Типи розділових знаків

Розрізняють два основні типи розділових знаків: 1) віддільні, або відділяючі, за допомогою яких розмежовуються сусідні речення, однорідні члени речення тощо (крапка, знак оклику, знак питання, крапки, кома, крапка з комою, двокрапка, тире); 2) видільні, або відокремлювальні, за допомогою яких у реченні виділяються звертання, вставні і вставлені слова, словосполу­чення й речення, відокремлені й уточнювальні члени речення. Видільні розділові знаки можуть виступати як парні (дві коми, дві дужки, два тире, лапки).

Деякі вчені серед видільних розділових знаків окремо розгля­дають відокремлювальні, до яких відносять кому, дві коми, тире і два тире, та виділяючі, або власне видільні, до яких відносять лише парні розділові знаки (дві коми, два тире, дужки й лап­ки), проте в такому розрізненні, очевидно, особливої потреби немає.

Щодо місця розташування окремих розділових знаків у ре­ченні слід мати на увазі: в кінці речення вживаються такі роз­ділові знаки, як крапка, знак питання, знак оклику, крапки, а в середині — кома, крапка з комою, двокрапка, тире, зрідка крапки.

Список рекомендованої літератури

Курс сучасної української літературної мови: У 2 т. / За ред. Л. А. Була-

ховського. — К., 1951. — Т. 2. — С. 360^07. Тоцька Н. І. Українська пунктуація: Практикум. — К., 1989. Український правопис. — 4-те вид., випр. й допов. — К., 2002. — С. 131—

160.