Висновки до розділу 3

Держава є, насамперед, союз правовий, оскільки право виступає джерелом легалізації державної влади. З моменту виникнення держави її призначення виявлялось у двох напрямках: у забезпеченні загальносоціального блага та у здійсненні організованого примусу в масштабах усього суспільства. В процесі розвитку загально-соціальні та загальнолюдські орієнтири держави витісняють її вузько-класові пріоритети. Значущість держави у політичній системі суспільства особлива, оскільки особливим є соціальне призначення держави.
Практика демократичного державотворення передбачає існування великої кількості специфічних державних форм, які в умовах конкретних історичних реалій є проявом особливості відповідних соціальних систем; тобто державна форма зумовлена в кожній окремо взятій країні світу цілою сукупністю різних за характером чинників (політичних, економічних, національних, релігійних та ін.), а тому і практика державотворення, поки що не знає єдиного стандарту організації влади в правовій державі.
Механізм держави будується, насамперед, з урахуванням мети, завдань та призначення держави в певний історичний період її існування.

Вступ

Вступ

Метою даного розділу є опанування багатогранної природи права.
З моменту свого виникнення право виокремлюється як специфічний суспільний феномен, набуваючи відносну відокремленість щодо інших сфер життєдіяльності суспільства (політичної, економічної тощо).
В процесі ускладнення суспільного життя прослідковується тенденція до підвищення значущості права в усіх сферах діяльності людини, що дозволяє йому здійснювати активний вплив на соціально-економічні процеси, встановлювати межі соціально значимої діяльності держави та гарантувати суспільство від узурпації політичної влади. І це, до речі, є підтвердженням нормального розвитку суспільної життєдіяльності, в процесі якої Людина, врешті-решт, починає усвідомлювати цінність вирішення будь-якої ситуації саме правовими методами, адже, як відомо грунтом права є духовне, тобто розумне.
В результаті вивчення даної теми 10 студенти мають опанувати: природу права; зміст принципу плюралізму різних концепцій праворозуміння; еволюцію становлення та розвитку доктрини природного права у її співвідношенні та взаємозв’язку з іншими концепціями праворозуміння; особливі ознаки юридичного права; загальносоціальне та спеціальне призначення права; зміст функцій права та їх співвідношення з правовим впливом і правовим регулюванням; значення та особливості принципів права; особливості співвідношення та взаємозв’язку права і політики, права та економіки
В результаті вивчення даної теми 11 студенти мають опанувати: зміст поняття «правоутворюючі фактори»; види правоутворюючих факторів; особливості форм права в системі джерел права; головні властивості та ознаки нормативно-правового акту в порівнянні з іншими формами права; особливості законів в порівнянні з підзаконними нормативно-правовими актами; основні параметри, що визначають межі дії нормативно-правових актів

