Право і політика

На відміну від політики право покликане виражати та охороняти загальносоціальні цінності та інтереси (Таблиця 10.5).
Крім того, основи демократичної, соціально-правової держави становлять підгрунтя для формування гармонійної взаємодії права та політики, і, насамперед, виявляються у появі такого феномену як «правова політика » (Таблиця 10.6).Перехід від «права сили» до «сили права», ствердження авторитету права, потребує повагу до права, не лише з боку пересічних громадян, але, насамперед, з боку політичних, державних діячів, посадових осіб державно-владних структур. При цьому значущість правової політики особливо актуалізується в суспільствах перехідного типу, де, як правило, політико-правова ситуація складна та суперечлива, оскільки її головними рисами є нестабільність, клановість, криміногенність.
Держава шляхом вироблення актів юридичного права «виражає» владне волевиявлення і тому може сформуватися уявлення, ніби держава створює право; проте за допомогою «юридичних актів», має виявлятися волевиявлення не конкретних державних посадовців, а воля усього народу, як прояв загальносоціальних інтересів, котрі і покликана виражати та захищати така особлива політико-правова організація суспільства як держава; саме тому юридичні норми повинні мати об’єктивний, загальносоціальний характер. Закони, які спрямовані на забезпечення конкретних «політичних замовлень», не мають об’єктивний характер.
Правова політика, загалом, це переведення на юридичну мову об’єктивних потреб розвитку суспільства.
Водночас надмірна ідеалізація значущості юридичних інструментів (як прояв правового ідеалізму) в процесі вирішення усіх проблем суспільної життєдіяльності, (в тому числі і там, де така «зарегульованість» може призвести до вкрай негативних проявів у подальшому), як і зневажання правовими, юридичними засобами, взагалі, (як прояв правового нігілізму).
І тому саме обґрунтована, виважена програма заходів у сфері правової політики може забезпечити визначення «раціональних» пріоритетів правового впливу у сфері правового регулювання з метою недопущення не лише проявів зарегульованості суспільних відносин, проявів необ’єктивного врегулювання суспільних відносин, але і наміру реалізувати певні політичні замовлення тощо.
Взаємодія права і політики виявляється, передусім, у тому, що вони мають єдине джерело розвитку і функціонування — суспільні відносини, і, насамперед, відносини власності, на підставі яких виникають політико-правові зв'язки. В основі своїй ці феномени містять загальні ціннісні орієнтації, що відображають характер взаємозв’язку соціальних суб'єктів в конкретно-історичний період. Засади демократичної, соціально-правової держави становлять підгрунтя для формування гармонійної взаємодії права та політики, що, насамперед, виявляється в появі такого феномену як «правова політика».