Предмет і завдання курсу «Історія України»

Історія України - це історія боротьби українського народу за свою незалежну та самостійну українську державу.

Населення України багатонаціональне. За даними Всесоюзного перепису населення 1989 року в Україні налічувалося: 72,7% - українців; 21,9% - росіян; 0,9% - євреїв; 0,8% - білорусів; 0,6% - молдован; по 0,4% - поляків і болгар; 2,7% - це представники інших національностей.

Ставши незалежною демократичною державою, Україна ввійшла в міжнародну співдружність цивілізованих країн. Її визнали понад 150 держав світу.

Історія України як наука вивчає закономірності становлення й розвитку економічного, політичного та культурного етапів українського народу в рамках існуючого кордону від найдавніших часів до наших днів.

Вивчення історії України ґрунтується на історичних джерелах. Під історичними джерелами розуміються всі пам’ятки минулого, які свідчать про історію людського суспільства.

Першоджерелом історичних знань про минуле людського суспільства була усна народна творчість, яка знайшла своє відображення в історичних переказах, піснях, легендах, що збереглися в писемних творах та передавалися народам усно із покоління в покоління.

Серед писемних творів найбільш старовинними є літописи, у першу чергу “Літопис руський”, який починається “Повістю минулих літ”. У період феодальної роздробленості Київської Русі важливими пам’ятками літописання були літописи Київський та Галицько-Волинський.

Для вивчення минулого України другої половини XVII - початку XVIII ст. велике значення мають козацькі старшинські літописи Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.

У другій половині XVIII ст. з’явилося чимало творів, у яких описувалося минуле України. Це були твори П.І.Симоновського “Коротке описання про козацький малоросійський народ” (1765), В.Г.Рубана “Короткий літопис Малої Росії (1777), Я.М.Марковича “Записки про Малоросію” (1798) та ін.

Видатними істориками XIХ – початку ХХ ст. були Максимович М.О., Антонович В.Б., Костомаров М.І., Куліш П.О., Драгоманов М.П., Єфименко О.Я., Багалій Д.І., Яворницький Д.І., М.Грушевський та інші.

Особливий інтерес до історії України розпочався в умовах розбудови незалежної України. За цих умов для науковців з’явилися нові можливості, а саме:

- стають доступними праці раніше заборонених або призабутих українських істориків, а також істориків української діаспори;

- розширяється доступ до раніше закритих архівних фондів;

- почався перегляд оцінок історичних явищ, подій, діячів.

Таким чином, в історичній науці намічається повернення до історичної правди.