В результаті вивчення даної теми 12 студенти мають опанувати: своєрідні риси правової системи як складового елементу соціальної системи та правової сім’ї; зміст категорії «правова сім’я»; критерії типології правових систем; особливості сім’ї континентального права, сім’ї загального права (англо-американської правової сім’ї), сім’ї мусульманського права, сім’ї традиційного права, слов’янської правової сім’ї.
В результаті вивчення теми 13 студенти мають опанувати: зміст поняття «правосвідомість», багатогранну природу її видів (індивідуальної, групової, суспільної, пересічної, професійної, наукової); функціональне призначення правосвідомості; особливі риси структурних елементів правосвідомості – правової психології та правової ідеології; сутність правового ідеалізму та правового нігілізму; особливості правової культури як суспільного феномену; значення правового виховання у процесі формування правосвідомості та правової культури
В результаті вивчення даної теми 14 студенти мають опанувати: зміст юридичної нормотворчої діяльності як одного із етапів правоутворення і при цьому навчитися співвідносити правоутворення та юридичну нормотворчість; зміст різних видів юридичної нормотворчої діяльності; значущість юридичної нормотворчості та її принципів в процесі виникнення і подолання кризових явищ у суспільстві та державі; особливості певних видів юридичної нормотворчої діяльності; співвідношення нормотворчого юридичного процесу та нормотворчої юридичної процедури; особливості законодавчої процедури; особливі риси кожної стадії законодавчого процессу; співвідношення «офіційного оприлюднення» і «офіційного опублікування» законодавчого акту.
В результаті вивчення даної теми 15 студенти мають опанувати: особливості та фактори становлення і розвитку системи соціального регулювання; чинники впливу на формування норм права; зміст соціальної ефективності норм права як визначальних правових засобів правового регулювання; місце правових норм у системі соціальних правил; особливі риси правових норм певних видових груп, як-то, норм уповноважувальних, зобов’язальних, забороняльних, норм матеріального та процесуального права та ін.; особливості зовнішнього вираження норм права у нормативно-правовому акті; особливості структури норми права та способів її викладення у статті нормативно-правового акту як вихідній основі системи законодавства України.
В результаті вивчення даної теми 16 студенти мають опанувати: логіку побудови внутрішньої організації (структури) системи права (за метою, завданнями, предметом і методом правового регулювання); особливості її структурних підсистем (публічного, приватного та комплексного права, матеріального та процесуального права); співвідношення структури системи законодавства та структури системи права, виокремлюючи їх особливі риси; особливості кодифікації, інкорпорації та консолідації законодавства як певних видів систематизації законодавства.
В результаті вивчення даної теми 17 студенти мають опанувати: вплив реалізації норм права на ефективність правового регулювання; особливості взаємозв’язку реалізації норм права з правомірною поведінкою; специфічні риси правомірної поведінки як одного із різновидів правової, соціально значимої поведінки; особливості різних форм безпосередньої реалізації норм права; зміст кожного етапу правозастосовчої діяльності; своєрідні риси різних видів тлумачення норм права; шляхи усунення колізій та подолання прогалин; специфічні риси правозастосовчого (індивідуально-правового акту) в порівнянні з іншими юридичними документами; зміст «юридичної практики» та «юридичної техніки».
В результаті вивчення даної теми 18 студенти мають опанувати: зміст правовідносин, як одного із видів тих суспільних зв’язків, які виникають, функціонують і розвиваються у суспільстві; особливості певних видів правовідносин, виокремлених за відповідними критеріями; зміст правоздатності та дієздатності фізичних осіб; особливості часткової, відносної, повної, обмеженої повністю та обмеженої частково дієздатності; зміст угодоздатності та деліктоздатності; зміст правоздатності та дієздатності юридичних осіб; зміст правоздатності та дієздатності держави; зміст понять «об’єкт» та «предмет» правовідносин; значущість юридичних фактів в процесі виникнення, зміни та припинення правовідносин; особливості певних видів юридичних фактів, виокремлених за наступними критеріями: за юридичною природою, за характером правових наслідків та за вольовою ознакою; особливості певних видів правомірних юридичних фактів; причини існування юридичного та фактичного змісту правовідносин; причини існування двостороннього характеру правовідносин
В результаті вивчення даної теми 19 студенти мають опанувати: специфічні риси правового регулювання як складового елемента системи соціального регулювання та особливої форми правового впливу; значущість правових засобів у формуванні правового режиму, уяснивши їх вплив на ефективність механізму правового регулювання та зміст його стадій.
В результаті вивчення даної теми 20 студенти мають опанувати: зміст правової, соціально значимої поведінки; мають опанувати зміст та види діянь; зміст правопорушення як різновиду антисоціальної поведінки особи та специфічного юридичного антиподу правомірної поведінки, що характеризується сукупністю ознак, які зумовлюють його суспільну небезпеку або суспільну шкідливість; ознаки, притаманні правопорушенню; зміст та елементи складу правопорушення; зміст структури суб’єктивної сторони правопорушення; найважливіші внутрішні та зовнішні фактори впливу на формування особи правопорушника; шляхи подолання злочинності.
В результаті вивчення теми 21 студенти мають опанувати: зміст юридичної відповідальності як одного із видів соціальної відповідальності; зміст позитивної (перспективної) юридичної відповідальності; зміст негативної юридичної відповідальності; принципи і функції юридичної відповідальності.
В результаті вивчення даної теми 22 студенти мають опанувати: зміст режиму законності та механізм його реалізації; зміст дисципліни як однією із форм прояву правопорядку у країні; зміст правопорядку як елементу суспільного порядку, як одного із складових національної правової системи, як самостійного і якісно відокремленого державно-правового явища, що являє собою фактичний стан нормативно-правової врегульованості відносин у сфері суспільного та державного життя; загальносоціальні, загальноправові і спеціальні принципи правопорядку

Вступ

Вступ

Переходячи до вивчення наступного розділу даного курсу, студентам, необхідно звернути увагу на те, що право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом, науковий інтерес до якого протягом багатьох століть не тільки не згасає, а, навпаки, постійно зростає.
З приводу цього доцільно розглянути сутність даного поняття з різних точок зору, оперуючи поглядами багатьох мислителів, державних діячів, правознавців, які визначали зміст цього складного суспільного явища у різні часи, за різних соціально-економічних та політичних умов, оскільки подібний підхід об’єктивно відповідає існуванню в юридичній науці багатьох наукових напрямків щодо розуміння права.
Варто зауважити, що в процесі історичного розвитку суспільства ступінь «використання права» був різним. Проте в процесі ускладнення суспільного життя прослідковується тенденція до підвищення значимості права в усіх сферах діяльності людини, що дозволяє йому здійснювати активний вплив на соціально-економічні процеси, встановлювати межі соціально значимої діяльності держави та гарантувати суспільство від узурпації політичної влади. І це, до речі, є підтвердженням нормального розвитку суспільної життєдіяльності, в процесі якої Людина, врешті-решт, починає усвідомлювати цінність вирішення будь-якої ситуації саме правовими методами, адже, як відомо грунтом права є духовне, тобто розумне.
При цьому, слід особливо наголосити на тому, що політика держави має бути правовою, а право – сприяти проведенню розумної державної політики. У зв`язку з цим, важливо зауважити на визначенні головних суб`єктів правової політики, розглянути питання щодо розробки науково - обгрунтованої програми заходів у сфері правової політики, що надала б можливість законодавцям визначитися з тим, які життєво важливі відносини потрібно врегульовувати за допомогою права, а в яких сферах з метою недопущення „процесів зарегульованості” таке юридичне втручання може розглядатися як надумане або надмірне тощо