва. Пояснювальна записка може викладатися на аркушах загальних даних відповідних розділів робочого проекту. Всі матеріали робочого проекту видаються замовнику в чотирьох примірниках.

Робоча документація включає:

· робочі креслення, які розробляються відповідно до вимог державних норм;

· паспорт оздоблювальних робіт;

· збірники специфікації обладнання, виробів і матеріалів;

· опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

· вихідні вимоги на розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення, для якого вихідні вимоги в проекті не розроблялися.

Обсяг та деталізація робочих креслень повинні відповідати вимогам стандартів «Системи проектної документації для будівництва» і бути доведені до мінімально необхідних розмірів.